Ілон Маск звинуватив Apple у порушенні антимонопольних правил та погрожує подати в суд на компанію через те, як його соціальна мережа X та штучний інтелект Grok оцінюються в популярному магазині додатків Apple. Про це повідомляє агентство Financial Times.

Чому Маск вважає дії Apple незаконними?

Техномільярдер заявив, що Apple зробила “неможливим” для будь-якої AI-компанії, окрім OpenAI, очолити рейтинг в App Store, назвавши це “безсумнівним порушенням антимонопольних законів”. Він додав, що його компанія xAI, яка розробляє Grok і придбала X у березні, “негайно вживе юридичних заходів”.

Яка реакція на звинувачення Маска?

У серії постів у X пізно в понеділок він зазначив, що App Store відмовляється розміщувати X або Grok в розділі “Must Have”. Найбільш завантажуваним безкоштовним додатком в App Store є ChatGPT від OpenAI, тоді як Grok займає шосте місце. Сам Альтман відповів на звинувачення Маска, заявивши в соціальних мережах, що це “дивовижне звинувачення, враховуючи, що чув, як Ілон маніпулює X на свою користь”.

Конфлікт Маска став ще одним етапом його публічних суперечок після протистоянь з Альтманом і президентом США Дональдом Трампом. Атака на Apple відбувається на тлі зростаючої уваги до діяльності американських компаній в сфері штучного інтелекту, які стикаються з дедалі більшим контролем за використанням інвестицій в індустрію.

Останнім часом і Grok, і ChatGPT випустили нові версії своїх великих мовних моделей, але деякі користувачі висловили невдоволення масштабом оновлень. Apple також стикається з окремим тиском щодо доступу сторонніх компаній до свого App Store.

Читайте також: Правда Ілона Маска: як штучний інтелект Grok став рупором ідей мільярдера

Нагадаємо: Чат-бот штучного інтелекту Grok від Ілона Маска неодноразово хвалив Адольфа Гітлера та поширював антисемітську риторику у вівторок, за день до того, як компанія xAI планує випустити свою нову модель.

Суд Амстердама заарештував активи дочірньої компанії “Газпром нєфті” — нідерландської Gazprom Neft Middle East (GNME). Про це пише російське видання “Вєдомості” з посиланням на судові матеріали.

Через свою “дочку” російська компанія, яка у першому півріччі показала зниження чистого прибутку в 1,8 раза, брала участь у проєктах в Іракському Курдистані.

Чому активи GNME були заарештовані?

До суду з вимогою про арешт активів GNME раніше звернулася інвесткомпанія Alcazar Capital Partners (Кайманові острови), яка протягом багатьох років намагається виплатити борг з боку курдського уряду. У компанії вважають, що GNME має майно, яке належить владі Іракського Курдистану і може піти на забезпечення виплати заборгованості.

“Газпром нєфть” через GNME ще у 2012 році увійшла до концесії з розвідки та розробки запасів вуглеводнів у нафтогазовому блоці Garmian у Курдистані, а ще через чотири роки GNME стала оператором блоку.

Які борги має курдський уряд?

Alcazar — це інвестиційна “дочка” кувейтської компанії Agility, яка зводить логістичні об’єкти та співпрацює з урядом Кувейту з питань цифровізації та управління відходами. Ще в 2007 році фірма видала кредит на $250 млн курдській компанії Korek Telecom, гарантом угоди виступив курдистанський уряд, проте гроші боржник не повернув і влада Курдистану теж відмовилася розрахуватися з Alcazar.

У 2022 році Alcazar досягла рішення суду Кувейту про виплату курдським урядом $490 млн заборгованості. Але суд у курдистанському Ербілі у травні 2024 на запит уряду заборонив Alcazar вимагати виплати за гарантією. Після цього компанія вирішила вимагати виконання рішення кувейтського суду в інших юрисдикціях, включаючи Нідерланди.

Після судових розглядів у Нідерландах наприкінці березня представник GNME, майно якої попросила заарештувати Alcazar, заявив Окружному суду, що компанія не має активів поза Курдистаном, а гроші зберігаються на банківських рахунках лише у Курдистані та Росії.

За матеріалами справи, курдський уряд до квітня мав борг перед GNME за угодою про розподіл продукції у розмірі $117 млн, а щорічні платежі на адресу компанії з УРП не перевищують $5 млн. У GNME наполягали, що нічого не платять курдистанській владі.

“Дочка” “Газпром нєфті” також намагалася відбитися від арешту майна посиланнями на різні технічні нюанси (наприклад, про те, що постанова про арешт надійшла за адресою, де вже не було офісу компанії), але амстердамський суд вважав докази GNME неспроможними.

Нагадаємо: У січні-липні 2025 року “Газпром” поставив своїм європейським клієнтам лише 9,93 млрд кубометрів газу, що майже вдвічі менше, ніж за той самий період минулого року (18,3 млрд кубометрів).

Посадовців на Житомирщині викрили на корупції, яка призвела до збитків у 33 мільйони гривень. Про це повідомляє Генпрокурор Руслан Кравченко.

Які схеми були викриті?

Кравченко повідомив про 7 схем, які було викрито на Житомирщині:

• колишній керівник філії Держземагентства та керівники колективних сільгосппідприємств заволоділи 152 земельними ділянками у Малинській та Чоповицькій громадах — 1747 га;
• Начальник відділу Оліївської сільради незаконно передав 3,5 га земель;
• Голова Головківської сільради внесла фальшиві відомості до договору оренди 100 га;
• посадовець Малинської міськради, що на Житомирщині, вимагав гроші за “невтручання” в роботу підприємця;
• також до суду скеровано справу щодо заступників директора приватної фірми та в.о. директора держпідприємства, які отримали 1,4 млн грн за безперешкодне користування понад 300 га землі;
• ремонти, закупівлі електроенергії, реконструкції дитсадка, фіктивні виплати за лікування пацієнтів, фіктивне працевлаштування — схеми працювали у школах, лікарнях, комунальних підприємствах;
• депутат Житомирської міськради не задекларував майно на кілька мільйонів гривень.

Які збитки завдано державі?

Загалом схеми завдали збитків державі на 33,1 млн грн, які недоотримав держбюджет, 4,9 млн грн — незадеклароване майно, 0,4 млн грн — легалізовані незаконно отримані кошти.

Нагадаємо: Господарський суд Києва відмовив у позові прокуратури, яка намагалася відібрати у ТОВ “Хатинка” на користь Київради столичну землю на проспекті Берестейський у Святошинському районі, а також приміщення на ній площею 303 кв. м.

Європейська асоціація бджолярів (EBA, штаб-квартира у Словенії) протестує проти попередньо узгодженого рішення Європейської комісії збільшити квоту на безмитний імпорт меду з України з 6 тис. тонн до 35 тис. тонн на рік. Відповідний лист EBA направила до Європейської комісії, передає “Інтерфакс-Україна”.

Чому EBA закликає до відстрочки рішення?

EBA закликає відкласти його до впровадження більш надійних, на її думку, систем контролю якості меду. На думку асоціації, європейський ринок меду зараз стикається зі зростаючою конкуренцією з боку дешевого імпортного меду, часто сумнівної якості та неясного походження за відсутності ефективних механізмів контролю.

Які проблеми в контролі якості меду?

У листі, зокрема, EBA вказала на низку законодавчих прогалин, що дозволяють фальсифікувати мед. Особливе занепокоєння європейських бджолярів викликають недостатній прикордонний контроль, слабка простежуваність та відсутність єдиних методів перевірки справжності меду на рівні ЄС.

Асоціація підтримує допомогу Україні, але попереджає, що будь-яка нова торговельна угода має також враховувати інтереси європейських фермерів, особливо у чутливому секторі бджільництва.

Довідково EBA була заснована у лютому 2024 року. За даними на її сайті, наразі об’єднує 55 організацій з 30 країн, які представляють понад 414 тис. бджолярів. Членом асоціації також зазначена Спілка пасічників України.

З початку року переробна промисловість та торгівля тримають лідерство у наповненні бюджету, вони забезпечили майже 34 % усіх надходжень до зведеного бюджету країни. Про це повідомляє пресслужба Кабміну.

Які сектори сплатили найбільше податків?

Найбільше податків сплатили: переробна промисловість – 17,2 %, оптова та роздрібна торгівля – 16,6 %, державне управління й оборона – 11,8 %, фінансова та страхова діяльність – 10,3 %.

Як змінилися надходження у 2025 році?

За січень – липень 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024-го сектор переробки зріс на 36,4 % (+52,8 млрд грн), торгівлі та ремонту транспорту на 29,7 % (+45,4 млрд грн), держуправління та оборона на 29,5 % (+32,1 млрд грн), енергопостачання на 35,3 % (+18,7 млрд грн).

Нагадаємо: Податкова служба викрила схему ухилення від сплати податків мережею з продажу пива. З початку 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 89,5 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази або на 65,1 млрд грн більше, ніж за відповідний період торік.