Про що говорили сьогодні?

Про мита США. Митна система Дональда Трампа набула чинності о 12:01 ночі у Вашингтоні в четвер, підвищивши мита до найвищого рівня за століття, оскільки президент США розпочав нову еру торгової суперечки.

Про компанії.

Львівські депутати звернулися до голови Ради міністрів Республіки Польща Дональда Туска через критичну ситуацію з будівництвом польською компанією сміттєпереробного заводу у Львові.

Про МВФ.

Формат чинної програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ) вже не повністю відповідає потребам України, оскільки значна її частина зосереджувалася на повоєнній відбудові, а війна триває. Президент Володимир Зеленський та директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва обговорили нову програму фінансової допомоги.

Про корупцію.

Близько 20% нормативно-правових актів Кабінету міністрів України можуть містити корупційні ризики, адже ухвалюючи їх уряд не врахував рекомендацій антикорупційної експертизи.

Про міжнародні резерви.

Міжнародні резерви станом на 1 серпня 2025 року становили 43 млрд дол. США. У липні вони зменшилися на 4,5%.

Ексклюзиви ЕП.

Приїхали. Чому російський автопром опинився в глибокій кризі і до чого тут Китай. Через західні санкції російські автовиробники опинилися в кризі, а місцевий ринок завоював китайський автопром. Чи є в росіян шанс на збереження свого виробництва і що з ним буде далі?

У січні-липні надходження до федерального бюджету Росії від нафтогазового сектору скоротилися на 19% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $69,2 млрд. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

Які основні причини скорочення надходжень?

Основні причини: падіння цін на нафту, зміцнення рубля та різке зменшення експорту газу до ЄС. Зазначається, що середня ціна нафти марки Urals знизилася на 18,4% – до $60,37 за барель. Водночас рубль від початку року зміцнився на 45%, з 113,71 до 81,25 за долар США. Постачання газу до ЄС впало на 50% – до 9,93 млрд м³.

Які наслідки для бюджету РФ?

Розвідка повідомляє, що у відповідь на скорочення доходів уряд РФ зменшує компенсації нафтовим компаніям у межах паливного демпфера. Мінфін переглянув прогноз нафтогазових надходжень на 2025 рік до $104,4 млрд – на 24% менше, ніж у попередніх очікуваннях ($137,3 млрд). Нагадаємо: Через стрімке скорочення нафтово-газових надходжень та постійне зростання витрат російський уряд готується вдруге за рік вносити зміни до бюджету.

Міжнародні резерви України станом на 1 серпня 2025 року становили 43 млрд дол. США. У липні вони зменшилися на 4,5%. Про це повідомляє Національний банк України.

Що спричинило зменшення резервів?

Як пояснили в НБУ, така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних ОВДП.

Так, чистий продаж валюти НБУ у липні становив 3 457 млн дол. США. Крім того, за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті в липні виплачено 793,0 млн. дол. США. Найбільша сума у 638,5 млн. дол. США пішла на обслуговування та погашення ОВДП.

Які надходження отримав уряд?

Водночас на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 2,12 млрд дол. США, у тому числі: 1 171 млн. дол. США – від Євросоюзу у межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA); 513,2 млн. дол. США – від МВФ у межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF); 414 млн. дол. США – від розміщення ОВДП; 23,9 млн. дол. США – через рахунки Світового банку.

“Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку”, – стверджують в НБУ.

Нагадаємо: Станом на 1 липня міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 45,06 млрд дол. США, збільшившись за червень на 1,2%.

Президент Володимир Зеленський та директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва обговорили нову програму фінансової допомоги. Про це повідомив Зеленський у Телеграм.

“Обговорили нову програму фінансової допомоги, яка зміцнить українців і зараз, і в післявоєнний час. Ми готові швидко робити всі необхідні кроки. Уряд уже працює над цим”, – написав Зеленський.

Яке фінансування розглядається для воїнів?

За його словами, також говорили про додаткове фінансування для українських воїнів: розглядаються різні варіанти. “Важливо було почути, що МВФ бачить: попри війну Україна виконує всі зобовʼязання та впроваджує реформи”, – додав Зеленський.

Чи відповідає програма потребам України?

Нагадаємо: Голова Національного банку України Андрій Пишний вважає, що формат чинної програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ) вже не повністю відповідає потребам України, оскільки значна її частина зосереджувалася на повоєнній відбудові, а війна триває.

Українські металургійні підприємства за підсумками січня–липня 2025 року збільшили виробництво чавуну, тоді як виробництво сталі та прокату знизилося. Такі дані оприлюднило об’єднання “Укрметалургпром”.

За даними “Укрметалургпром”, в січні-липні 2025 року вироблено чавуну 4,36 млн т (106,7% відносно січня-липня 2024 р.), сталі 4,26 млн т (93,0%), прокату 3,62 млн т (97,2%).

Як змінилося виробництво у липні?

У липні виробництво чавуну зросло на 11,4%, до 692 100 т, порівняно з липнем 2024 року (621 400 т) та на 4,6% порівняно з червнем 2025 року (661 900 т). Виробництво ж сталі скоротилося на 18,1%, до 580 500 т, порівняно з липнем 2024 року (708 900 т) та на 6,6% порівняно з червнем 2025 року (621 400 т). Тим часом виробництво прокату в липні зменшилося на 6,2%, до 552 000 т, порівняно з липнем 2024 року (588 600 т) та на 2% порівняно з червнем 2025 року (563 000 т).

Які тенденції спостерігалися раніше?

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні у травні 2025 року металурги скоротили виробництво основних видів продукції. У квітні були кращі показники. У травні було вироблено 664,7 тис т чавуну, що на 2,3% менше, ніж у квітні, 635,8 тис. т сталі (-8,1%), 547,0 тис. т металопрокату (-4,2%). У січні-березні 2025 року українські металурги наростили обсяги виробництва. Чавуну виплавили 1,70 млн тонн, що на 7,2% більше, ніж торік. Сталеве виробництво зросло на 2,7% — до 1,73 млн тонн. Прокат додав 3,3% і досяг 1,44 млн тонн.

Раніше повідомлялося, що Європейський Союз ще на три роки продовжив призупинення дії захисних заходів щодо імпорту заліза та сталі з України.