Оптові ціни на бензин у Росії побили нові рекорди після серії атак БпЛА по нафтопереробних заводах. Про це повідомляє галузеве видання enkorr. Внаслідок атак три ключові НПЗ припинили виробництво, що призвело до нестабільності на ринку пального.

Які ціни на бензин зараз?

18 серпня на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі ціна бензину АІ-92 досягла 71,5 тисяч рублів за тонну, а АІ-95 — 80,43 тисяч рублів за тонну. За один день ціни зросли на 1,33% та 2,2% відповідно, а з початку року АІ-92 подорожчав на 38%, а АІ-95 — на 49%.

Які заходи вживає уряд?

Щоб охолодити ринок, уряд Росії запровадив заборону на експорт бензину до кінця вересня. Однак, оскільки обсяги експорту незначні, цей захід, ймовірно, не зможе суттєво вплинути на ситуацію, і країна може зіткнутися з дефіцитом пального.

З 2 серпня серії атак БпЛА призвели до зупинки роботи кількох великих НПЗ: Новокуйбишевського та Саратовського НПЗ “Роснефть”, а також Волгоградського НПЗ “Лукойл”, який є найбільшим на півдні країни. Крім них також знизили потужності на Рязанському НПЗ, а на інших підприємствах, як-от Сизранський, Слов’янський і Афіпський НПЗ, також зафіксовано ушкодження.

Нагадаємо: Бензин продовжує стрімко дорожчати на російському ринку, попри спроби влади стримати зростання цін повною забороною на експорт пального з країни. Вартість бензину марки “АІ-95” на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі обновила історичний максимум, перетнувши позначку в 77 тис. рублів (964,6 дол) за тону.

З 2 серпня Рязанський нафтопереробний завод, що експлуатується нафтовою компанією “Роснефть”, зупинив приблизно половину своїх переробних потужностей після атаки безпілотників. Раніше повідомлялося, що в Росії стрімко зростають ціни бензину – за останній рік роздрібні ціни підвищилися на 18%. До кінця 2025 року очікується ріст цін ще на 8%.

У травні Росія суттєво скоротила морський експорт бензину — показник знизився майже на 50% у річному вимірі. В окупованому Криму та у Забайкальському краї РФ почали продавати бензин А-95 лише підприємствам та організаціям за спеціальними картками.

Офіційний курс євро до гривні у вівторок 19 серпня зменшиться на 13 копійок до 48,17 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ.

Своєю чергою, курс долара зменшиться на 9 копійок. Офіційні курси на вівторок 19 серпня встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,25 грн (41,34 грн станом на 18 серпня);
• 1 євро – 48,17 грн (48,30 грн станом на 18 серпня).

Що ще відбувається з курсом євро?

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Шість приватизаційних аукціонів минулого тижня забезпечили державі понад 1,2 млрд гривень. Про це повідомляє Фонд державного майна України.

“Минулого тижня команда Фонду держмайна провела 6 онлайн-аукціонів з приватизації у системі Prozorro. Продажі з них: 5 на суму 601,95 млн гривень і окремо 1 аукціон в межах великої приватизації з продажу санкційного активу державного пакету акцій розміром 100% статутного капіталу ПрАТ ‘Вінницяпобутхім’ – за 608,14 млн гривень”, – говориться у повідомленні.

Скільки учасників змагалися за лоти?

“Загалом за лоти змагалися 19 учасників, тобто у середньому на лот припадало 3,17 охочих придбати державні об’єкти”, – зазначено у повідомленні.

Найдорожчим об’єктом минулого тижня став державний пакет акцій розміром 100 % статутного капіталу ПрАТ ‘Вінницяпобутхім’. ПрАТ ‘Вінницяпобутхім’ належить до об’єктів великої приватизації — вартість активу на торгах стартувала з 301,41 млн гривень.

Які об’єкти стали найдорожчими?

Найдорожчим об’єктом малої приватизації став ЄМК ДП ‘Український науково-технічний центр металургійної промисловості ‘Енергосталь’ в місті Харків. За об’єкт змагалися 7 учасників, що зумовило зростання вартості у 57,31 раза: від стартової – 10,47 тис. гривень, до переможної – 600 млн гривень. За нього змагалося 2 учасники, і за підсумками торгів вартість зросла у 2 рази — до 608,14 млн гривень.

Всі кошти з приватизації націоналізованого майна будуть спрямовані до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

За минулий тиждень на онлайн-торгах було укладено договорів оренди державного майна на 327,7 тис. гривень, повідомляє також ФДМУ. “Команда Фонду держмайна минулого тижня провела 26 аукціонів з оренди на суму – 327 731 гривня. Сукупна вартість активів зросла у 2,36 раза від початкової. В загальному, в онлайн-торгах взяли участь 38 учасників”, – говориться у повідомленні.

“Найдорожчий лот тижня – частина дорожнього покриття (9,0 м²) на Львівщині. В ході торгів за лот змагалися 3 учасники. Вартість оренди зросла до 100 тис. грн. на місяць”, – повідомляє ФДМУ.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що за даними аудиту Рахункової палати України, у 2024 році середня вартість оренди 1 м2 державного майна знизилася на третину. При цьому орендарі накопичили борг перед державним бюджетом у розмірі 409,3 млн грн (з неї – 59,6 млн грн – безнадійна заборгованість). Також повідомлялося, що рівень збитковості у державному секторі майже вдвічі перевищує загальноукраїнський показник, а майже три чверті (72,1%) підконтрольних державі держкомпаній або не працюють, або взагалі є підприємствами-фантомами. Як повідомлялося раніше, за перше півріччя 2025 року Фонд державного майна України залучив рекордні 5 176,59 млн грн.

Заблоковані рахунки тепловиків у Лозовій ставлять під загрозу підготовку до зими та роботу всіх комунальних служб. Про це повідомили в Лозівській міській територіальній громаді, пише сайт “Думка”.

Рахунки комунального підприємства “Тепловодосервіс” опинилися під арештом. Державна виконавча служба заблокувала їх 15 серпня через борги перед компанією “Нафтогаз Трейдинг”. Сума стягнення перевищує 8 млн грн.

Чому виникли борги?

У підприємстві пояснюють: борги виникли не лише через складну фінансову ситуацію, а й через невиплачену державою компенсацію різниці тарифів. Зараз ця сума становить майже 19 мільйонів гривень.

Які наслідки блокування рахунків?

Через блокування рахунків “Тепловодосервіс” не має змоги проводити підготовку до нового опалювального сезону, розраховуватися з постачальниками та виконувати необхідні роботи. Під ризиком залишаються не лише теплопостачання, а й послуги водопостачання, водовідведення та вивезення сміття.

Нагадаємо: Як повідомлялося, що Росія завдала наймасованішого удару по Лозовій з початку війни. Одна людина загинула, 10 постраждали, серед них – діти. За словами міського голови Лозової Сергія Зеленського, Лозова пережила наймасованішу атаку з початку війни.

Раніше повідомлялося, що заборгованість киян за теплопостачання та гаряче водопостачання зросла порівняно з початком опалювального сезону на 6,5% і досягла 8 млрд грн. Борги за комунальні послуги можуть врешті призвести до накладання арешту на користування коштами на рахунках, а також на нерухоме майно та авто.

Раніше Асоціація міст України застерігла, що рішення Нацкомісії регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про надання постачальникам права припинення постачання електроенергії вдарить по споживачам. АМУ звернулася до НКРЕКП з проханням заборонити зупиняти постачання електричної енергії підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства в правилах роздрібного ринку електричної енергії.

Бізнес закликає парламент якнайшвидше ухвалити законопроєкти №13339 та №13340-1, забезпечивши належне впровадження положень закону про лобіювання і відтермінувавши на рік санкції за порушення вимог цього законодавства. Про це йдеться у зверненні Європейської Бізнес Асоціації.

“Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні та Європейською Бізнес Асоціацією, закликає Парламент на найближчому пленарному засіданні, яке відбудеться в період з 18 по 22 серпня 2025 року, прийняти проєкт Закону №13339 щодо внесення змін до Закону про лобіювання у першому читанні”, – говориться у повідомленні.

Чому важливо ухвалити ці законопроєкти?

Також бізнес-спільнота просить прийняти проєкт закону №13340-1 щодо відтермінування відповідальності за порушення вимог закону про лобіювання за основу та в цілому. Таке рішення дозволить бізнесу краще підготуватись до впровадження нових правил, адаптувати внутрішні процеси та уникнути юридичних ризиків у перехідний період, пояснює асоціація.

“Бізнес-спільнота звертає увагу на необхідність ухвалення та набрання чинності проєктами законів, водночас, наголошує, що проєкт Закону №13340-1 необхідно прийняти у найкоротший термін, аби відтермінування введення санкцій набрало чинності вчасно, а саме – не пізніше 1 вересня 2025 року”, – говориться у повідомленні.

Які є побоювання бізнес-спільноти?

“Бізнес поділяє принципи прозорості у сфері публічного управління, однак наполягає на необхідності поетапного запровадження змін у цій сфері. На переконання бізнес-спільноти, запровадження адміністративної відповідальності одночасно з набранням чинності законом є передчасним”, – запевняють у ЄБА.

З огляду на новизну правового регулювання та відсутність практики його реалізації, доцільним є запровадження перехідного періоду тривалістю 12 місяців, вважають у асоціації. Бізнес наголошує, що регулятор, Національне агентство з питань запобігання корупції, теж підтримує необхідність відтермінування на рік санкцій за порушення вимог закону про лобіювання.

ЄБА нагадує, що 4 липня парламентським комітетом з питань правової політики було прийнято висновок рекомендувати Раді прийняти проєкт Закону №13339 у першому читанні. А 8 липня комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти проєкт Закону №13340-1 за основу та в цілому як закон. Бізнес-спільнота вітає ці рішення.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт про лобізм, ухвалення якого є фактично останньою з вимог Єврокомісії. Метою прийняття законопроєкту є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина раніше запевняла, що у законопроєкті відділили адвокацію від лобіювання, оскільки “адвокація не є лобіюванням”.

Єврокомісія у листопаді рекомендувала країнам-членам ЄС розпочати офіційні переговори про вступ України до Євросоюзу після виконання Україною чотирьох додаткових кроків, серед яких ухвалення закону, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами.

Раніше повідомлялося, що Україна витрачає у 7 разів менше державних коштів на лобіювання у США, ніж Росія. У 2024 році Україна витратила на лобістські послуги в США 62,5 тисячі доларів. Це у 6 разів менше, ніж у 2023 році — 366,7 тисячі доларів. Україна в 2023 році знизила витратити на лобіювання інтересів у США на 93% до 367 тисяч доларів. У перший рік великої війни на ці цілі було витрачено майже 5 мільйонів доларів.