Президент США Дональд Трамп наклав високі мита на експорт товарів з десятків торгових партнерів, включаючи Канаду, Бразилію, Індію та Тайвань, продовжуючи реалізувати свої плани з перерозподілу світової економіки перед терміном укладення торгової угоди в п’ятницю. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які мита встановив Трамп?

Трамп встановив ставки, зокрема 35% мито на більшість товарів з Канади, 50% для Бразилії, 25% для Індії, 20% для Тайваню та 39% для Швейцарії, згідно з президентським указом. Указ, який набуде чинності через 7 днів, передбачає підвищення імпортних мит з 10% до 41% для 69 торгових партнерів. Деякі з них уклали угоди про зменшення тарифів; інші не мали можливості вести переговори з його адміністрацією.

Які наслідки для ринків?

Трамп зробив виключення для деяких товарів, які будуть відправлені протягом наступного тижня. Товари з усіх інших країн, які не були зазначені в списку, підлягатимуть 10% митному податку на імпорт в США. Адміністрація також натякнула, що готуються нові торгові угоди, оскільки вона прагне знизити торгові дефіцити та посилити національні фабрики.

Перед п’ятничним терміном, який встановив сам Трамп, президент-республіканець використав надзвичайні повноваження, тиснув на іноземних лідерів і продовжував впроваджувати торгові політики, що викликали падіння ринку, коли мита були вперше оголошені у квітні. Цього разу ринки відреагували більш стримано. Акції та ф’ючерси трохи знизилися під час ранкових торгів в Азії в п’ятницю.

Указ Трампа зазначає, що деякі торгові партнери, “попри ведення переговорів, запропонували умови, які, на мою думку, не достатньо вирішують дисбаланси в наших торгових відносинах або не узгоджуються з США з питань економіки та національної безпеки.” Інші деталі будуть оголошені пізніше, зокрема щодо “правил походження”, які визначатимуть, які продукти можуть підлягати ще більшим тарифам.

Трамп також сказав: “Ми уклали кілька угод сьогодні, які є відмінними угодами для країни”, а пізніше офіційний представник США повідомив журналістам, що ці угоди ще будуть оголошені.

Нагадаємо: Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що попередив китайських чиновників, що продовження закупівель російської нафти призведе до великих мит.

Що таке відкритий банкінг?

З 1 серпня в Україні стала можлива поява відкритого банкінгу – набули чинності відповідні норми закону, які запроваджують таку концепцію. Це означає, що банки та небанківські компанії, у яких відкриті рахунки українців, будуть зобов’язані надавати інформацію про такі рахунки третім особам на вимогу клієнта.

На практиці, якщо особа має декілька рахунків в різних банках, для перегляду балансів або здійснення операцій їй потрібно заходити в застосунок кожного банку. Відкритий банкінг дозволить клієнту передати таку інформацію або в один банк, або ж третій стороні, яка може створити власний застосунок для зручного доступу до інформації про рахунки.

Які нові правила купівлі квитків на потяг?

З 1 серпня купити чи повернути квитки на певні внутрішні поїзди можна буде лише після верифікації особи через “Дія.Підпис”. Ця практика вже працює для міжнародних рейсів. В “Укрзалізниці” зазначили, що таким чином намагаються зменшити кількість можливих зловживань під час придбання залізничних квитків.

На першому етапі верифікація потрібна на рейси: №105/106 Одеса-Київ; №91/92 Львів-Київ; №29/30 Київ-Ужгород; №12 Львів-Одеса; №27/28 Київ-Чоп. Придбання квитків на ці рейси через каси буде недоступне.

Які зміни в штрафах для підприємців?

1 серпня завершився перехідний період, на який знизили штрафи для підприємців за порушення касової дисципліни. У 2023 році, коли поновили права контролюючих органів на повноцінне застосування штрафних санкцій, держава тимчасово зменшила їх розмір – до 25% і 50% для адаптації бізнесу до нових умов.

Тепер ці пом’якшення втратили чинність, і штраф за незастосування РРО та невидачу чеків знову стягуватимуть у повному обсязі: 100% – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні; 150% – вартості при кожному наступному порушенні.

Які новини для військових?

З серпня військові отримають 15 додаткових днів відпустки. Це рішення погодили з військовим командуванням, повідомив президент Володимир Зеленський. “Ми погодили з військовим командуванням рішення щодо додаткових 15 днів відпустки для наших військових. Щоб у серпні це запрацювало”, – наголосив Зеленський.

Також він підписав закон, який гарантує виплати військовим на передовій, а також родинам загиблих захисників.

У липні виробничий сектор Росії показав найгірші результати за понад два роки. Про це пише Reuters. Індекс ділової активності (PMI) знизився до 47,0 пункту, порівняно з 47,5 у червні. Це вже друге суттєве падіння поспіль і сигналізує про спад у секторі: показник нижчий за 50 означає зниження активності.

Чому компанії стикаються з труднощами?

Компанії повідомляють про значне погіршення ситуації — попит падає, клієнти стикаються з фінансовими труднощами, зростає затримка платежів. Через це зменшуються як обсяги виробництва, так і кількість нових замовлень.

Які наслідки для економіки?

Попри мілітаризацію економіки та масові державні замовлення після початку війни проти України, зростання промислового виробництва в РФ почало сповільнюватися. Центральний банк намагається стимулювати економіку, знизивши ключову ставку до 18%, але кредити залишаються рекордно дорогими.

Особливо різко зменшилась кількість нових замовлень — це найглибше падіння з березня 2022 року. Хоча експортні замовлення дещо зросли, загальний рівень ділової довіри серед компаній упав до мінімуму за майже три роки.

Підприємці зберігають обережний оптимізм, сподіваючись на нові інвестиції та модернізацію, однак загальний настрій послаблює економічна нестабільність і зниження купівельної спроможності населення.

Служба безпеки України разом із Міністерством оборони виявила розтрату понад 1 мільярда гривень, виділених на закупівлю продуктів харчування для ЗСУ у 2022 році. Про це повідомляє пресслужба СБУ та офіс Генпрокурора.

Хто причетний до незаконних дій?

За інформацією слідства, до незаконних дій причетний ексочільник одного з департаментів Міноборони. Йому оголосили підозру. За даними УП, мова йде про Богдана Хмельницького, який очолював посаду директора департаменту закупівель Міноборони. Це його 5 підозра.

Які порушення були виявлені?

Навесні 2022 року він уклав угоду з приватною компанією на постачання харчових продуктів для ЗСУ, при цьому штучно завищивши ціни на продукцію на 41% та на її доставку — на 221%. За матеріалами справи, посадовець Міноборони не здійснив належну перевірку обґрунтованості зазначених сум і не погодив укладання контракту з профільними підрозділами оборонного відомства. Це призвело до бюджетних збитків в особливо великих розмірах.

Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу. Зловмиснику загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Що відомо про закупівлі Міноборони?

Нагадаємо: 21 січня 2023 року видання ZN.ua повідомило, що Міноборони закуповує харчі для військовослужбовців дорожче у два-три рази, ніж у магазинах Києва. Грудневу угоду з “Актив компані” від імені міністерства підписав Богдан Хмельницький, який фігурував у справі про розкрадання 580 тисяч доларів під час закупівлі військової амуніції.

Особливого розголосу набула інформація про “курячі яйця за 17 гривень”: у розслідуванні журналістів йшлося про ціну за штуку, хоча в документі фігурувала також ціна за 100 грамів. Міноборони назвало інформацію про задорогі харчі введенням в оману та маніпуляцією та обіцяло звернутися до СБУ, а міністр оборони Олексій Резніков відкинув звинувачення до Міноборони.

Пізніше в інтерв’ю “Українській правді” Резніков визнав, що був занадто емоційний та обіцяв ретельно перевірити всі факти, виявлені журналістами. Заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов подав у відставку і був звільнений 24 січня на фоні скандалу через закупівлі за завищеними цінами продуктів для військових. Було звільнено і Богдана Хмельницького з посади директора департаменту закупівель Міністерства оборони, про що стало відомо 25 січня.