За результатами торгів “Земельного банку” цього тижня держава отримала 11,6 млн гривень та 2,3 млн грн ПДВ. Про це інформує Фонд державного майна України.

“Цього тижня в електронній системі “Prozorro.Продажі” пройшли онлайн-аукціони із суборенди державних сільськогосподарських земель у межах проєкту “Земельний банк”, – зазначено у повідомленні.

За даними ФДМУ, було проведено 32 онлайн-аукціони на суму 11,6 млн грн. Загальна кількість пропозицій на торгах – 94. “У ході торгів вартість зросла у 3 рази. Середня вартість суборенди за гектар – 10 851 гривня“, – говориться у повідомленні.

Які області брали участь у торгах?

На аукціони були виставлені ділянки у Кіровоградській, Київській, Сумській, Одеській, Закарпатській та Харківській областях. Загальна площа ділянок, які були виставлені на торги – 1 070 га.

Який економічний ефект від торгів?

“Додатково переможці сумарно мають сплатити 2,3 млн грн ПДВ. Тож загальний економічний ефект від сьогоднішніх торгів «Земельного банку» може становити близько 13,9 млн грн з ПДВ“, – повідомляє ФДМУ.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що за перший рік роботи державного оператора “Земельний банк” було оголошено аукціонів суборенди державних сільгоспземель загальною площею 68,5 тис. га, проведено торгів на 64,5 тис. га, а аграріям у законне користування передали 53,2 тис. га державних земель.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутись до кваліфікованого лікаря.

Кабінет міністрів України запустить програму страхування, яка включатиме відшкодування пошкодженого майна на прифронтових територіях за рахунок Експортно-кредитного агентства (ЕКА). Про це у Telegram повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Які складові програми страхування?

Програма буде складатися із двох частин. Одна передбачає відшкодування пошкодженого майна на прифронтових територіях за рахунок ЕКА через подання відповідної заявки. Друга частина – це система страхування військових ризиків на інших територіях, яка передбачає бюджетну компенсацію частини страхової премії, щоб зробити цей інструмент доступним для бізнесу та громадян.

Які кроки необхідні для реалізації програми?

“Для цього треба прийняти невеличкі поправки до статусу ЕКА в закон та рішення на рівні КМ про бюджетну програму. Видатки помірні”, – зазначив Гетманцев. “Це був непростий шлях. Дякую КМ та НБУ за конструктив та очікую на остаточні рішення”, – написав він у Telegram.

Яка ситуація зі страхуванням воєнних ризиків?

Нагадаємо: раніше голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що законопроєкт 12372 про систему страхування воєнних ризиків, підготовлений Мінекономіки разом з НБУ, не готовий до розгляду у Верховній Раді навіть у першому читанні, його необхідно доопрацювати. “Страхування воєнних ризиків в державі на четвертому році війни не працює. І саме воно є серед найбільших потреб бізнесу і бар’єрів для залучення інвестицій”, – зазначив тоді депутат.

Також Національний банк України оприлюднив стратегію з іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів та доступності житла. Раніше повідомлялося, що уряд ухвалив рішення про те, що до 100% працівників критично важливих компаній, що працюють у зонах можливих або активних бойових дій, можуть отримати бронь від мобілізації.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Господарський суд міста Києва зобов’язав ТОВ “КСМ-Трейд” повернути Міністерству оборони 5,6 млн грн податку на додану вартість (ПДВ), інфляційних втрат та 3% річних за постачання мастил. Про це свідчить рішення суду від 31 липня.

Які угоди уклало Міноборони з “КСМ-Трейд”?

У 2022 році Міноборони уклало з “КСМ-Трейд” три угоди про постачання мастильних засобів для техніки спеціального призначення на загальну суму 27,66 млн грн, у тому числі 4,6 млн грн. У двох договорах йшлося про 110 тонн моторної оливи Протек SD 5W-40, у третьому – про 50 тонн трансмісійної оливи ТСп-15к. Міністерство заплатило постачальнику усю суму.

Чому прокуратура звернулася до суду?

Водночас прокуратура звернулася до суду, вважаючи, що пункти угод про ПДВ суперечать вимогам Податкового кодексу України та постанові Кабміну №178 “Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану”. Тому вимагала повернути ПДВ.

Суд зайняв сторону прокуратури, врахувавши, що замовник товару – Міністерство оборони, а отримувачі – військові частини, і це суперечить постанові №178. Суд визнав недійсними пункти угод про податок на додану вартість та стягнув з “КСМ-Трейд” 4,6 млн грн ПДВ, 726 тис судових втрат та 3% річних у сумі 266,6 тис грн.

“КСМ-Трейд” належить Ігорю Атрощенку, Володимиру Атрощенку, Ігорю Гуцану та Аллі Сухан. Раніше співзасновницею також була Тетяна Бушай (до липня 2023 року) – дружина нардепа від партії “Слуга народу” Олега Семінського. Фірма є засновником виробника мастила ТОВ “КСМ Протек” разом із Гуцаном та Володимиром Атрощенком. Бенефіціаром останнього до вересня 2023 року була Бушай.

Нагадаємо: Господарський суд міста Києва вже стягував з ТОВ “КСМ-Трейд” на користь Міністерства оборони України податок на додану вартість.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.