Про що говорили сьогодні?

Про НПЗ. У ніч на 14 серпня українські військові завдали ураження по Волгоградському нафтопереробному заводу (ТОВ Лукойл-Волгограднєфтєпєрєработка), що забезпечує російську армію нафтопродуктами.

Про UPG. Антимонопольний комітет України надав дозвіл оператору мережі АЗС UPG орендувати ще 46 автозаправних станцій (АЗС) компаній групи “Приват”.

Про Приватбанк. Вищий антикорупційний суд провів підготовче судове засідання та призначив до судового розгляду справу Приватбанку щодо виведення топменеджментом банку 8,2 млрд грн.

Що відбувається з

Китайська компанія штучного інтелекту DeepSeek відклала випуск своєї нової моделі після того, як не змогла навчити її за допомогою чипів Huawei, що підкреслює обмеження китайської стратегії заміни американських технологій. Про це повідомляє газета Financial Times.

Чому DeepSeek зіткнулася з технічними проблемами?

За словами трьох осіб, знайомих з ситуацією, влада заохочувала DeepSeek використовувати процесор Huawei Ascend замість систем Nvidia після випуску моделі R1 у січні. Проте китайський стартап зіткнувся з постійними технічними проблемами під час процесу навчання моделі R2 за допомогою чипів Ascend, що змусило компанію використовувати чипи Nvidia для навчання, а чипи Huawei — для прогнозування, розповіли джерела.

Які наслідки затримки запуску моделі?

Ці проблеми стали основною причиною затримки запуску моделі з травня, що дозволило конкурентам випередити DeepSeek, додав один зі співрозмовників. Навчання моделі полягає в тому, щоб вона вивчала великий набір даних, а інференс — це етап, коли тренована модель робить прогнози або генерує відповіді, як у випадку запиту чат-бота.

Труднощі DeepSeek свідчать про те, як китайські чипи все ще відстають від своїх американських конкурентів у важливих завданнях, підкреслюючи виклики, з якими стикається Китай у своєму прагненні до технологічної самодостатності. The Financial Times цього тижня повідомила, що Пекін вимагає від китайських технологічних компаній обґрунтувати свої замовлення чипів Nvidia H20, щоб заохотити їх до використання альтернатив, вироблених Huawei та Cambricon.

Інсайдери галузі стверджують, що китайські чипи мають проблеми з стабільністю, повільніше з’єднання між чипами і гірше програмне забезпечення порівняно з продуктами Nvidia. Нагадаємо: Компанія DeepSeek, яка займається розробкою штучного інтелекту, допомагає військовим і розвідувальним операціям Китаю.

Експорт нафтопродуктів з Росії зріс на початку серпня, попри посилення атак дронів на нафтопереробні заводи. Зокрема, постачання мазуту досягли найвищого рівня з початку великої війни. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Загальний експорт нафтопродуктів зріс до 2,31 млн барелів на день у перші 10 днів серпня, згідно з даними Bloomberg. Це найвищий показник з лютого та на 9% більше порівняно з середнім рівнем липня.

Які наслідки атак дронів на НПЗ?

Атаки дронів на великі російські НПЗ посилилися напередодні саміту Дональда Трампа та Володимира Путіна в п’ятницю, що призвело до різкого зниження обсягів нафтопереробки. Зростання постачання мазуту допомогло компенсувати зниження потоку дизельного пального, який досяг мінімуму року, тоді як експорт бензину був заборонений до кінця серпня для забезпечення внутрішніх потреб.

Мазут потребує меншої обробки, і зростання його експорту може свідчити про уповільнення вторинних процесів переробки. Ринок покладається на морські поставки нафти як один з небагатьох індикаторів виробництва нафти в Росії, оскільки офіційні дані є закритими.

Які зміни в обсягах експорту нафтопродуктів?

Експорт нафти трохи знизився, але залишився в межах нормальних рівнів, без суттєвого впливу від ризиків тарифів. Поставки мазуту зросли на 48% порівняно з попереднім місяцем, досягнувши 882 000 барелів на день — це найвищий рівень з лютого 2022 року, коли вторгнення Росії в Україну призвело до глобальних зусиль щодо зменшення залежності від російських постачань.

Поставки в Азію більше ніж подвоїлися цього місяця, а також спостерігається різке зростання постачань у Туреччину. Поставки сировини для НПЗ, такі як вакуумний газойль, зменшилися до 71 000 барелів на день. Експорт дизелю та газойлю знизився на 2% порівняно з попереднім місяцем, досягнувши близько 912 000 барелів на день. Більше вантажів вирушає в Африку та Азію. Експорт бензину, компонента для змішування та авіаційного пального цього місяця поки не спостерігався.

Нагадаємо: Падіння цін на нафту і припинення транзиту газу через Україну зменшили російський експорт мінеральних продуктів до $110,1 млрд у першому півріччі. Це на $20,3 млрд менше, ніж у січні-червні 2024 році ($131,4 млрд).

Антимонопольний комітет України надав дозвіл оператору мережі АЗС UPG орендувати ще 46 автозаправних станцій (АЗС) компаній групи “Приват”. Про це повідомляє пресслужба АМКУ.

Які АЗС орендує “Укрпалетсистем”?

Згідно з рішенням АМКУ, “Укрпалетсистем” отримає дозвіл на оренду 46 автозаправних комплексів, які належать наступним товариствам: “Альбіленд”, “Енджел Кепітал”, “Жасмі-Трейд”, “Імідж Еволюшн”, “Корсо Таун”, “Лідер Фінанс”, “Нафтапрайм”, “Ньюпорт Холдинг”, “Перспектива Про”, “Старт Бізнес-Плюс” та “Вертікс-Молл”. Кінцевим бенефіціаром цих компаній, окрім Вертікс-Молл, є Юрій Кіперман.

Скільки АЗС вже орендує “Укрпалетсистем”?

У липні АМКУ вже надав дозвіл на оренду 34 та 47 АЗС. Таким чином, загалом “Укрпалетсистем” може орендувати 126 автозаправних станцій з групи “Приват”. За даними ЕП, згодом під контроль UPG перейде щонайменше 400 АЗС групи “Приват”.

Що сталося з АЗС Коломойського?

Нагадаємо, у жовтні 2024 року маловідома фірма “Макс енерго Ресурс” Ігоря Супруненка купила на аукціоні “Приватбанку” 245 АЗС, які контролював раніше Ігор Коломойський. Раніше, Антимонопольний комітет дозволив компанії “Укрпалетсистем”, яка входить до групи UPG бізнесмена Володимира Петренка, взяти в оренду 34 автозаправки, які пов’язані з мережею Avias групи “Приват”. У липні Антимонопольний комітет України надав дозвіл UPG орендувати ще 47 автозаправних станцій (АЗС) компаній групи “Приват”.

Міністерство розвитку громад та територій України, ТОВ “Кютерміналз Ольвія” та катарська компанія QTerminals підписали Меморандум про співпрацю та взаєморозуміння. Про це повідомляє Мінрозвитку. У ньому йдеться про відновлення концесійного проєкту у спеціалізованому морському порту “Ольвія” в Миколаївській області.

20 серпня 2020 року порт “Ольвія” передали в управління ТОВ “Кютерміналз Ольвія” (створеній катарською компанією QTerminals) на 35 років. “Кютерміналз Ольвія” має вкладати гроші в розвиток порту й міста Миколаїв, зберігати робочі місця для працівників порту та сплачувати гроші державі за користування портом.

Чому проєкт призупинено?

Проте, проєкт наразі призупинено через повномасштабне вторгнення Росії, нагадує міністерство.

“Із жовтня 2025 року набирає чинності Закон України “Про публічно-приватне партнерство” №4510-ІХ. Він зокрема дозволить змінювати умови концесійного договору через форс-мажорні обставини. Завдяки цьому, сторони зможуть за потреби тимчасово призупинити дію концесії, змінити фінансові умови, вирішити соціальні питання, пов’язані з працівниками підприємства”, – говориться у повідомленні.

Відтак, держава та компанія-концесіонер підписали меморандум, який підтверджує їхні спільні наміри відновити роботу порту “Ольвія”. Документ підписали заступник Міністра розвитку громад і територій України Андрій Кашуба, директор ТОВ “Кютерміналз Ольвія” Руслан Олейник та в.о. головного виконавчого директора QTerminals Чарльз Мібі. До зустрічі долучилася перша заступниця Міністра розвитку громад і територій України Альона Шкрум.

Яке значення має цей меморандум?

Катар є міжнародним партнером України, і відновлення цього інвестиційного проєкту слугує потужним сигналом для міжнародної спільноти про нашу стійкість та готовність до відбудови навіть в умовах воєнних дій, зазначають у міністерстві.

Закон України “Про публічно-приватне партнерство” №4510-IX від 19 червня 2025 року передбачає удосконалення процедур підготовки та реалізації проєктів державно-приватного партнерства та спрямований на залучення для відновлення України, зокрема для об’єктів критичної інфраструктури, економіки та соціальної сфери.

Нагадаємо: 20 серпня 2020 року в концесію на 35 років передали другий морський порт в Україні – спеціалізований порт “Ольвія” в Миколаєві. Всього за 35 років концесії буде залучено до 17,3 млрд грн інвестицій. Згодом повідомлялося, що майно порту “Ольвія” 1 грудня 2021 року передали в концесію катарській QTerminals Olvia, інвестиції оцінюють у 3,4 млрд грн.

Як повідомлялося, що Миколаївська область втрачає ринки через непрацюючі порти. “Через непрацюючі порти у Миколаєві бізнес вибудовує нові ланцюжки збуту продукції через інші регіони – Ізмаїл і так далі, а ми втрачаємо ринки”, – зазначив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім.

Раніше заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков пояснив, що Херсонський морський торговельний порт зможе відновити роботу тільки після деокупації лівого берега Херсонської області та припинення обстрілів Херсона. Також повідомлялося, що Україна на інвестиційній конференції у Варшаві представила проєкт концесії порту Чорноморськ – одного з найбільш стратегічних морських хабів країни.