Від 2022 року вже 7214 платників податків, які постраждали внаслідок бойових дій, тимчасово звільнені від виконання податкових зобов’язань. Про це повідомляє Державна податкова служба України. З них 2913 платників отримали таке звільнення у поточному році, уточнили у ДПСУ.

Де найбільше платників податків?

“Найбільша кількість таких платників наразі перебуває на обліку у м. Києві – 1645, серед яких також перереєстровані платники податків з прифронтових територій. Серед лідерів на прифронтових територіях: Миколаївська (826), Запорізька (516) та Харківська області (271)”, – говориться у повідомленні.

Чому платники з Донеччини, Луганщини та Херсонщини мають менше звільнень?

Водночас відносно невелику кількість звільнень отримали платники Донеччини (189), Луганщини (69) та Херсонщини (9). “Це обумовлено об’єктивними причинами: перебуванням на територіях, де ведуться активні воєнні (бойові) дії, оточених (заблокованих) або тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, що унеможливлює подання заяв і необхідних документів на підтвердження неможливості виконання обов’язків”, – пояснює податкова служба.

“Разом з тим, такі платники зможуть скористатися правом на звільнення після завершення бойових дій та/або окупації територій, отримання доступу до первинних документів та збору необхідних документів”, – додає ДПСУ.

Право на звільнення мають юридичні та фізичні особи, які постраждали від російської агресії і не можуть виконувати свої податкові обов’язки через її наслідки, зокрема руйнування повністю або частково виробничих потужностей, перебування на території бойових дій, окупацію території, де розташоване підприємство тощо.

Нагадаємо: За сім місяців 2025 року великі платники, включені до Реєстру на цей рік, сплатили до зведеного бюджету 584,9 млрд грн, і це 49 % усіх надходжень країни за цей період. Попри це, постійні російські атаки продовжують негативно впливати на економіку. З початку 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 89,5 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази або на 65,1 млрд грн більше, ніж за відповідний період торік. У І півріччі 2025 року землевласники та орендарі земельних ділянок сплатили до місцевих бюджетів 21,28 млрд грн плати за землю.

Банки України в червні видали 694 іпотечні кредити на загальну суму 1,3 млрд грн. Про це повідомляє Національний банк. Як свідчать дані щомісячного опитування банків про іпотечне кредитування, 397 кредитів на 736,8 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 109 на 196,5 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно. Крім цього, 297 кредитів на 536,4 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості.

За даними НБУ, середньозважена ефективна ставка становила 8% річних на первинному ринку та 9,85% на вторинному ринку. Якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів зберігається на рівні 15%, інформує НБУ.

Де видано найбільше іпотечних кредитів?

За даними регулятора, у регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у червні видано:

• у Київській області (244 договори на загальну суму 463,0 млн грн, або 36,4% від загального обсягу);
• у місті Києві (126 договорів на 257,7 млн грн);
• у Львівській області (41 договір на 80,6 млн грн);
• в Івано-Франківській області (32 договори на 57,3 млн грн);
• у Вінницькій області (30 договорів на 47,4 млн грн).

Під час опитування відповіді надали 39 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків, зазначає НБУ.

Читайте також: Третя версія “єОселі”. Яке житло можна купити в іпотеку та що змінять у програмі. Нагадаємо: Державну іпотечну програму “єОселя” хочуть розширити для молодих сімей з дітьми, запропонувавши зниження ставок. У травні українські банки видали 599 іпотечних кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн.

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Які зміни вносять законопроєкти?

Законопроєкт #13420 вносить зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, а законопроєкт #13421 — до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

“Це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць”, – написав Гетманцев у Telegram.

Які переваги отримають резиденти Defence City?

Законопроєкти були суттєво доопрацьовані спільно з Міністерством оборони України та у тісній співпраці з бізнесом до другого читання, зазначив голова комітету. “Запроваджується правовий режим Defence City до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС). Замість Переліку підприємств ОПК створюється Реєстр Defence City під управлінням Міноборони”, – зазначив він.

Резиденти Defence City отримають податкові пільги, митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення будуть спрощені. Також нове законодавство передбачає можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та підтримку релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.

Нагадаємо: Раніше Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкти щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачають створення в Україні податкового простору Defence City. Раніше повідомлялося, що до Верховної Ради України подано на реєстрацію пакет законопроектів про Defence City.

У пакеті передбачено запровадження переліку підприємств оборонно-промислового комплексу (резидентів Defence City), який вестиме Міністерство оборони України. Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме “данську модель”, за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів.

В Миколаєві водопостачання відновиться в серпні. Про це повідомляє Агентство відновлення. Миколаївці отримають водопостачання в серпні: вода піде трубами до споживача після визначення готовності водогону до штатної роботи. Зараз завершено перевірку понад 97% всієї протяжності мережі.

Зазначається, що водогін для забезпечення Миколаєва на фінішній прямій побудови. За кілька місяців змонтовано 100% від загальної протяжності трубопроводу, паралельно тривають роботи на інших об’єктах. Насосні станції готові на 86%.

Коли почнеться подача води? Як інформує агентство, три тижні тому розпочали заповнення системи водою. Наразі вода вже пройшла три насосні станції та заповнила всю протяжність мереж на даній ділянці. Поступова подача води дає змогу убезпечитись від пошкоджень труб та аварійних ситуацій ще до початку експлуатації, повідомляє агентство.

Крім того, триває вкопування підстанцій та побудова укриттів для персоналу з метою безпеки. Зрошувальні системи для подачі додаткових 50 метрів кубічних води на добу фермерам — в процесі монтажу.

Яка ситуація з водопостачанням зараз? Нагадаємо: Як стало відомо в середині липня, у Миколаєві вода подавалася з низьким тиском. У деяких районах вона могла бути відсутньою.

За результатами моніторингу способу життя чиновників за сім місяців 2025 року винесено 17 судових рішень про цивільну конфіскацію активів на 455,5 млн грн. Про це повідомив голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик, пише Укрінформ.

Які результати моніторингу?

“При виявленні у поданих публічними особами майнових деклараціях ознак необґрунтованих активів матеріали скеровуються до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка готує позови проти порушників до Вищого антикорупційного суду з метою цивільної конфіскації незадекларованих активів у бюджет”, – говориться у повідомленні.

“У 2023 році ВАКС за результатами моніторингу способу життя чиновників ухвалено два рішення на 3,8 млн грн, у 2024-му – чотири на 24,7 млн грн, а за сім місяців 2025 року маємо уже 17 рішень на 455,5 млн грн. Це реальні кошти, стягнуті в дохід держави без тривалих очікувань обвинувальних вироків фігурантам проваджень”, – похвалився керівник НАЗК в інтерв’ю.

Яка відповідальність за порушення?

Він також уточнив, що, залежно від категорії посад декларантів та розміру прихованих активів, вітчизняне законодавство передбачає дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та навіть кримінальну відповідальність за правопорушення. Зокрема, адмінвідповідальність загрожує тим, хто приховав статки на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів (450 тис. і приблизно 2,2 млн грн). Недекларування грошей і матеріальних цінностей вартістю до 450 тис. грн тягне за собою дисциплінарну відповідальність – догану, сувору догану, звільнення тощо.

“Щодо сум, які перевищують 2,2 млн (грн – ред.), то тут уже настає кримінальна відповідальність, розслідування злочинів правоохоронними органами, такими як НАБУ, ДБР або Нацполіція, залежно від посади декларанта. Якщо у нас є підстави вважати необґрунтованими активи на понад 9 млн грн, то може йтися про кримінальну відповідальність за суворішою статею – за незаконне збагачення”, – уточнив Павлущик.

“90% із майже 630 тис. поданих у 2025 році щорічних та виправлених щорічних декларацій пройшли автоматизовану перевірку, у 40% випадків надано довідку про її успішне проходження”, – говориться також у публікації.

За результатами логічного й арифметичного контролю кожній декларації присвоєно рейтинг ризикованості. Надалі декларації, які мають найвищий рейтинг, проходитимуть повну перевірку уповноваженими особами НАЗК.

Нагадаємо: Дружині посадовця Державної митної служби з Хмельниччини довелося доплатити 309 тис. грн податку після повної перевірки декларації чоловіка Національним агентством з питань запобігання корупції.

Раніше НАЗК повідомило, що публічні службовці щороку декларують грошові подарунки на понад 3,4 млрд грн. Під час проведення повних перевірок декларацій НАЗК виявляє порушення при декларуванні доходів у вигляді подарунків.

Раніше повідомлялося, що НАЗК виявило тенденцію збільшення випадків декларування авто за заниженою ціною. Журналісти видання NGL.media виявили у деклараціях чиновників, правоохоронців, мерів і народних депутатів сотні випадків заниження вартості придбаних автомобілів. Також повідомлялося, що близько 20% нормативно-правових актів Кабінету міністрів України можуть містити корупційні ризики, адже ухвалюючи їх уряд не врахував рекомендацій антикорупційної експертизи.