Китайські виробники сонячних панелей за рік звільнили понад 87 тисяч працівників. Про це пише Reuters. Провідні китайські сонячні компанії, зокрема Longi, Trina Solar, Jinko та JA Solar, минулого року скоротили близько третини своїх працівників.

Чому відбуваються скорочення?

Причина — масове перевиробництво, падіння цін та жорстка конкуренція. У світі щороку виробляється вдвічі більше панелей, ніж реально потрібно, а більшість із них — у Китаї. Крім того, на галузь тиснуть американські мита на імпорт з Південно-Східної Азії.

Які наслідки для галузі?

За 2023 рік сонячна промисловість Китаю зазнала збитків у $60 млрд. У відповідь влада обіцяє скоротити надлишкові потужності. Ціни на полікремній у липні вже зросли на 70%, а виробники створюють галузевий фонд у 50 млрд юанів, щоб викупити та закрити слабкі підприємства.

Однак регіональні чиновники не поспішають виконувати настанови з Пекіна, адже бояться падіння зайнятості. Аналітики вважають, що для стабілізації ринку потрібно зменшити виробничі потужності щонайменше на 20–30%. Але масове скорочення й надалі політично чутливе питання в Китаї.

В останні роки ціни на продовольчі товари в Україні зблизилися з рівнем цін у країнах Європейського Союзу. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України.

Зазначається, що з 2016 року ціни на продукти харчування в Україні зросли в середньому на 79% (в еквіваленті євро), тоді як у країнах ЄС – лише на 46%.

Які продукти дорожчають, а які дешевшають?

Водночас динаміка цін за окремими товарними групами була неоднорідною. Ціни на хліб та крупи, фрукти та овочі, прісноводну рибу залишаються нижчими, ніж в Європі, завдяки меншим витратам на сировину, працю та логістику. Соняшникова олія також дешевша на 20-25%, ніж у Польщі, завдяки розвиненому внутрішньому виробництву.

Чому ціни на вершкове масло вищі?

Натомість ціни на вершкове масло в Україні відносно вищі, ніж середньоєвропейські – на 20-25% порівняно з Польщею. Це пов’язано з високою собівартістю виробництва та значною державною підтримкою агровиробників у країнах ЄС.

Продукція тваринництва демонструє контрасти: свинина та молочні продукти дорожчі, ніж польські, через структурні проблеми галузі, тоді як м’ясо птиці та яйця дешевші завдяки ефективності великих виробників та економії від масштабу.

Зазначається, що швидке наближення цін на базові продукти до європейського рівня може спричиняти значне падіння внутрішнього попиту або переорієнтацію на дешевші товари-замінники.

Нагадаємо: До кінця 2025 року суттєвих змін цін на пальне в Україні не очікується.

Щонайменше чотири танкери, завантажені російською нафтою, чекають біля західного узбережжя Індії, оскільки закупівлі цієї сировини в Азії потрапили під пильну увагу на фоні тиску з боку США та Європейського Союзу. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Які танкери чекають біля Індії?

Танкер “Achilles” та “Elyte” наразі закріплені біля Джамнагара, як показують дані відстеження суден. Судна мали розвантажитися у Сікка 2 та 3 серпня після того, як у кінці червня забрали вантажі з Приморська та Усть-Луги, де зазвичай завантажується основний російський нафтовий сорт Urals. Обидва танкери потрапили під санкції ЄС та Великої Британії.

Яка ситуація з імпортом нафти в Індію?

Більше третини імпорту нафти до Індії походить з Росії, і ці поставки привернули увагу останніми тижнями, починаючи з нової серії санкцій ЄС в середині липня. Цього тижня адміністрація Трампа заявила, що закупівлі нафти з Росії є підставою для введення великих мит на імпорт для Індії, а також пригрозила новими санкціями за купівлю цієї нафти.

Нью-Делі вже попросив нафтопереробні підприємства розробити та поділитися планами з пошуку нафти з інших джерел. Achilles та Elyte, обидва танкери класу Aframax, мають вантажопідйомність близько 700 000 барелів кожен. Порт Сікка обслуговує компанії Reliance Industries Ltd. та Bharat Petroleum Corp. Ltd. Компанії Reliance та BPCL не відповіли на запити для коментарів.

Два інших танкери — Destan та Horae — також чекають далі від берега з російською нафтою після того, як забрали вантажі між 24 червня та 1 липня, за даними відстеження суден. Destan, санкціонований ЄС та Великою Британією, очікується у Сікка найближчими днями. Horae, чий напрямок поки не визначений, не підпадає під санкції ЄС, Великої Британії чи США. Напрямки обох танкерів, також класу Aframax, можуть змінитися.

Нагадаємо: Державні нафтопереробні заводи Індії припинили закупівлі російської нафти, оскільки Москва перестала надавати знижки, а США пригрозили 100% митами на індійські товари. Дональд Трамп описав Росію та Індію як “мертві економіки” і заявив, що США “займаються дуже малою кількістю бізнесу” з азійською країною, оскільки дві сторони зійшлися у глухому куті через погрозу введення 25% мита на індійські товари.

З 1 серпня Укрзалізниця запровадила обов’язкову верифікацію через “Дія.Підпис” під час купівлі квитків на три поїзди замість п’яти, про що повідомила пресслужба компанії.

Які поїзди підлягають верифікації?

Згідно з інформацією, таке рішення ухвалили після скарг пасажирів, і в Укрзалізниці вирішили дослухатися до них. Підтвердження особи знадобиться під час купівлі квитків на такі внутрішні рейси:

1. №29/30 Київ — Ужгород,
2. №12 Львів — Одеса,
3. №27/28 Київ — Чоп.

Таким чином, з попереднього переліку прибрали поїзди №105/106 Одеса – Київ та №91/92 Львів – Київ.

Як купити квитки без паспорта нового зразка?

В УЗ також пояснили, що для придбання або повернення квитків на ці поїзди пасажирам потрібно буде верифікувати акаунт в застосунку “Укрзалізниці”. Щоб забезпечити доступ до цих квитків пасажирам, які не мають паспортів нового зразка або можливості їх оновити, компанія залишила продаж квитків на ці поїзди доступним в низці кас:

• в Чопі (каса №2);
• в Ужгороді (каса №2);
• у Львові (каса №1);
• в Одесі (каси №14 та №2);
• в Києві (каса №21 та 22).

“Ми уважно стежимо за результатами пілотного запуску, щоби вирішити, чи розширимо практику на інші рейси”, – зазначили в компанії.

Нагадаємо, що верифікація через “Дія. Підпис” необхідна, щоби запобігти зловживанням та протидіяти квитковим спекулянтам.

З 1 серпня 2025 року можливість експорту сухого молока з України до ЄС в межах квоти вже закінчилась. Про це повідомили у Спілці молочних підприємств України. Чому закінчилась квота на експорт? “За оперативною інформацією СМПУ, станом на 1 серпня можливість здійснення експортних поставок сухого молока походженням з України до ЄС в межах квот вже відсутня”, – зазначили в спілці.

Згідно з даними Єврокомісії, станом на 30 липня квота (урахуванням обсягів, які очікувались до розподілу) була заповнена на понад 91 % – вільний залишок складав лише близько 0,28 тис. тонн – при квоті 2,92 тис. тонн. При цьому, за інформацією СМПУ, обсяги сухого молока, які вже очікують на замитнення на кордоні з ЄС, перевищують наявний залишок квоти. “Відповідно, з 1 серпня спрямовувати товарні партії сухого молока у напрямку ЄС вже немає економічного сенсу – їх доведеться повертати назад”, – заявляють в СМПУ.

Яка ситуація з іншими молочними продуктами? Квоти на ввезення до ЄС масла та молочних жирів вистачить дещо довше. Наразі вона вже заповнена більш як на дві третини. У разі, якщо обсяги експорту масла до ЄС у найближчі тижні збережуться на тому ж рівні, то квота може заповнитись вже до початку третьої декади серпня.

Ці зміни вже вплинули на ціни на молоко в Україні: у другій половині липня вони зросли на понад 5%. Причина цього — спроба переробників отримати прибуток до того, як квоти вичерпаються. Такий тренд на ринку може змінитися, якщо Брюссель не прийме нових рішень щодо квот.

Яка статистика експорту молочної продукції? Масло та сухе молоко становили 89% експорту молочної продукції з України в ЄС у грошовому вимірі до 5 червня 2025 року (45% – сухе молоко). Лише з початку 2025 року по червень у ЄС відправили близько 10 тис. тонн сухого знежиреного молока і 4,2 тис. тонн масла.

Нагадаємо: Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Раніше, Торговий представник України Тарас Качка повідомив, що Україна домовилась про збільшення квот на агросектор, зокрема для сухого молока та масла на 308% та 233%, або 20 тисяч тонн на рік для СЗМ та майже 10 тисяч тонн для масла. Однак поки що офіційного рішення Брюсселя про нові квоти немає, що залишає ринок молокопродуктів у невизначеності.