Україна збільшила імпорт електроенергії – за перші 10 днів серпня 2025 року вже було імпортовано 151,5 тисячі МВт-год, що у 2,3 раза більше за обсяги на першу декаду липня 2025 року. Про це свідчать дані моніторингу ExPro.

Чому зросла потреба в імпорті електроенергії?

Зокрема, потреба в імпорті збільшилась через зростання споживання в енергосистемі через спеку. Як оцінює ExPro, зміна граничних цін на короткострокових сегментах ринку дозволила безперебійно залучати імпортний ресурс, аварійна допомога наразі майже не активується.

Які обсяги імпорту електроенергії за I півріччя 2025 року?

За I півріччя 2025 року Україна імпортувала електроенергії на загальну суму 165 млн євро. Загалом, за цей період було імпортовано майже 1,3 млн МВт-год електроенергії. За даними ExPro Electricity, найдорожчий імпорт надходив у лютому-березні цього року, за середніми цінами понад 180 євро/МВт-год.

Найбільше електроенергії імпортується у години “вечірнього піка” – з початку серпня у деякі дні потужність імпорту ввечері могла перевищувати 1,6 ГВт. Саме у ці періоди доби електроенергія на сусідніх ринках є найдорожчою та може перевищувати позначку у 200 євро/МВт-год.

Попри зростання експорту влітку, витрати на імпорт є суттєво більшими за надходження від експорту. Нагадаємо: Україна у період з 1 по 10 серпня сім разів (2-4, 6 і 8-10 серпня) посідала перше місце за середньодобовим показником індексу ціни BASE на ринку електричної енергії “на добу наперед” (РДН), якщо порівняти з 26 країнами Європи.

Російський ринок акцій пережив найпотужніше з лютого зростання після повідомлень про те, що Володимир Путін і Дональд Трамп проведуть саміт на Алясці. Про це пише The Moscow Times.

З минулого четверга індекс Мосбіржі, який включає близько чотирьох десятків найбільших російських компаній, зріс на 8,3%, додавши 465 млрд рублів до сукупної капіталізації. Під час торгів у п’ятницю він піднімався до 2996,4 пункту, оновивши максимум з початку квітня.

Які компанії показали найбільше зростання?

Найшвидше зростають акції компаній, що найбільше постраждали від обмежень: “ВСМПО-Авісма” у понеділок додала 10%, “Северсталь” — 4,4%, “Аерофлот” — 3,3%. За тиждень папери “Газпрому” злетіли на 16%, “Новатеку” — на 18%, “Совкомфлоту” — майже на 9%, наголошує керівник відділу інвестиційного консалтингу “Алор Брокер” Олексій Антонов.

“Усі чекають прориву у відносинах Росії та США, а також початку врегулювання української проблеми”, — підкреслює він.

Чи збережеться позитивна динаміка ринку?

Ринок охопила справжня ейфорія, але до середини тижня настрої можуть різко змінитися, вважає директор зі стратегії ІК “Фінам” Ярослав Кабаков: “Якщо саміт на Алясці не принесе конкретних результатів або ЄС та Україна публічно розкритикують підсумки зустрічі, ринок може піти вниз. Особливо вразливими будуть папери, що зросли виключно на очікуваннях”.

Навіть якщо переговори Росія — США завершаться позитивно, знадобляться місяці, щоб, наприклад, “Газпром” і “Новатек” відновили експорт газу у колишніх обсягах та без значних цінових знижок, зауважує Антонов.

Нагадаємо: Російський фондовий ринок демонструє рекордне зростання після офіційного підтвердження РФ майбутньої зустрічі лідера Кремля Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом. Економіку Російської федерації вже у 2026 році чекає повноцінна рецесія. Після заяв Дональда Трампа про можливе посилення санкцій проти РФ московський фондовий ринок різко пішов вниз.

Європейський Союз отримав третій трансфер надзвичайних доходів з заморожених активів Центрального банку Росії у розмірі 1,6 млрд євро, 95% – понад 1,5 млрд – з якого буде направлено на виплату кредитів Україні. Про це з посиланням на прес-службу “Європейської комісії” повідомляє “Європейська правда”.

Яка мета третього трансферу?

Третій транш надзвичайних доходів від заморожених активів ЄС буде направлений на підтримку України. “Третій трансфер у розмірі 1,6 млрд євро надходжень від заморожених активів Центрального банку Росії став доступним на підтримку України”, – повідомили в Єврокомісії.

Зокрема, минулої п’ятниці Європейський Союз отримав 1,6 млрд євро так званих надзвичайних прибутків від заморожених активів Центрального банку Росії, які зберігаються в центральних депозитаріях цінних паперів ЄС. Перший подібний трансфер відбувся у липні 2024 року, а другий – у квітні 2025 року.

Як будуть використані ці кошти?

“90% перших двох траншів були використані для підтримки України через Європейський фонд миру (EPF), а 10% – через інструмент Ukraine Facility. Починаючи з цього третього траншу, 95% надходжень буде спрямовано на підтримку України через механізм кредитного співробітництва з Україною (ULCM), а 5% – через EPF. Механізм ULCM надає безповоротну підтримку для допомоги Україні у погашенні позики макрофінансової допомоги від ЄС, а також кредитів від двосторонніх кредиторів”, – уточнили в Єврокомісії.

Надзвичайні прибутки надходять з активів, заморожених у рамках санкцій ЄС, запроваджених у відповідь на агресію Росії проти України. Хоча самі активи залишаються заблокованими, відсотки на грошові залишки можуть використовуватися для підтримки України.

Нагадаємо: У липні 2025 року Україна отримала 1 млрд євро від ЄС за рахунок доходів з росактивів у рамках іншої ініціативи – ERA від держав G7. У червні Україна також отримала від Європейського Союзу 1 млрд євро за рахунок російських заморожених активів. У 2024 році G7 погодила спільне надання Україні позики на 50 млрд доларів за рахунок активів РФ: кошти надаватимуться формально як кредит, але погашатимуться за рахунок доходів від заморожених російських активів. Євросоюз загалом має перерахувати 18,1 млрд євро у межах цього механізму.

Раніше повідомлялося, що Європейський Союз припинив обговорення конфіскації заморожених російських активів. Відповідно до законодавства ЄС, російські активи мають залишатися без руху доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй завдані цією війною збитки.

Також повідомлялося, що Європейський Союз збирається витягти сотні мільярдів додаткових євро із заморожених російських активів, перемістивши їх в більш ризикований інвестиційний фонд. Йшлося про те, щоб перевести майже 200 мільярдів євро заморожених російських держактивів, що зберігаються в Бельгії, в новий, більш ризикований інвестиційний фонд, який виплачуватиме вищі відсотки.

Раніше повідомлялося, що лідер Кремля Володимир Путін підписав указ, який дозволяє новим іноземним інвесторам вкладати гроші в країну без обмежень на виведення капіталу. Нові правила не змінюють ситуацію для тих інвесторів, які вже мають активи у Росії, — їх кошти й надалі залишаються замороженими на рахунках типу C.

З початку 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 89,5 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази або на 65,1 млрд грн більше, ніж за відповідний період торік. Про це повідомляє Державна податкова служба.

Хто є лідерами у сплаті військового збору?

Серед лідерів у сплаті:

• Київ – 29,2 млрд грн (32,6% сплаченого збору)
• Дніпропетровська область – 10,2 млрд грн (11,4%)
• Львівська область – 6,9 млрд грн (7,7%)
• Харківська область – 5,7 млрд гривень (6,4%)

Що сприяло зростанню надходжень?

У податковій зазначають, що зростання суми надходжень зумовлене підвищенням ставки військового збору до 5% з 1 грудня 2024 року та сумлінною і своєчасною сплатою збору платниками.

Нагадаємо: протягом січня-травня 2025 року платники податків сплатили до бюджету понад 61,6 млрд грн військового збору.

Державний Ощадбанк та приватний український А-Банк приєдналися до сервісу “е-Підприємець” на порталі “Дія”. Про це повідомляє платформа у телеграм-каналі в понеділок.

В повідомленні йдеться, що досі через сервіс можна було отримати послуги п’яти банків – державних ПриватБанку, “Укргазбанку” та “Сенс-Банку”, monobank та банку з іноземним капіталом Райффайзен Банк.

Як скористатися сервісом “е-Підприємець”?

В “Дії” нагадали, для відкриття рахунку бізнесу потрібно увійти в кабінет у “Дії”, перейти до послуги “е-Підприємець” та обрати банк зі списку доступних. Також реалізовано можливість реєстрації касового апарату, переходу на спрощене оподаткування, найму працівників.

Що таке сервіс “е-Підприємець”?

Нагадаємо: Сервіс “е-Підприємець” розроблено в рамках проєкту EU4DigitalUA та DT4UA, що фінансується Європейським Союзом і впроваджується Академією електронного управління Естонії.