Обсяг непокритої міжнародними партнерами потреби державного бюджету на 2026 рік вдалося скоротити вдвічі: наразі вона становить близько 10 млрд дол., хоча ще декілька місяців тому оцінювалася у 19 млрд дол. Про це йдеться у матеріалі ЕП.

Які заходи вживає Міністерство фінансів?

Аби зменшити непокриту міжнародною фінансовою допомогою потребу бюджету, Міністерство фінансів вирішило переглянути долю програми ERA Loans – кредиту, який країни G7 надали під заставу заморожених російських активів. Цей кредит буде погашатися доходами, які генерують ці активи, тому прям не впливає на розмір державного боргу. Загальна сума ERA Loans – 50 млрд дол.

Кошти Україна почала отримувати наприкінці 2024 року. Очікувалося, що це фінансування буде використовуватися протягом 3 років: по 20 млрд дол. у 2025-2026 роках та 10 млрд дол. у 2027 році. Наразі Мінфін розраховує використати залишки цього кредиту вже у 2026 році, повідомили ЕП співрозмовники, ознайомлені з фінансовими планами уряду.

Які наслідки для фінансової стабільності?

Хоча таким чином уряд зміг зменшити непокритий дефіцит на 2026 рік, проте він збільшив фінансову невизначеність на наступні роки. Саме тому урядовці вже зараз активно домовляються з партнерами про нові кредитні програми, які передбачатимуть більші обсяги фінансування.

Наприклад, нову та більшу за обсягами програму Україна хоче отримати від МВФ: наразі на погашення та обслуговування боргів перед фондом уряд витрачає навіть більше коштів, ніж отримує нових траншів кредиту. Успіх у переговорах про нові позики дещо полегшить розрахунки за старими боргами, одночасно фінансуючи оборону.

Проте надалі частка боргових виплат ставатиме дедалі більш відчутною для держбюджету, обмежуючи можливості уряду фінансувати інші програми, зокрема відбудову чи економічний розвиток.

Читайте також: Україна витрачає на держборг більше, ніж на пенсії і ‘соціалку’. Чи можна вийти з ‘боргової ями’?

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення про підвищення тарифів на розподіл електроенергії для непобутових споживачів. Водночас, для населення ціни на електроенергію залишаються незмінними.

У середньому тарифи зростуть на 14% для першого класу напруги та на 23% для другого класу напруги. Найбільше підвищення торкнеться споживачів компаній “Рівнеобленерго”, “Кіровоградобленерго” та “Хмельницькобленерго”. Найменше підвищення відбудеться для клієнтів “Чернігівобленерго”, “Черкасиобленерго” та “Львівобленерго”.

Яка мета підвищення тарифів?

Основною метою цього рішення є розрахунок з боргами перед “Укренерго”, підготовка енергосистеми до зими та створення аварійних запасів обладнання на випадок обстрілів.

Коли переглянуть тарифи для прифронтових областей?

Окремо в жовтні планується перегляд тарифів для прифронтових областей, зокрема для Запоріжжя, Миколаїв, Суми, Харків, а також для компанії ПЕМ ЦЕК.

Довідка: Наразі споживачі платять обленерго за двома класами напруги: перший – якщо лінія понад 27,5 кВ або споживання понад 150 000 МВт-год на місяць, і другий – якщо лінія менше 27,5 кВ.

Адміністрація президента США Дональда Трампа може запровадити санкції проти чиновників Європейського Союзу або окремих держав-членів, які відповідають за реалізацію “Акта про цифрові послуги” (DSA). Про це повідомляє агентство Reuters.

У Вашингтоні вважають, що цей закон цензурує американців і створює додаткові витрати для американських технологічних компаній. Такий крок був би безпрецедентним і загострив би конфлікт між Білим домом і Брюсселем, який Трамп подає як боротьбу проти “європейських спроб придушити консервативні голоси”.

Які санкції можуть бути запроваджені?

За даними джерел, йдеться переважно про візові обмеження, але остаточного рішення в Держдепартаменті США ще не ухвалили. Минулого тижня американські чиновники вже проводили внутрішні обговорення цього питання. Наразі невідомо, яких саме посадовців ЄС можуть торкнутися санкції.

Чи загрожують додаткові тарифи?

Раніше Трамп пригрозив країнам, які запроваджують цифрові податки, “додатковими тарифами” на їхні товари, якщо вони не відмовляться від такого законодавства. Хоча торговельні партнери часто скаржаться на надмірно жорсткі внутрішні правила, застосування санкцій проти чиновників через подібне регулювання є надзвичайно рідкісним випадком.

DSA покликаний змусити великі технологічні компанії активніше боротися з незаконним контентом, включно з мовою ненависті та матеріалами про сексуальне насильство над дітьми. У США ж вважають, що це надмірне обмеження свободи слова, яке ще більше посилює цензуру.

Київська міська прокуратура повідомила про підозри 12 особам, які організували роботу мережі підпільних гральних закладів у столиці. Про це йдеться в повідомленні пресслужби прокуратури.

Хто стоїть за організацією підпільних гральних закладів?

Встановлено, що двоє 37-річних братів-близнюків, які до 2014 року працювали в міліції на Вінниччині, організували у Києві роботу 10 гральних закладів. Кожен з учасників організованої групи мав свої чіткі обов’язки. Хтось шукав приміщення під оренду, хтось виконував роль адміністратора, хтось здійснював технічне обслуговування.

Які результати обшуків?

Підпільні гральні заклади працювали в закритому форматі – лише для “своїх” клієнтів, які отримували інформацію через розсилки. За даними прокуратури, орієнтовний денний прибуток бізнесу у середньому становив 500 тисяч гривень.

Під час обшуків у гральних закладах та вдома у підозрюваних вилучили комп’ютерну техніку, чорнові записи, автомобілі та гроші (понад 490 тис. гривень, 152 700 доларів, майже 7200 євро). Також вилучено зброю та набої, які скерували на експертизу.

До суду скеровано клопотання про арешт вилученого майна та обрання запобіжних заходів. Слідство триває.

Нагадаємо: Бюро економічної безпеки в Одеській області повідомило про підозру 31-річному мешканцю Ізмаїла, відомому у кримінальному середовищі як “куратор Бесарабії”. Як зазначають правоохоронці, разом із трьома спільниками він організував роботу підпільного покерного клубу, який функціонував без ліцензії та сплати податків.

Тарифи на доставку посилок “Укрпоштою” до США зростуть на 1,5-3 долари залежно від категорії й ваги відправлення. Про це повідомляє пресслужба компанії. З 29 серпня США скасовують норму de minimis, що дозволяла відправляти товари вартістю до $800 без сплати мита. В результаті, більшість поштових служб Європи призупинили доставку посилок за океан.

Проте, як зазначає “Укрпошта”, українські експортери матимуть можливість безперебійно відправляти замовлення в США. Компанія підкреслює, що:

• українські товари стануть дорожчими для американських клієнтів на 10% — тобто на відсоток, визначений для України мита;
• тарифи на доставку в США зростуть, але лише для покриття витрат на опрацювання митних платежів (на $1,5–3 залежно від категорії й ваги відправлення).

“Укрпошта” також зазначила, що мито в розмірі 10% для України є найнижчим у Європі, тож умови для українських експортерів є кращими, ніж для конкурентів. “Вашингтон зобов’язав пошти збирати митні платежі на території країни-відправника. Багато приватних компаній вже вводять окремі брокерські збори або суттєво підвищують чинні. Укрпошта ж обрала інший шлях: жодних нових зборів не буде”, – йдеться в повідомленні.

Які відправлення підпадають під нові правила?

Компанія наголошує, що нововведення стосуються комерційних відправлень. Виняток становлять лише листи, газети, листівки та подарункові чи соціальні посилки вартістю до $100.

Що потрібно знати експортеру?

“Не менш важливо! Митниця США посилює контроль, тож експортери, при оформленні відправлень, неодмінно повинні вибирати категорію “продаж товару” та вказувати реальну вартість”, – зазначає “Укрпошта”.

Нагадаємо, що “Укрпошта” тимчасово припинила роботу своїх відділень у Костянтинівці Донецької області.