Прокуратура відстояла у суді право усіх киян вільно користуватися набережною Дніпра, яку незаконно привласнили мешканці житлового комплексу бізнес-класу. Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

Які рішення ухвалив Верховний Суд?

“Верховний Суд погодився з аргументами Київської міської прокуратури та припинив володіння приватного товариства на берегоукріплення (гідротехнічні споруди) в урочищі Берковщина, в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро загальною площею понад 2,3 тис. кв.м”, – говориться у повідомленні.

Йдеться про набережну неподалік житлового комплексу на вул. Дніпровській набережній, 14, що у Дарницькому районі столиці, уточнили у прокуратурі.

Власники гідроспоруд встановлювали шлагбауми та ворота, перекриваючи доступ до річки людям, які хочуть там прогулятися, але не мешкають в житловому комплексі, говориться у повідомленні.

Гідротехнічні споруди, які згідно з технічною документацією виконано у вигляді набережної довжиною майже 500 кв.м., виконують функції захисту від розмиву, зазначає прокуратура.

Приватне товариство у 2020 році зареєструвало на них право приватної власності. Разом із тим, берегоукріплення розташовані на комунальній земельній ділянці водного фонду площею понад 3,1 га вартістю понад 67 млн грн в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро.

Які наслідки для мешканців?

“Прокурор наголошував, що реєстрація права приватної власності на гідроспоруди призводить до вибуття земельної ділянки водного фонду з власності територіальної громади та створює жителям обмеження у безперешкодному та безоплатному доступі до річки Дніпро”, – говориться у повідомленні.

Верховний Суд погодився, що право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстровано ні за ким. “Таким чином, суд поставив крапку у цій справі – доступ до набережної Дніпра повинні мати усі охочі, а не лише мешканці одного житлового комплексу”, – резюмує Київська міська прокуратура.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Господарський суд міста Києва зобов’язав ТОВ “Бережок” повернути Київраді земельну ділянку на березі річки Десенка у Деснянському районі Києва та знести самочинно збудовані будинки для відпочинку.

Господарський суд Києва відмовив у позові прокуратури, яка намагалася відібрати у ТОВ “Хатинка” на користь Київради столичну землю на проспекті Берестейський у Святошинському районі, а також приміщення на ній.

За даними прокуратури, у 2023 році “Хатинка” знесла ресторан під виглядом “реконструкції” кафе, а на ділянці побудувала значно більшу двоповерхову нежитлову будівлю площею 303 кв. м “Центр відновлення. Інститут зцілення травм”.

Господарський суд міста Києва зобов’язав компанію “Кінгста” повернути Київраді земельну ділянку площею 0,1 га у Солом’янському районі Києва, отриманою підприємством за “туалетною схемою”.

У 2024 році комунальний сектор економіки згенерував 825 млн грн збитку. Про це повідомляє сервіс аналізу ринків VKURSI Market BI. “Негативний фінансовий результат продемонстрували 24% із майже 10 тисяч зареєстрованих підприємств”, – говориться у повідомленні.

Які підприємства отримали найбільший прибуток?

Найбільший прибуток отримало “Київтеплоенерго”, тоді як найбільші збитки зафіксувало “Харківські теплові мережі”. Найбільші прибутки отримали комунальні підприємства столиці. За даними сервісу, сукупний дохід 9 890 діючих в Україні комунальних підприємств у 2024 році збільшився на 200 млрд грн у порівнянні з 2023 роком та сягнув 423 млрд грн.

Чому фінансовий результат комунального сектору від’ємний?

Водночас загальний фінансовий результат комунального сектору економіки був від’ємним. Так, у 2024 році збиток склав 825 млн грн. При цьому у 2023 прибуток комунальної сфери становив 97 млрд грн. “Такий виразний контраст між показниками прибутку комунальної сфери у 2023 і 2024 року спричинений не менш вражаючим контрастом прибутку Київського метрополітену. Так, у 2023 році підприємство отримало прибуток у розмірі 101,7 млрд грн, а у 2024 році фінансовий результат сягнув 389 млн грн”, – зазначають аналітики проєкту.

Із загальної кількості комунальних підприємств 18 показали прибуток у діапазоні від 100 млн грн до 4,7 млрд грн, 222 отримали від 10 млн грн до 100 млн грн, 40 відзвітували про збитки від 100 млн грн до 1,7 млрд грн. Таким чином 33% комунальних підприємств показали прибуток, а 24% зафіксували збитки. У той же час 43% не відобразили прибуток, зазначають аналітики.

Які підприємства стали найприбутковішими та найзбитковішими?

Найприбутковішими комунальними підприємствами України за 2024 рік стали:

• Київтеплоенерго (4,7 млрд грн)
• Київпастранс (3 млрд грн)
• Львівтеплоенерго (412 млн грн)
• Київський метрополітен (389 млн грн)
• Київська міська дитяча клінічна лікарня № 2 (266 млн грн)

Найзбитковіші – Харківські теплові мережі (1,7 млрд грн), “Теплоенерго” Дніпровської міської ради (1 млрд грн), Дніпроводоканал (979 млн грн), Каховський міський центр первинної медико-санітарної допомоги (674 млн грн) та Харківський метрополітен (478 млн грн).

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що попри зростання доходів у 2023–2025 роках, усі українські метрополітени залишаються глибоко збитковими, найгірша ситуація – в Київського метрополітену. Раніше повідомлялося, що заборгованість киян за теплопостачання та гаряче водопостачання зросла порівняно з початком опалювального сезону на 6,5% і досягла 8 млрд грн. Борги за комунальні послуги можуть врешті призвести до накладання арешту на користування коштами на рахунках, а також на нерухоме майно та авто.

Раніше Асоціація міст України застерігла, що рішення Нацкомісії регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про надання постачальникам права припинення постачання електроенергії вдарить по споживачам. І просила заборонити зупиняти постачання електроенергії підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства в правилах роздрібного ринку електричної енергії.

Європейські акції відкрилися з підвищенням, а ціни на нафту знизились на тлі обговорень можливого припинення бойових дій між Росією та Україною. Про це повідомляє агентство Reuters.

Євро злегка зміцнився щодо долара після того, як президент України Володимир Зеленський заявив, що питання безпекових гарантій для його країни можуть бути вирішені протягом 10 днів після переговорів із президентом США Дональдом Трампом та європейськими лідерами.

Які зміни на ринку акцій?

Акції в Азії не показали значних змін, оскільки трейдери очікують сигналів щодо політики від Федеральної резервної системи перед її щорічною зустріччю в Джексон-Хоулі, штат Вайомінг. Індекс європейських акцій STOXX 600 піднявся на 0,1%, так само як і британський FTSE 100. Французький CAC 40 зріс на 0,2%, а німецький DAX додав 0,1%.

Що сказав генеральний секретар НАТО?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив у понеділок на Fox News, що зустріч Трампа з Зеленським та іншими європейськими та НАТО партнерами була дуже успішною. Трамп повідомив, що він зателефонував Путіну і почав організовувати зустріч між Путіним і Зеленським, після чого відбудеться тристоронній саміт трьох президентів.

Індекс європейських оборонних акцій знизився на 1,3%, а акції шведського військового підрядника Saab AB впали на 3,7%. Трейдери продовжують стежити за геополітичними подіями, а також за симпозіумом Федеральної резервної системи 21-23 серпня у Джексон-Хоулі, де голова Джером Пауелл виступить із доповіддю про економічні перспективи та політику центрального банку.

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп заявив, що мав “хорошу” зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами та працює над організацією зустрічі правителя Росії Володимира Путіна і Зеленського, а також тристоронньої зустрічі.

Понад 21,8 млрд грн до бюджетів різних рівнів — результат аукціонів з малої приватизації на Prozorro.Продажі за сім років. Про це у Facebook повідомляє Фонд державного майна України.

“За сім років впровадження реформи малої приватизації Україна заробила через Прозорро.Продажі майже 21,8 млрд грн і їх було спрямовано до бюджетів різних рівнів”, – говориться у повідомленні.

“З них майже 15,9 млрд грн отримав держбюджет від продажу об’єктів Фондом держмайна України та майже 6 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів від реалізації майна громад”, – уточнює Фонд.

Скільки аукціонів відбулося?

Від початку впровадження реформи в системі Прозорро.Продажі відбулося майже 7,4 тис. успішних онлайн-аукціонів. За результатами торгів вартість державного та комунального майна зросла в 2,2 раза.

“Це показує, що навіть відносно невеликі об’єкти державної власності мають попит та приносять значний фінансовий результат”, — підкреслила в. о. голови ФДМУ Іванна Смачило.

Які результати під час війни?

Важливо зазначити, що навіть попри війну цей процес не збавляє обертів. А це означає реальні інвестиції в українську економіку та додаткові надходження до державного бюджету, зміцнюючи фінансову стійкість України, — говорить вона.

Від запуску приватизаційних аукціонів за право придбати публічне майно позмагалися вже майже 18,6 тисяч учасників. В середньому на торгах за державне або комунальне майно змагалося три учасники на торги.

Найактивніше конкурували за недобудований спецгараж у Києві: в результаті конкуренції 48 учасників підняли вартість активу в понад 34 рази.

До пʼятірки найдорожчих лотів малої приватизації за сім років реформи увійшли: готель «Дніпро» — 1,1 млрд грн, Калуська ТЕЦ — понад 800 млн грн, готель «Козацький» — 400 млн грн, Львівська виправна колонія — 377,5 млн грн, Івано-Франківський котельно-зварювальний завод — 320,2 млн грн.

Усі ці обʼєкти знаходилися у державній власності, зокрема два з них ФДМУ продав вже після повномасштабного вторгнення. Загалом під час дії воєнного стану організатори залучили майже 11,2 млрд грн до державного та місцевих бюджетів від приватизації.

ФДМУ нагадує, що аукціони з малої приватизації проходять в системі Прозорро.Продажі з 2018 року. Це акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі в особі Міністерства економіки. На цих аукціонах держава та громади продають обʼєкти балансовою вартістю до 250 млн гривень.

Поряд із цим в Україні триває і велика приватизація, яка забезпечує ще більші надходження. Вона охоплює приватизацію державних активів із балансовою вартістю понад 250 млн грн і теж аукціони проводяться виключно через систему Прозорро.Продажі.

Нагадаємо: За результатами першого півріччя 2025 року від приватизації до державного бюджету вже надійшло 820,5 млн гривень та 156,59 млн гривень ПДВ, тож сукупний економічний ефект склав понад 977 млн гривень.

Раніше повідомлялося, що користувачі державних сільськогосподарських земель сплатили за півріччя 526,8 мільйонів гривень.