Москва готується підвищити податки та скоротити витрати, аби зберегти рекордні оборонні видатки. Про це пише Reuters. Росія стикається з дедалі більшим бюджетним дефіцитом через виснажливу війну проти України та падіння доходів від нафти й газу.

Які зміни планує Кремль?

За даними чиновників та економістів, Кремль планує підвищення податків та урізання соціальних програм, щоб профінансувати військові потреби. У 2025 році на оборону та безпеку передбачено близько 17 трлн рублів — 41% усіх державних витрат, найбільше з часів “холодної війни”.

Які наслідки це матиме для населення?

Це вже спричинило зростання інфляції, рекордні відсоткові ставки та загрозу рецесії. Голова бюджетного комітету Ради Федерації Анатолій Артамонов попередив, що у найближчі три роки “доведеться жити менш комфортно”, оскільки видатки на освіту та медицину скорочуються. Економісти прогнозують подальше зростання податкового тиску та стагнацію економіки.

Нагадаємо: Зростання російської економіки зупинилося. Доходи від нафти впали. Дефіцит бюджету зріс до найбільшого за останні три десятиліття. Інфляція і процентні ставки залишаються болісно високими.

12 серпня уряд РФ готував термінову нараду з представниками найбільших нафтових компаній країни у зв’язку з ситуацією на паливному ринку, де ціни злетіли майже на 50% з початку року.

У 2025/26 маркетинговому році (липень 2025 – червень 2026) очікується валовий збір зернових та олійних культур на рівні 73,4 млн т, що на 5% менше аналогічного показника минулого року. Про це йдеться в прогнозі від Українського клубу аграрного бізнесу.

Які прогнози щодо врожаю зернових?

Зокрема, врожай зернових прогнозується на рівні 54,6 млн т (-3% до показника минулого року), а олійних культур – 18,8 млн т (-11%). Як зазначає УКАБ, в розрізі основних культур, то ситуація наступна:

• Пшениця: попри збільшення посівних площ на 2%, цього року очікується нижчий валовий збір на рівні 21,0 млн т (-6% до аналогічного показника минулого року) через зниження врожайності на 17% (минулого року була висока врожайність на рівні 50,6 ц/га).
• Кукурудза: низька врожайність, що спостерігалася торік, на жаль, збережеться і в поточному році при практично сталих посівних площах. Тому очікується врожай на рівні 26,7 млн т, що майже дорівнює показнику попереднього року.
• Ячмінь: прогнозується валовий збір на рівні 5,2 млн т, що на 1% менше валового збору попереднього року.
• Соняшник: попри збільшення посівних площ під культурою, суттєве падіння врожайності призведе до скорочення врожаю на 7% у порівнянні з попереднім роком і становитиме 10,1 млн т.
• Соя: найбільше скорочення валового збору серед усіх основних культур на 19% до 5,4 млн т через відчутне скорочення посівних площ (-16%) та незначне скорочення врожайності.
• Ріпак: в цієї культури очікуємо зниження валового збору на 8% до 3,3 млн т. Ріпак важко переніс складні погодні умови, зокрема заморозки, що призвело до зниження врожайності.

Які фактори впливають на врожайність?

Йдеться, що як і торік, спостерігається суттєва розбіжність у врожайності сільськогосподарських культур на півдні та сході нашої країни в порівнянні з центральними, західними та північними областями. “Причиною є різна кількість опадів, що випала протягом періоду вирощування, весняні заморозки, аномальна літня посуха тощо. На півдні та сході аграрії повідомляють про дуже низьку врожайність або ж навіть втрату посівів, водночас в інших регіонах – про стабільні показники або навіть вищу врожайність, ніж торік”, – інформують в УКАБ.

Також зазначається, що дані щодо врожаю залишаються прогнозними, адже погодні умови ще можуть змінити показники як у бік покращення, так і погіршення.

Нагадаємо: На початку червня колишній очільник Мінагрополітики повідомляв, що, згідно з найбільш песимістичними оцінками, врожай зернових в Україні у 2025 році може знизитися на 10% — до близько 51 млн т порівняно з 56,7 млн т у 2024 році. Коваль прогнозував зменшення врожаю зернових на 10%, олійних — на 5%.

Начальника надлісництва філії “Центральний лісовий офіс” ДП “Ліси України” підозрюють у тому, що він під погрозами звільнення змушував підлеглих йому співробітників щомісяця сплачувати відсоток від заготовленої лісництвом деревини. Про це повідомляють Офіс Генпрокурора та Державне бюро розслідувань.

За джерелами УП в правоохоронних органах, фігурант цієї справи – Маскіс Іван. За даними слідства, у травні посадовець висунув на службовій нараді відкрито підлеглим лісничим вимогу щомісяця надавати йому неправомірну вигоду. Розрахунок виглядав так: 5% від фактичного обсягу заготівлі, помножені на одну тисячу. Визначені суми працівники мали щомісяця до 15 числа передавати керівнику або його заступнику.

Які факти корупції були задокументовані?

Повідомляється, що один із лісничих відмовився брати участь у корупційній схемі й звернувся до ДБР. У липні слідчі задокументували перші факти передачі неправомірної вигоди. Протягом липня – серпня правоохоронці задокументували отримання ним неправомірної вигоди на загальну суму 70 тис. грн. У серпні лісничий мав передати 60 тисяч гривень, але правоохоронці затримали керівника надлісництва під час отримання другої частини “данини” в розмірі 30 тисяч гривень, зазначає ДБР.

Які наслідки для фігуранта справи?

Під час обшуків у кабінетах, будинках та автівках посадовців вилучили докази його протиправної діяльності. Фігуранту повідомлено про підозру, йому загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна, повідомляють правоохоронці. Зазначається, що досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють повний перелік працівників, які змушені були платити данину, а також суму, яку фігурант має відшкодувати державі.

Нагадаємо: Спеціалізована екологічна прокуратура Національної поліції України спільно з Нацполіцією та ДБР викрили масштабну схему розкрадань деревини. Злочинну схему реалізовували посадовці держпідприємств “Ліси України” та “Державного агентства лісових ресурсів України”.

Офіційний курс євро до гривні у четвер 21 серпня зменшиться на 16 копійок до 48,16 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ.

Які зміни в курсах валют?

Своєю чергою, курс долара збільшиться на 2 копійки. Офіційні курси на четвер 21 серпня встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,37 грн (41,35 грн станом на 20 серпня);
• 1 євро – 48,16 грн (48,32 грн станом на 20 серпня).

Що відбувається з курсом євро?

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Продаж державою пакетів акцій системно важливих банків “Сенс Банку” та АБ “Укргазбанку” на стабільність банківської системи не вплине. Про це повідомляє Національний банк України.

Які рішення ухвалила Рада з фінансової стабільності?

“Рада з фінансової стабільності ухвалила рішення про надання висновку щодо впливу продажу пакетів акцій банків державного сектору. Одне з питань, яке обговорили учасники, – ризики щодо впливу продажу АТ “Сенс Банк” та АБ “УКРГАЗБАНК” на фінансовий стан та стабільність банківської системи”, – говориться у повідомленні.

“У пункті 57 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19 червня 2025 року передбачено зменшення частки держави в банківському секторі шляхом підготовки пакетів акцій, що належать державі, в статутному капіталі системно важливих банків АТ “Сенс Банк” та АБ “УКРГАЗБАНК” до продажу”, – нагадує НБУ.

Коли розпочнеться підготовка до продажу акцій?

Перший етап підготовки пакетів акцій банку до продажу розпочинається з прийняття урядом рішення про таку підготовку на основі висновку РФС, зазначає регулятор.

“Члени РФС погодилися, що продаж пакетів акцій зазначених банків не призведе до негативного впливу на фінансовий стан і стабільність банківської системи в межах визначеної ЗУ “Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків» процедури продажу”, – говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше у НБУ повідомили, що приватизація державних Укргазбанку та Сенс Банку цього року неможлива через тривалий процес підготовки, проте перспективи їхнього продажу залишаються високими.

Кабінет міністрів України наразі не розглядає приватизацію державних Ощадбанку та Укрексімбанку – другого і третього за розмірами активів банків країни, стратегія з їхнього продажу відсутня, тоді як щодо Укргазбанку та Сенс Банку, які йдуть на п’ятому та восьмому місцях, приватизацію планують, однак терміни її поки що назвати складно.

Також повідомлялося, що торік сукупний дохід десяти банків-лідерів України склав понад 267 млрд грн, що на 14% більше, ніж у 2023 році.