Samsung отримала престижну премію R&D 100 Award, яку часто називають “Нобелівською премією в інженерії”, за свою революційну технологію охолодження. Ця технологія дозволяє відмовитися від шкідливих холодоагентів і може бути використана в різних сферах — від холодильників до дата-центрів.

Рішення, розроблене спільно з Лабораторією прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса, базується на ефекті Пельтьє, де для охолодження використовується не фреон, а спеціальний напівпровідниковий матеріал. Це робить процес набагато екологічнішим, хоча раніше такі системи були недостатньо ефективними, пише SamMobile.

Які досягнення в технології охолодження Samsung?

Прорив інженерів Samsung полягає в тому, що вони за допомогою нанотехнологій змогли підвищити ефективність охолоджувальних елементів Пельтьє на 75%. При цьому для їх створення потрібно в 1000 разів менше матеріалу, ніж раніше, що робить технологію не тільки екологічною, а й економічно вигідною.

Де можна застосувати нову технологію?

У майбутньому цю технологію зможуть застосовувати в легких і компактних системах охолодження для автомобілів, дата-центрів, будинків і офісів. Samsung вже демонструвала цю технологію у своєму передовому холодильнику AI Hybrid Refrigerator, який був представлений на виставці IFA 2024.

Присудження R&D 100 Award, яку також називають “Оскаром за інновації”, свідчить про визнання того, що Samsung стала лідером у галузі технологій охолодження нового покоління. Інновація здатна не тільки змінити ринок побутової техніки, а й зробити значний внесок у боротьбу зі зміною клімату.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Пекінський інститут авіаційної точної механіки корпорації AVIC розробляє наземний роботизований комплекс (НРК) “Страж”, озброєний бойовим лазером для знищення безпілотників.

Згідно з інформацією, Китай вже постачає Росії бойові лазери, які використовуються для перехоплення українських далекобійних БПЛА. Експерти порталу Defence Express припускають, що “Страж” також може бути постачений до РФ, якщо буде реалізований у металі та запущений у серійне виробництво.

Які технічні характеристики НРК “Страж”?

Повідомляється, що “Страж” базується на гусеничному шасі, обладнаному автопілотом та сенсорами, що забезпечують йому можливість роботи в складних умовах. Дрон також оснащений системою автоматичного виявлення та супроводження цілей.

Однак, як зазначають у виданні, попри заяви про можливість самостійно виявляти цілі, на опублікованих в мережі схемах НРК не видно ні оптико-локаційної станції, ні радарів. Це може свідчити про те, що виявлення здійснюється з камери, розташованої в башті з лазером. Також є ймовірність, що поряд має перебувати інший НРК для цілевказання.

Яка ефективність “Стража”?

За словами експертів, якщо версія з камерою в башті правдива, то “Страж” має дуже обмежену зону виявлення, а отже, й низьку ефективність. Важливо також враховувати, що антидроновий лазер на невеликому НРК потребує багато енергії.

“Хоч на ньому ймовірно встановлена додаткова система живлення, але за умови активної роботи, навряд чи “Страж” має значну автономність, а значить малий радіус дії, й можливість перехопити менше цілей, ніж стаціонарний аналог”, — наголосили у виданні.

Нагадаємо, у Російській Федерації заявили про успішні випробування покращеної версії лазерної зброї, що розробляється в рамках проєкту “Посох”. Фокус також повідомляв, що українська компанія Fulltime Robotics продемонструвала прототип свого портативного лазера SlimBeam для боротьби з ворожими дронами.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Чому експеримент з ChatGPT не вдався?

Засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз запропонував використати ChatGPT для допомоги редакторам, але експеримент із тріском провалився. Штучний інтелект не тільки вигадав неіснуючі факти і джерела, а й порушив базові правила енциклопедії, що викликало невдоволення спільноти.

Яка була ідея експерименту?

Ідея полягала в тому, щоб використовувати ШІ як помічника-рецензента для перевірки чернеток статей. Це могло прискорити роботу волонтерів. Коли Вейлз завантажив у ChatGPT текст для перевірки, АІ впевнено заявив, що стаття відповідає всім правилам. Насправді ж, як з’ясували редактори, чат-бот видавав бажане за дійсне.

Які наслідки провалу?

ChatGPT послався на неіснуючі сторінки з правилами Вікіпедії, вигадав фейкові джерела і порекомендував використовувати прес-релізи як докази, що прямо заборонено. Цей провал викликав різку реакцію з боку редакторів. Вони заявили, що будь-яка система, схильна до “галюцинацій” (так називають помилки ШІ), підриває головний принцип Вікіпедії — перевіряльність фактів. Це шкодить репутації ресурсу, якому довіряють мільйони.

Згаданий випадок — не перший неприємний досвід Вікіпедії при роботі зі штучним інтелектом. Раніше спільнота вже змусила Wikimedia Foundation зупинити експеримент із генерації коротких переказів статей від нейромережі. Крім того, запровадили правило швидкого видалення низькоякісного машинного контенту, який редактори презирливо називають “AI slop” (“ШІ-бруд”).

У підсумку пропозицію Джиммі Вейлса відхилили. Редактори дійшли висновку, що на даному етапі розвитку ШІ не тільки не приносить користі, а й є проблематичним для Вікіпедії, оскільки на виправлення його помилок витрачається більше часу і сил, ніж на написання статей з нуля.

Раніше повідомлялося, що названо найточніший ШІ і це не ChatGPT — експерти перевірили популярні сервіси. Журналісти спільно з бібліотекарями провели масштабне тестування дев’яти популярних ШІ-сервісів, щоб з’ясувати, який з них дає найточніші відповіді та найрідше “галюцинує”. Результати виявилися несподіваними: беззаперечним лідером став не ChatGPT, а новий AI Mode від Google.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.