Господарський суд Львівської області зобовʼязав міську раду Львова повернути у державну власність ділянку Міноборони в Малехові. Про це пише Zaxid.net.

Йдеться про земельну ділянку площею 0,49 га у Малехові, що є частиною більшої ділянки 3,84 га, яка з 1997 року перебуває у власності Міноборони. На ній розташоване державне майно.

Чому ділянка була передана в оренду?

“У 2006 році Малехівська сільрада незаконно зареєструвала на ділянку право власності і передала в оренду ТзОВ “У.Г.У”. При цьому, міністерство дозволів на передачу ділянки в оренду не надавало”, – говориться у повідомленні.

Після реформи децентралізації село Малехів увійшло до Львівської територіальної громади, а міська рада Львова стала правонаступницею сільради. Тому прокуратура звернулась в суд із вимогою до Львівської міськради повернути спірну ділянку в державну власність, повідомляє сайт.

Яка позиція міської ради?

У суді міська рада запевняла, що невелика ділянка має окремий кадастровий номер і не може бути частиною державної ділянки, і на ній розташована будівля, приватизована ТзОВ “У.Г.У.”, відповідно компанія орендує її законно.

Міноборони також виграло суд щодо повернення майна на цій ділянці в державну власність. Господарський суд зобовʼязав ТзОВ “У.Г.У.” повернути будівлю складу площею 1209,5 м2 Міноборони, говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше Господарський суд міста Києва повністю відмовив у позові спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, яка хотіла відсудити землі Міністерства оборони у Львівській області. Раніше Господарський суд Чернігівської області відмовив у позові прокуратурі, яка вимагала повернути державі землі ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Замглай” (Чернігівська область).

Раніше повідомлялося, що під час інспектування земельних ділянок, отриманих в оренду, команда “Державного земельного банку” виявила їх самовільне використання сторонніми особами. Проінспектували понад 260 ділянок загальною площею більше 19 тисяч гектарів у восьми областях.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання представників трьох заводів та бізнесмена Ігоря Коломойського. Про це повідомляє Transparency International.

Які активи були скасовані?

Апеляція вирішила скасувати арешт низки активів. Суд переглянув ухвали від 14 та 16 липня, якими було заблоковано майно трьох підприємств. Так, йдеться про 10,29% корпоративних прав АТ “Запорізький завод феросплавів” – 24,45 млн акцій та 10,29% власності майна підприємства. Також про 24,75% корпоративних прав АТ “Нікопольський завод феросплавів” – 384,6 млн акцій, та 24,75% власності майна і 24,28% корпоративних прав АТ “Покровський ГЗК” – 178,7 млн акцій.

Чому було накладено арешт?

Арешт наклали з метою можливої майбутньої конфіскації. Прокурор стверджував, що відповідно до реєстру ці частки опосередковано належать Ігорю Коломойському. Представники Запорізького та Нікопольського заводу наполягали, що на момент арешту Коломойський уже не значився серед бенефіціарів, а про зміни у структурі власності стало відомо 15 липня. Представники АТ “Покровський ГЗК” зазначили, що це підприємство не є учасником кримінального провадження.

Прокурор заперечив, наголосивши, що дані реєстру підтверджують належність корпоративних прав. Він просив залишити арешт на майно, щоб статутний капітал не був формальною “паперовою” власністю, а реально забезпечував збереження активів.

Які звинувачення висунуті Коломойському?

Колишнього власника “ПриватБанку” Ігоря Коломойського підозрюють у привласненні 9,2 млрд грн банку разом з поплічниками під виглядом «оздоровлення» фінансової установи. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Приватбанк здобув перемогу у багатомільярдному судовому процесі проти олігарха Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у Високому Суді Лондона.

Раніше Верховний Суд України підтвердив правомірність дій держави щодо примусового відчуження акцій ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта” в умовах воєнного стану. Раніше Арбітражний трибунал Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (ICSID) остаточно припинив провадження у справі за позовом компанії Gilward Investments B.V., пов’язаної з Ігорем Коломойським, проти України на суму $700 млн через несплату арбітражного збору.

“АероСвіт”, який був найбільшим українським авіаперевізником, розпочав процедуру банкрутства наприкінці грудня 2012 року.

Зростання чистих гривневих кредитів клієнтам другий квартал поспіль підтримало активи банківського сектору. Про це йдеться у огляді банківського сектора, який підготував Національний банк України.

Яка роль субсидійованого кредитування?

Роль субсидійованого кредитування для бізнесу надалі скорочувалася, а якість кредитного портфеля – поліпшувалася, – говориться у повідомленні. Обсяг чистих активів банків у II кварталі зріс на 3,2% передусім за рахунок жвавого нарощування банками кредитного портфеля клієнтів. Натомість обсяг портфеля ОВДП скоротився, а обсяг депозитних сертифікатів майже не змінився.

Обсяг чистих гривневих кредитів бізнесу зріс на 9,5%, зокрема в сегменті МСП – на 11,3%. Наростили кредитний портфель всі групи банків. Кредити бізнесу із терміном понад три роки зросли на 13,5%. Найбільшими реципієнтами стали галузі сільського господарства, оптової торгівлі, фінансових послуг, харчопрому та машинобудування.

Яка якість корпоративного портфеля?

Роль субсидійованого кредитування в межах програми “Доступні кредити 5-7-9%” стала зменшувалася, передусім через доступність умов кредитування поза її межами, повідомляє НБУ. “Якість корпоративного портфеля поліпшувалася майже два роки поспіль, передусім завдяки жвавому нарощуванню обсягу нових кредитів високої якості”, – говориться у повідомленні. Частка корпоративних позичальників, що зазнали дефолту за гривневими кредитами на кінець кварталу, залишалася кращою за середні показники до повномасштабного вторгнення – дещо менше 3%. Загалом частка NPL знизилася до 27,0% (16,1% – без урахування боргів колишніх власників ПриватБанку та старих кредитів у держбанках).

Зобов’язання банків у ІІ кварталі зросли на 3,5% за рахунок збільшення обсягів фондування від населення та бізнесу. Обсяги гривневих коштів фізичних осіб у банках щоквартально зростають уже впродовж року, а зростання обсягу гривневих коштів бізнесу компенсувало сезонне зниження минулого кварталу.

Ставки за депозитами впродовж кварталу надалі зростали з огляду на конкуренцію між банками за строкові кошти вкладників, повідомляє регулятор. Ставки за гривневими кредитами бізнесу підвищувалися повільніше, ніж за депозитами, переважно за новими кредитами великим підприємствам у приватних банках.

Чиста процентна маржа зросла до 7,5% унаслідок зростання дохідності кредитів, однак через зростання витрат прибуток за ІІ квартал 2025 року на 2,1% менший, ніж за попередній.

У липні сектор успішно виконав нормативи достатності регулятивного капіталу на рівні 10% (за винятком лише одного малого банку). Чинний із вересня норматив левериджу, за даними тестових розрахунків, ризикує порушити лише один невеликий банк.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу на відновлення генерації енергетики потужністю 993 МВт. З 1 червня 2024 року до 1 серпня 2025 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу зі зберігання енергії та генерації тепла на 389 МВт.

Раніше повідомлялося, що протягом тижня бізнес залучив 556 кредитів на суму понад 1 млрд грн пільгових кредитів, а від початку року він отримав понад 52 млрд грн, це 17,2 тис. кредитів. Раніше повідомлялося, що травні українські банки видали 599 іпотечних кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн.

Також повідомлялося, що парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики пропонує розширити програму “Доступні кредити 5-7-9%”, зокрема для фінансування ОПК, за рахунок неефективних програм. Уряд ухвалив рішення продовжити пільгову ставку 1% річних для інвестиційних кредитів для бізнесу, що працює у зонах високого воєнного ризику. Вона діятиме протягом перших п’яти років кредитування (замість двох, як було раніше), після чого становитиме 5% річних. Також повідомлялося, що Кабінет міністрів розширив можливості аграріїв щодо будівництва овочесховищ у межах програми “Доступні кредити 5-7-9%”.

У Росії бартер знову повернувся вперше після 1990-х років, оскільки проблеми з розрахунками, спричинені санкціями через війну в Україні, змусили принаймні одну китайську компанію шукати сталеві та алюмінієві сплави в обмін на двигуни. Про це повідомляє агентство Reuters.

Чому бартер знову став актуальним?

В економічному та політичному хаосі, що настала після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, спіралі інфляції та хронічний дефіцит коштів змусили підприємства по всій країні погоджуватися на розрахунки натурою. Проте бартер спричинив ще більше хаосу в економіці, оскільки були створені великі ланцюги умовних угод на все: від електрики та нафти до борошна, цукру та чобіт, що ускладнювало визначення цін і дозволяло деяким людям заробляти цілу fortune.

Більше ніж через три роки після початку війни в Україні, бартер знову став актуальним у Росії. На бізнес-форумі Kazan Expo в понеділок китайські компанії зазначили проблеми з розрахунками та російські вимоги щодо перенесення виробництва в Росію як основні фактори, що заважають розвитку двосторонньої торгівлі.

Які нові можливості відкриває бартер?

В обмін на електрообладнання його компанія хоче отримати російські матеріали для суднобудування. “У нинішніх умовах обмежених платежів це дає нові можливості для підприємств Росії та азійських країн. Наприклад, ми постачаємо морські двигуни в обмін на спеціальні сталеві матеріали або алюмінієві сплави для суднобудування з Росії”, — сказав він.

Минулого року Росія обговорювала бартерні угоди з Китаєм, повідомили джерела Reuters на той час. Бартер найпопулярніший для торгівлі металами та сільськогосподарськими продуктами, які відносно легко оцінити, за словами промислових джерел.

Китай є безперечно найбільшим торговим партнером Росії, оскільки європейські держави припинили багато своїх торгових зв’язків з Москвою через війну в Україні. Затримки в платежах за торгівлю з основними партнерами Росії, такими як Китай або Туреччина, де банки перебувають під тиском західних регуляторів для ретельного контролю за транзакціями з Росією, стали головним болем для російських компаній і банків.

Нагадаємо: У жовтні 2024 року компанії з Росії та Пакистану запустили механізм бартерної торгівлі. Бартерні схеми торгівлі, за яких не використовують грошові перекази і банківські платежі, допомагають компаніям уникати зайвої уваги з боку західних контролерів, які відстежують дотримання санкцій.

Головне управління розвідки України опублікувало дані ще 42 суден так званого “тіньового флоту” Росії. Про це повідомляє пресслужба ГУР. Йдеться про дані суден, задіяних в експорті російської та іранської підсанкційної нафти, викраденні українського зерна та вугілля з тимчасово окупованих територій, бункеруванні російського флоту.

“Серед опублікованих суден – плавуче сховище, яке, серед іншого, використовується підсанкційною нафтовою компанією ‘Лукойл’ в Каспійському морі для експорту нафти танкерами тіньового флоту”, – говориться у повідомленні.

Яка роль морської логістики у військових спроможностях агресора?

Окрім цього, запроваджено функціонал, що відображає фальшиві (недостовірні) прапори суден. “Морська логістика критично важлива для нарощування військових спроможностей агресора, пересування військ, отримання зброї та підсанкційних товарів, торгівлі краденим. Агресори перевозять зброю міжнародними протоками на цивільних торгових суднах”, – говориться у повідомленні.

Які наслідки експорту викопного палива?

“Експорт викопного палива в обхід санкцій – основне джерело доходів для росії та Ірану. Тіньовий танкерний флот та судна без льодового класу в Арктиці загрожують екологічною катастрофою. З продажу сільськогосподарської продукції з тимчасово окупованих українських територій росія фінансує війну та зберігає лояльність своїх союзників – Ірану, КНДР”, – додають у ГУР.

Нагадаємо: Раніше українська розвідка ідентифікувала 238 суден, які використовують окупанти у “тіньовому флоті” для обходу цінових обмежень на нафту. Портал War & Sanctions розкрив досьє на “фігурантів” тіньового флоту – старих нафтових танкерів, що забезпечує багатомільярдні доходи агресорам та загрожують глобальній екологічній безпеці.

Раніше повідомлялося, що у липні Росія експортувала морем 25,3 млн тонн нафти і нафтопродуктів, і більше половини цього обсягу (55%) транспортували танкери G7+, що на 2% менше порівняно з червнем. Центр дослідження енергетики та чистого повітря (CREA) повідомляє, що при цьому з січня частка G7+ у перевезенні російської сирої нафти збільшилася з 36% до 55%. Такі танкери забезпечили 42% відвантажень у липні порівняно з 17% у січні. Відповідно, “тіньовий флот” у липні забезпечив 58% перевезень, у той час, як у січні на нього припадало 83%.

Також повідомлялося, що президент Володимир Зеленський указами запровадив нові персональні та секторальні санкції проти 35 фізичних і юридичних осіб, пов’язаних із держкорпорацією “Росатом” та енергетичними компаніями Росії.