З 1 серпня Укрзалізниця запровадила обов’язкову верифікацію через “Дія.Підпис” під час купівлі квитків на три поїзди замість п’яти, про що повідомила пресслужба компанії.

Які поїзди підлягають верифікації?

Згідно з інформацією, таке рішення ухвалили після скарг пасажирів, і в Укрзалізниці вирішили дослухатися до них. Підтвердження особи знадобиться під час купівлі квитків на такі внутрішні рейси:

1. №29/30 Київ — Ужгород,
2. №12 Львів — Одеса,
3. №27/28 Київ — Чоп.

Таким чином, з попереднього переліку прибрали поїзди №105/106 Одеса – Київ та №91/92 Львів – Київ.

Як купити квитки без паспорта нового зразка?

В УЗ також пояснили, що для придбання або повернення квитків на ці поїзди пасажирам потрібно буде верифікувати акаунт в застосунку “Укрзалізниці”. Щоб забезпечити доступ до цих квитків пасажирам, які не мають паспортів нового зразка або можливості їх оновити, компанія залишила продаж квитків на ці поїзди доступним в низці кас:

• в Чопі (каса №2);
• в Ужгороді (каса №2);
• у Львові (каса №1);
• в Одесі (каси №14 та №2);
• в Києві (каса №21 та 22).

“Ми уважно стежимо за результатами пілотного запуску, щоби вирішити, чи розширимо практику на інші рейси”, – зазначили в компанії.

Нагадаємо, що верифікація через “Дія. Підпис” необхідна, щоби запобігти зловживанням та протидіяти квитковим спекулянтам.

З 1 серпня 2025 року можливість експорту сухого молока з України до ЄС в межах квоти вже закінчилась. Про це повідомили у Спілці молочних підприємств України. Чому закінчилась квота на експорт? “За оперативною інформацією СМПУ, станом на 1 серпня можливість здійснення експортних поставок сухого молока походженням з України до ЄС в межах квот вже відсутня”, – зазначили в спілці.

Згідно з даними Єврокомісії, станом на 30 липня квота (урахуванням обсягів, які очікувались до розподілу) була заповнена на понад 91 % – вільний залишок складав лише близько 0,28 тис. тонн – при квоті 2,92 тис. тонн. При цьому, за інформацією СМПУ, обсяги сухого молока, які вже очікують на замитнення на кордоні з ЄС, перевищують наявний залишок квоти. “Відповідно, з 1 серпня спрямовувати товарні партії сухого молока у напрямку ЄС вже немає економічного сенсу – їх доведеться повертати назад”, – заявляють в СМПУ.

Яка ситуація з іншими молочними продуктами? Квоти на ввезення до ЄС масла та молочних жирів вистачить дещо довше. Наразі вона вже заповнена більш як на дві третини. У разі, якщо обсяги експорту масла до ЄС у найближчі тижні збережуться на тому ж рівні, то квота може заповнитись вже до початку третьої декади серпня.

Ці зміни вже вплинули на ціни на молоко в Україні: у другій половині липня вони зросли на понад 5%. Причина цього — спроба переробників отримати прибуток до того, як квоти вичерпаються. Такий тренд на ринку може змінитися, якщо Брюссель не прийме нових рішень щодо квот.

Яка статистика експорту молочної продукції? Масло та сухе молоко становили 89% експорту молочної продукції з України в ЄС у грошовому вимірі до 5 червня 2025 року (45% – сухе молоко). Лише з початку 2025 року по червень у ЄС відправили близько 10 тис. тонн сухого знежиреного молока і 4,2 тис. тонн масла.

Нагадаємо: Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Раніше, Торговий представник України Тарас Качка повідомив, що Україна домовилась про збільшення квот на агросектор, зокрема для сухого молока та масла на 308% та 233%, або 20 тисяч тонн на рік для СЗМ та майже 10 тисяч тонн для масла. Однак поки що офіційного рішення Брюсселя про нові квоти немає, що залишає ринок молокопродуктів у невизначеності.

Президент США Дональд Трамп надіслав листи до керівників 17 великих фармацевтичних компаній, в яких пояснив, що вони повинні знижувати ціни на рецептурні ліки в США, щоб вони відповідали рівню цін за кордоном. Про це повідомляє агентство Reuters.

Що вимагав Трамп у фармацевтичних компаній?

У травні Трамп підписав масштабний указ, в якому вимагав від виробників ліків знижувати ціни в США до рівня, що існує в інших країнах, зазначаючи, що у разі невиконання цієї вимоги уряд може скористатися санкціями для зниження цін або вжити інших заходів, таких як імпорт дешевших ліків з-за кордону.

Трамп надіслав листи до генеральних директорів Eli Lilly, Sanofi, Regeneron, Merck & Co, Johnson & Johnson та AstraZeneca. “Більшість пропозицій, які моя адміністрація отримала для ‘вирішення’ цієї критичної проблеми, обіцяли більше того ж самого: перекладання вини та вимоги змін у політиці, що призведуть до мільярдних виплат індустрії”, — написав Трамп у листах, копії яких були опубліковані на його акаунті в Truth Social.

Які наслідки можуть бути для фармацевтичних компаній?

Акції Pfizer, Eli Lilly та Gilead Sciences знизилися на 2% кожна, а індекс NYSE Arca Pharmaceutical впав на 3% у четвер. Трамп закликав фармацевтичні компанії надавати так звані ціни найвигіднішої нації кожному пацієнту, що бере участь у програмі медичного страхування Medicaid для малозабезпечених, і гарантувати такі ціни для нових ліків.

Трамп також заявив, що компанії повинні повернути надлишкові доходи з-за кордону від підвищення цін в інших країнах, щоб компенсувати нижчі ціни в США, американським пацієнтам та платникам податків через угоду з урядом. Він вимагає, щоб фармацевти гарантували, що вони не будуть пропонувати іншим розвиненим країнам кращі ціни, ніж ті, що пропонуються США.

Трамп дав компаніям час до 29 вересня, щоб відповісти з обов’язковими зобов’язаннями щодо цих умов. “Якщо ви відмовитеся діяти, ми застосуємо всі засоби в нашому арсеналі, щоб захистити американців від зловживань у ціноутворенні на ліки”, — попередив він.

Аналітики, лобісти та експерти з ціноутворення в фармацевтичній галузі зазначили, що навряд чи фармацевтичні компанії погодяться з вимогою Трампа щодо зниження цін в США. Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп заявив, що підпише указ, який зобов’яже фармацевтичні компанії знизити ціни на ліки на 30-80%.

Станом на 1 серпня, офіційний курс долара до гривні впав на 5 копійок, євро – на 40 копійок. Про це йдеться в даних minfin.com.ua. Офіційний курс долара встановили на рівні 41,71 грн, євро – 47,74 грн (на 31 липня долар – 41,76 грн, євро – 48,14 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 10:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,62 – 41,70 грн. Євро – 47,85 та 48,15 грн.

Які середні курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими: Долар США – 41,42 – 42,00 грн (курс на 31 липня – 41,45 – 42,00 грн); Євро – 47,50 – 48,15 грн (курс на 31 липня – 47,62 – 48,37 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара такі: Приватбанк – 41,28 – 41,88 грн; Ощадбанк – 41,45 – 41,90 грн; Укрсиббанк – 41,40 – 41,99 грн; ПУМБ – 41,40 – 42,00 грн; Райффайзен – 41,60 – 41,88 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні: Приватбанк – 47,15 – 48,15 грн; Ощадбанк – 47,45 – 48,30 грн; Укрсиббанк – 47,85 – 48,85 грн; ПУМБ – 47,70 – 48,40 грн; Райффайзен – 47,45 – 47,95 грн.

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою курс долара у Приватбанку становить 42,01 грн за долар, monobank – 41,99 грн.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Apple прогнозує вищу за очікування виручку в третьому кварталі 2025 року, попри додаткові мита в США. Акції компанії зросли на біржах у США та Європі. Про це пише Reuters.

Які результати акцій Apple?

Акції Apple, що торгуються на Франкфуртській біржі, зросли в п’ятницю на 1,46% після публікації квартального прогнозу, який значно перевищив оцінки аналітиків Волл-стріт. На післяторговій сесії в США котирування компанії піднялися майже на 3%.

Яке очікування виручки компанії?

Apple очікує, що у кварталі, який закінчується у вересні, її виручка зросте порівняно з попереднім роком. Це суперечить песимістичним прогнозам ринку й свідчить про стабільне відновлення продажів.

Які витрати очікує компанія через мита?

Водночас генеральний директор Тім Кук попередив, що компанія змушена буде сплатити додаткові 1,1 млрд дол витрат через американські мита, які набудуть чинності у цьому періоді. Нагадаємо: Apple майже повністю переорієнтувала експорт iPhone з Індії на США, прагнучи уникнути високих мит на продукцію з Китаю.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Apple доведеться платити 25% мита, якщо телефони, що продаються в країні, не будуть вироблені в її межах. Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп заявив, що закликав генерального директора Apple Тіма Кука не розширювати виробництво iPhone в Індії, попри плани компанії.