Катерину Рожкову звільнили з НБУ: нові зміни в керівництві

Катерину Рожкову звільнили з посади першої заступниці голови Національного банку України. Цю позицію тепер очолить заступник голови правління Сергій Ніколайчук. Про це повідомила пресслужба НБУ.

Рада Національного банку звільнила Рожкову через те, що ще 15 червня у неї сплив строк повноважень. Після цього протягом двох місяців вона допрацьовувала на своїй посаді до ухвалення відповідного рішення про відставку. “Національний банк здійснюватиме пошук кандидата на вакантну тепер посаду заступника голови Національного банку”, – йдеться у повідомленні регулятора.

Що відомо про Рожкову?

Катерина Рожкова (53) працює у банківській сфері з 1998-го. Вперше на роботу в НБУ прийшла у 2009 році, коли на пів року очолила Департамент безвиїзного банківського нагляду. Вдруге до Нацбанку її запросила колишня голова НБУ Валерія Гонтарева у червні 2015 року. Спочатку Рожкова протягом пів року (до 18 січня 2016 року) була директоркою Департаменту банківського нагляду НБУ. Згодом – виконувала обов’язки заступника голови правління НБУ. З 25 жовтня 2016 року її призначили заступницею голови правління НБУ, а 15 червня 2018-го – першою заступницею голови Нацбанку.

Яка роль Рожкової у “Платинум банку”?

Напередодні свого другого приходу до Нацбанку у 2015 році Катерина Рожкова очолювала “Платинум банк”. Її прихід в установу у листопаді 2013 року збігся із формальною зміною власника банку: ним став Григорій Гуртовий. У 2016 році Нацбанк визнає реальним власником банку Бориса Кауфмана. До свого переходу в “Платинум банк” Рожкова працювала у “Фінбанку”, який належав наближеному до Кауфмана бізнесмену Олександру Грановському.

Наприкінці 2013 року, після приходу Рожкової в “Платинум банк”, установа видала низку валютних кредитів, які не обслуговувалися та неодноразово проходили через реструктуризацію. Частина цих рішень (щодо реструктуризації) ухвалювалася банком, коли обов’язки голови правління виконувала Катерина Рожкова.

18 березня 2024 року Верховний суд ухвалив рішення у спорі за позовом Фонду гарантування вкладів, зобов’язавши колишнє керівництво “Платинум банку” виплатити ФГВФО 1,47 млрд грн. Серед відповідачів у справі була й Катерина Рожкова. Оскільки вона – чи не єдина з відповідачів, яка знаходиться в Україні та отримує офіційну зарплату, то суд почав погашати цю заборгованість переважно її коштом – відраховуючи частину зарплати на користь ФГВФО, а також арештовуючи та виставляючи на продаж її майно. Восени 2024 року стало відомо, що стягнення заборгованості з Рожкової тимчасово призупинили, оскільки у суді розглядався позов одного з топменеджерів “Платинум банку”, який просив переглянути попереднє рішення. Проте згодом суд постановив відновити виконання рішення.

Яка роль Рожкової у націоналізації “Приватбанку”?

На початку січня 2016 року Катерина Рожкова почала виконувати обов’язки члена правління НБУ, відповідаючи за банківський нагляд. На роботу до Нацбанку її покликала колишня голова Валерія Гонтарева. Якраз у той час Нацбанк завершував “очищення” банківського ринку і все більше уваги почав звертати на роботу найбільшого банку країни – “Приватбанку”.

Як повідомили колишні члени правління НБУ, саме Катерина Рожкова взяла ініціативу у взаємовідносинах з колишніми власниками “Приватбанку”, написанні плану докапіталізації установи, а згодом – у підготовці та націоналізації банку державою. Через її вирішальну роль у націоналізації колишній акціонер “Приватбанку” Ігор Коломойський назвав Рожкову своїм особистим ворогом та “Карфагеном, який має бути знищений”. Зрештою, Банк таки було націоналізовано, а сам Коломойський опинився за ґратами.

На посаді члена правління Нацбанку Рожкова перебувала 9,5 року. За її каденцію роботу регулятора очолювали чотири голови: Валерія Гонтарева, Яків Смолій, Кирило Шевченко та нинішній голова НБУ Андрій Пишний. Влітку 2020 року, Рожкова разом з іншими членами правління Нацбанку повідомила про політичний тиск, який на регулятора чинив президент Володимир Зеленський. Цей тиск зрештою призвів до відставки Якова Смолія та призначення Кирила Шевченка новим головою НБУ. За каденції Шевченка правління змінилися майже всі члени правління Нацбанку, які прийшли туди за каденції Гонтаревої. Натомість Катерина Рожкова втрималася на посаді попри тиск як зі сторони самого Шевченка, так і зі сторони Ради Нацбанку.

Crocs: зручність чи загроза для здоров’я?

Чому Crocs стали популярними?

Crocs — взуття, що викликає дискусії. Розроблені у 2002 році для моряків, ці сабо швидко завоювали світ завдяки своїй легкості та зручності. Їх носять медики, студенти й навіть модні блогери. Однак лікарі-ортопеди мають неоднозначну думку щодо їхнього впливу на здоров’я стопи.

Коли Crocs корисні?

Лікарі погоджуються, що Crocs мають кілька очевидних плюсів, які роблять їх ідеальними для певних ситуацій. Насамперед, їх легко взувати та знімати, що є перевагою для людей похилого віку або з обмеженою рухливістю. Завдяки водонепроникному матеріалу та отворам для вентиляції, Crocs чудово підходять для басейнів, душових чи спортзалів, захищаючи ноги від грибкових інфекцій. Взуття надає багато місця для ніг, що може бути корисним для людей з проблемами стопи.

Чому не варто носити Crocs щодня?

Головна проблема Crocs — відсутність належної підтримки стопи. Це може призвести до низки проблем. Зокрема, м’яка, негнучка конструкція змушує пальці ніг постійно напружуватися, щоб утримати взуття на місці під час ходьби. Це може спричинити біль у стопі, запалення суглобів та деформації. Попри отвори, сам пластик не пропускає повітря, що створює ідеальне середовище для пітливості, появи мозолів, натоптишів та грибка, особливо в спекотну погоду.

Ортопеди не рекомендують носити Crocs людям, які страждають на діабет або нейропатію, оскільки це взуття не забезпечує необхідної підтримки та може спричинити пошкодження.

Фондові ринки чекають на переговори Трампа і Путіна

Світові фондові ринки у п’ятницю торгувалися біля рекордних максимумів, інвестори чекають на переговори Дональда Трампа та Володимира Путіна в Алясці. Про це повідомляє Reuters.

Які показники фондових ринків?

Індекс MSCI All Country World зріс на 0,2% до 953,54 пункту — майже на рівні рекорду 954,21, зафіксованого у середу. Європейські індекси STOXX відкрилися з невеликим зростанням.

“На ринках Європи все ще є невелика воєнна премія. Будь-який прорив на переговорах може її зменшити, а також вплинути на ціни на нафту та сировину”, — заявив Шаніель Рамджі з Pictet Asset Management.

Які очікування щодо угоди?

Водночас аналітики наголошують, що без участі України та європейських партнерів остаточна угода неможлива. Інвестори також чекають на дані з роздрібних продажів у США після несподіваного зростання індексу цін виробників у четвер, що зменшило очікування на агресивне зниження ставки ФРС.

Доходність 10-річних казначейських облігацій США залишилася на рівні 4,29%, індекс долара знизився на 0,3% до 97,897. Японська єна зміцнилася на 0,6% після того, як ВВП країни за другий квартал зріс на 1% у річному вимірі, перевищивши прогнози.

Які наслідки для цін на нафту?

Нагадаємо: Ціни на нафту в п’ятницю піднялися до максимуму за тиждень після того, як президент США Дональд Трамп пригрозив “наслідками” в разі, якщо Росія заблокує мирну угоду щодо України, що спричинило занепокоєння стосовно поставок.

Відновлення приватизації: нові надходження до бюджету

Відновлення “великої приватизації” та приватизація націоналізованих російських активів – це працюючий інструмент наповнення держбюджету та покриття його дефіциту. Про це у Facebook написала голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, коментуючи успішну приватизацію “Вінницяпобутхім”.

“З початку повномасштабного вторгнення до бюджету надійшло 15,8 млрд грн від приватизації, і в цю суму НЕ входить “Вінницяпобутхім” та інші націоналізовані російські активи, виручка від яких зараховується до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – на відновлення України”, – зазначила вона.

За її словами, ця сума “співставна з прямою бюджетною підтримкою від Франції і більша, ніж ми отримали, наприклад, від Італії чи Нідерландів в 2022-2025”.

Які результати відновлення приватизації?

“Відновлення “великої приватизації” збільшило надходження бюджету від продажу державного майна більш як в 3 рази – якщо в 2023 році бюджет отримав 3,2 млрд грн, то в 2024 році – вже 9,9 млрд грн“, – зазначила голова комітету.

Найдорожчі об’єкти, які знайшли приватного власника – готель “Україна” (3 млрд грн) і ОГХК (3,9 млрд грн).

“Крім того, очевидно, що бюджет отримує непряму вигоду – збільшення податкових надходжень, коли підприємство починає працювати і розвиватись”, – додала Підласа.

Які фінансові результати приватизації?

Нагадаємо: Як повідомлялося раніше, на аукціоні з продажу 100% акцій підприємства “Вінницяпобутхім” переможець запропонував суму 608 млн грн, що вдвічі перевищує стартову ставку.

За результатами першого півріччя 2025 року від приватизації до державного бюджету вже надійшло 820,5 млн гривень та 156,59 млн гривень ПДВ, тож сукупний економічний ефект склав понад 977 млн гривень.

Також повідомлялося, що за перше півріччя 2025 року Фонд державного майна України залучив рекордні 5 176,59 млн грн.

АРМА оголосила конкурс на управителя активів Медведчука

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило конкурс на обрання управителя майном екснардепа Віктора Медведчука. Про це повідомляється на сайті АРМА.

Йдеться про житловий будинок, загальною площею 731,6 кв. м. та земельну ділянку загальною площею 0,0775 га на березі Дніпра, з видом на Оболонську набережну. Також управителя шукають на квартиру загальною площею 98,7 кв. м у Деснянському районі м. Києва та дві квартири, загальною площею 51,2 кв. м та 69,1 кв. м в Оболонському районі м. Києва.

За оцінкою експертів, ринкова вартість активів становить понад 123 млн грн, говориться у повідомленні. Кошти від управління будуть сплачуватися напряму до державного бюджету України.

Коли стартував конкурс на управителя?

Конкурс на відбір управителя стартував через систему публічних закупівель Prozorro 14 серпня. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 29 серпня 2025 року.

Які активи раніше були виставлені на Prozorro?

Нагадаємо: раніше на Prozorro виставили три квартири, житловий та нежитловий будинки й земельну ділянку, що належали Віктору Медведчуку. Арештовані активи оцінили у 148,6 мільйона гривень. В управління АРМА передали житловий будинок (731,6 кв. м) та земельну ділянку загальною площею 0,0775 га, нежитловий будинок (877,9 кв. м), квартиру загальною площею 98,7 кв. м і дві квартири, загальною площею 51,2 кв. м та 69,1 кв. м у Києві.

Раніше повідомлялося, що у Хорватії ще в середині листопада 2022 року агенти ФБР провели обшук на яхті “Royal Romance” виданого Росії українського нардепа Віктора Медведчука, 92-метрове судно пришвартоване в Трогірі. Майже через 2 роки після арешту, АРМА розпочала процедуру реалізації яхти.