Україна до кінця 2025 року має відремонтувати 3,2 ГВт зруйнованих та пошкоджених енергооб’єктів та інфраструктури, більшість з яких уже відновлено, повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук.

“До кінця 2025 року маємо 3,2 ГВт потужності відремонтувати. Більшість вже відремонтовано, і до кінця року маємо все завершити”, – сказала вона під час презентації проєкту Програми дій уряду в Києві, повідомляє агентство “Інтерфакс-Україна”.

Які основні напрямки підготовки до опалювального сезону?

Гринчук також наголосила, що величезна увага приділяється захисту енергооб’єктів, в тому числі посиленню ППО, і до цієї роботи залучено низку стейкхолдерів. За її словами, максимальний ремонт та відновлення енергооб’єктів, як і накопичення природного газу та вугілля, розвиток розподіленої генерації, а також захист енергетики, є серед основних напрямків підготовки до опалювального сезону 2025/2026 рр.

Які плани щодо накопичення газу?

Глава Міненерго також повідомила, що Україна на початок ОЗП має накопити щонайменше 13,2 млрд куб. м природного газу. Вона також зазначила, що протягом 2025 року вже введено 600 МВт розподіленої генерації – газової та на ВДЕ, і до кінця року очікується ще приблизно 800 МВт: 350 МВт в держсекторі та орієнтовно 500 МВт – в приватному.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що наступного року уряд планує розпочати проєкт з добудови енергоблоків №3 і №4 на Хмельницькій атомній електростанції. 28 липня 2025 року Україна здійснила свою першу імпортну поставку азербайджанського газу через Трансбалканський коридор. Раніше повідомлялося, що група Нафтогаз та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали угоду на відновлюваний кредит у розмірі 500 млн євро для закупівель газу.

Раніше повідомлялося, що “Оператор ГТС України” та Gaz-System домовилися продовжити тимчасове збільшення пропонованої гарантованої потужності з Польщі в напрямку України до вересня 2026 року. За перше півріччя 2025 року оператори системи розподілу відремонтували понад 14,4 тис км трас повітряних ліній електропередачі, повідомила Державна інспекція енергетичного нагляду України.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що український бюджет потребуватиме 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для фінансування боргів. Про це він повідомив під час презентації плану дій уряду, передає hromadske.

“У нас на наступний рік на сьогоднішній момент є зобовʼязання, які потенційно можна спрямувати на фінансування дефіциту бюджету на рівні 35 млрд доларів. Як ви розумієте, цього недостатньо, тому нам зараз потрібно мобілізувати зусилля, зокрема перемовні, щоб закрити 2026 рік”, — сказав Марченко.

Яке фінансування шукає уряд?

Уряд шукає зовнішнє фінансування саме на 2026-2027 роки, оскільки з 2028 року Україна матиме в бюджеті ЄС власну програму, яка фінансуватиме бюджет. Щодо цього питання співпрацюватимуть із Єврокомісією, йдеться у повідомленні.

Яка ситуація з бюджетом на 2026 рік?

За словами очільника Мінфіну, на 2026 рік потреба бюджету більшою мірою закрита, “є певні запевнення”. Загалом Україна співпрацює з G7, ЄС, Міжнародним валютним фондом.

Нагадаємо: Міністерство фінансів України підтримує діалог з власниками ВВП-варантів, за якими держава допустила дефолт на початку літа, проте нових переговорів про реструктуризацію інструмента не відбувалося.

Наступного року уряд планує розпочати проєкт з добудови енергоблоків №3 і №4 на Хмельницькій атомній електростанції. Про це йдеться у програмі Кабінету міністрів.

Які терміни реалізації проєкту?

Згідно з програмою, до 31 жовтня 2025 року Кабмін має оновити техніко-економічне обґрунтування проєкту, а до кінця 2025 року – подати до Верховної Ради законопроєкт про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків.

До 31 жовтня 2025 р. Кабінетом Міністрів України внесе “зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. “Про схвалення техніко-економічного обґрунтування “Будівництво енергоблоків №№ 3, 4 Хмельницької АЕС”, – говориться у програмі.

Що ще планується на 2026 рік?

До 30 листопада цього року – вносяться зміни до Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2011 р.№ 1270. На 2026 рік також заплановано розпочати будівництво установки з виробництва тепловидільних збірок для ядерних реакторів. Відповідне розпорядження уряд має намір ухвалити до кінця грудня.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що проєкти завершення будівництва та спорудження нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС потребуватимуть додатково 9 тис. співробітників і набору нового персоналу.

Як повідомлялося, “Енергоатом” планує добудувати на ХАЕС енергоблоки №3 і №4 із реакторами радянської технології ВВЕР-1000, а також реалізувати в перспективі проєкти спорудження енергоблоків №5 і №6 з реакторами американської Westinghouse. Для добудовування Хмельницької атомної електростанції планується залучити кредитні кошти, а також власні кошти НАЕК “Енергоатом”.

За час роботи українського морського коридору понад 5 300 суден перевезли понад 137 млн тонн вантажів, з яких понад 84 мільйони тонн – експорт агропродукції. Про це з посиланням на інформацію Адміністрації морських портів України пише ЦТС.

Яка роль українського коридору у світовій продовольчій безпеці?

Два роки тому Україна, попри повномасштабну агресію росії, запустила український коридор. Цей тимчасовий морський шлях дозволив нашій державі й надалі відігравати ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки у світі, – зазначили у морській адміністрації.

Після початку повномасштабного вторгнення Україна спершу створила “зерновий коридор” за підтримки ООН та Туреччини. Однак росія одноосібно вийшла з попередньої угоди: почала блокувати судна й обстрілювати морські порти, нагадує ЦТС. Тож, два роки тому було відкрито альтернативний шлях – Український коридор. Його робота стала можливою завдяки спільним зусиллям Сил безпеки і оборони України, зокрема ГУР та захисників острова Зміїний.

Які результати роботи українського коридору?

“Україна є одним із ключових постачальників зернових культур у світі. Завдяки морському коридору українська продукція та товари потрапляють на ринки Європи, Азії, Африки та Близького Сходу: загалом у 54 країни світу. Це допомагає підтримувати світові ціни на продовольство стабільними та запобігати голоду в країнах, що найбільше залежать від імпорту зерна”, – підкреслюють в АМПУ.

Вантажні перевезення морем відбуваються попри постійні обстріли росією критичної інфраструктури. Протягом останніх двох років роботи Українського коридору російські атаки пошкодили або частково зруйнували 442 об’єкти портової інфраструктури та 38 цивільних суден. Також 118 цивільних осіб були поранені або загинули.

Нагадаємо: Раніше міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба повідомив, що українським морським коридором вже перевезено понад 130 млн тонн вантажів. 81 млн тонн з яких – агропродукція. За словами президента Володимира Зеленського, український морський коридор за півтора року роботи забезпечив перевезення 100 млн тонн вантажів до 53 країни світу в Азії, Африці, Європі та Америці.

Для відновлення української портової інфраструктури потрібно не менше 1 мільярда євро, заявив раніше заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.

Раніше повідомлялося, що ввечері 23 липня вибухнуло судно-земснаряд філії “Дельта-лоцман” держпідприємства “Адміністрація морських портів України”. Судно перебувало на гирлі “Бистре” для проведення планових робіт із 11-ма членами екіпажу. Внаслідок вибуху загинули троє працівників АМПУ. Морський підхідний канал було тимчасово закрито для руху суден.