Експеримент з ChatGPT у Вікіпедії провалився

Чому експеримент з ChatGPT не вдався?

Засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз запропонував використати ChatGPT для допомоги редакторам, але експеримент із тріском провалився. Штучний інтелект не тільки вигадав неіснуючі факти і джерела, а й порушив базові правила енциклопедії, що викликало невдоволення спільноти.

Яка була ідея експерименту?

Ідея полягала в тому, щоб використовувати ШІ як помічника-рецензента для перевірки чернеток статей. Це могло прискорити роботу волонтерів. Коли Вейлз завантажив у ChatGPT текст для перевірки, АІ впевнено заявив, що стаття відповідає всім правилам. Насправді ж, як з’ясували редактори, чат-бот видавав бажане за дійсне.

Які наслідки провалу?

ChatGPT послався на неіснуючі сторінки з правилами Вікіпедії, вигадав фейкові джерела і порекомендував використовувати прес-релізи як докази, що прямо заборонено. Цей провал викликав різку реакцію з боку редакторів. Вони заявили, що будь-яка система, схильна до “галюцинацій” (так називають помилки ШІ), підриває головний принцип Вікіпедії — перевіряльність фактів. Це шкодить репутації ресурсу, якому довіряють мільйони.

Згаданий випадок — не перший неприємний досвід Вікіпедії при роботі зі штучним інтелектом. Раніше спільнота вже змусила Wikimedia Foundation зупинити експеримент із генерації коротких переказів статей від нейромережі. Крім того, запровадили правило швидкого видалення низькоякісного машинного контенту, який редактори презирливо називають “AI slop” (“ШІ-бруд”).

У підсумку пропозицію Джиммі Вейлса відхилили. Редактори дійшли висновку, що на даному етапі розвитку ШІ не тільки не приносить користі, а й є проблематичним для Вікіпедії, оскільки на виправлення його помилок витрачається більше часу і сил, ніж на написання статей з нуля.

Раніше повідомлялося, що названо найточніший ШІ і це не ChatGPT — експерти перевірили популярні сервіси. Журналісти спільно з бібліотекарями провели масштабне тестування дев’яти популярних ШІ-сервісів, щоб з’ясувати, який з них дає найточніші відповіді та найрідше “галюцинує”. Результати виявилися несподіваними: беззаперечним лідером став не ChatGPT, а новий AI Mode від Google.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Індія продовжить купувати російську нафту за вигідними цінами

Індійська нафтова компанія Oil and Natural Gas Corporation (ONGC) оголосила, що її нафтопереробні підприємства й надалі купуватимуть російську нафту, якщо вона буде доступна за економічно привабливими цінами. Про це повідомляє агентство Reuters.

Глава ONGC А.К. Сінгх зазначив: “Наразі санкцій проти російської нафти немає. Ми продовжуватимемо закупівлі, якщо уряд не вирішить інакше”.

Які компанії закуповують російську нафту?

Дві дочірні компанії ONGC – Hindustan Petroleum Corporation Ltd (HPCL.NS) та Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd (MRPL.NS) – регулярно закуповують російську нафту для своїх нафтопереробних заводів.

Які наслідки введення мит на індійські товари?

Нагадаємо, що Президент Дональд Трамп запровадив жорстке 50%-ве мито на індійські товари, щоб покарати країну за купівлю російської нафти, порушивши десятиліття тривалі зусилля Вашингтона з налагодження тісніших зв’язків із Нью-Делі.

Нафтопереробні заводи в Індії, які є одними з найбільших покупців російської нафти, планують скоротити обсяги закупівель найближчими тижнями. Індія призупинила плани з придбання нових американських озброєнь і літаків, що стало першим чітким сигналом невдоволення Делі після введення підвищених мит на індійський експорт.

Індія заощадила мільярди доларів, наростивши імпорт дешевої нафти з Росії після початку війни проти України. Але введені США каральні мита швидко нівелюють ці досягнення, і легких рішень не видно.

Законопроєкт про захист бізнесу може призвести до корупції

Правоохоронний комітет Верховної Ради України рекомендував прийняти в цілому законопроєкт №12439, що стосується захисту бізнесу. Однак до нього були включені поправки, які можуть створити небезпечні корупційні схеми. Про це заявляє громадська організація Transparency International Ukraine.

Які зміни пропонує законопроєкт?

Законопроєкт передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, метою яких є удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження. Однак у Transparency International Ukraine вважають, що завдяки запропонованим правкам особи зможуть уникати кримінальної відповідальності, посилаючись на будь-які роз’яснення державних органів, навіть якщо вони суперечать закону.

Які ризики пов’язані з цими змінами?

Громадська організація також звертає увагу на ризик витоку таємниць слідства, оскільки через судові оскарження може розкриватися конфіденційна інформація з активних розслідувань. “Додаткові проблеми для розслідувань стануть неможливими невідкладні обшуки у корупційних справах, окрім підкупу службових осіб”, – йдеться у повідомленні.

Transparency International Ukraine зазначає, що комітет розглядав цей законопроєкт у закритому режимі. “Бізнесу потрібні негайні кроки, які б унеможливили переслідування через необґрунтовані кримінальні справи, але пропонований шлях розвитку принесе більше шкоди, ніж користі. Адже правоохоронці, які вчиняють тиск на бізнес, не дотримуються закону, а порушують його. Зате норми, які пропонує оновлений законопроєкт, створюють перешкоди для розслідування цього ж тиску”, – підкреслюється у повідомленні.

Transparency International Ukraine закликає депутатів не підтримувати законопроєкт у поточній редакції.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Середня зарплата в Україні у липні 2025 року

Середня заробітна плата штатних працівників у липні 2025 року склала 26 499 гривень. Про це повідомила Державна служба статистики, пише INTERFAX-Україна.

За даними статвідомства, найвищий рівень середньої зарплати у минулому місяці зафіксовано у Києві40 546 грн, найнижчий у Чернівецькій області19 202 грн.

Які зарплати в різних сферах?

Середня заробітна плата у липні 2025 року у сфері інформації та телекомунікацій склала 67 222 грн, фінансової та страхової діяльності55 994 грн, професійної, наукової та технічної діяльності34 068 грн.

У державному управлінні й обороні середня зарплата складає 33 896 грн, у сфері оптової та роздрібної торгівлі31 424 грн, у промисловості29 063 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служб26 612 грн, у сфері операцій з нерухомістю22 698 грн, у будівництві22 775 грн.

Скільки працівників в Україні?

Середньооблікова кількість штатних працівників в Україні у липні 2025 року налічувала 5,368 млн осіб. Фонд оплати праці усіх працівників у липні 2025 року складав 150,361 млрд грн, штатних – 142,233 млрд грн, говориться у повідомленні.

Ці дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Нагадаємо: В Україні зафіксовано понад 35 тисяч боргів по заробітній платі працівникам. “Понад 35 тисяч боргів по заробітній платі працівникам зафіксовано в Україні станом на серпень 2025 року за даними Єдиного реєстру боржників. Майже 2 тисячі компаній не виплатили працівникам зарплатню”, – повідомляє “Опендатабот”.

Раніше повідомлялося, що мінімальний оклад у будівельній галузі збільшено з 6995 грн до 12142 грн згідно з галузевою угодою між Міністерством розвитку громад та територій України та Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів.

За даними аналітиків OLX Робота, заробітні плати в агросекторі України зросли на 15% за останній рік. Так, зарплата тракториста збільшилася з 25 000 грн до 30 000 грн (+20%), пилорамника – з 23 500 грн до 30 000 грн (+28%), агронома – з 24 000 грн до 25 000 грн (+4%).

Також повідомлялося, що в Україні 26% редакцій працюють без оплати праці, тримаючись лише на ентузіазмі журналістів, а більшість має обмежений запас фінансової міцності. Про це йдеться в дослідженні Національної спілки журналістів України.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

США посилюють обмеження для південнокорейських чипмейкерів

Сполучені Штати посилюють обмеження для південнокорейських виробників чипів Samsung та SK Hynix, відкликавши дозволи, які раніше дозволяли їм отримувати американське обладнання для виробництва напівпровідників у Китаї. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які зміни відбулися?

Міністерство торгівлі США у 2022 році надало компаніям винятки зі всеосяжних обмежень на продаж американського обладнання для виробництва напівпровідників до Китаю. Тепер для закупівель такого обладнання компаніям доведеться отримувати окремі ліцензії. У документі також згадувалася Intel (INTC.O), яка втратила право на використання обладнання в Китаї. Водночас Intel цього року завершила продаж свого заводу в Даляні, тож обмеження на неї фактично не вплинуть.

Які наслідки для ринку?

Такі зміни можуть скоротити продажі до Китаю американських виробників обладнання KLA Corp, Lam Research та Applied Materials. Акції цих компаній вже впали: Lam — на 3,7%, Applied Materials — на 1,9%, KLA — на 2%.

У червні, коли вперше з’явилася інформація про можливе відкликання дозволів, представник Білого дому заявив, що США «просто готують ґрунт» на випадок, якщо перемир’я в торгових переговорах з Китаєм зірветься. Зараз між США і Китаєм діє тарифне перемир’я: на китайський імпорт у США встановлено 30% мита, а на американські товари у Китаї — 10%.

Торговельна війна між двома найбільшими економіками світу вплинула на все — від постачання рідкоземельних металів до закупівлі американської сої. Тим часом тисячі заявок від американських компаній на експорт товарів і технологій у Китай зависли без розгляду, створивши величезний беклог. Серед них — заявки на мільярди доларів щодо обладнання для виробництва напівпровідників.

Samsung і SK Hynix раніше мали статус Validated End User (VEU), який дозволяв американським постачальникам швидше і простіше відвантажувати їм продукцію. Цей статус тепер скасовано. Очікується, що від обмежень виграють китайські виробники обладнання, які зможуть частково закрити прогалини. Також це може допомогти американській Micron (MU.O), яка конкурує із Samsung та SK Hynix у сфері пам’яті.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.