Надходження до місцевих бюджетів зросли на 18%

За 7 місяців 2025 року надходження до місцевих бюджетів склали понад 280 млрд грн. Це на 18% більше, ніж за аналогічний період торік. Про це повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

Які джерела наповнення бюджету?

За її словами, понад 58,6% загальної суми надходжень – податок на доходи фізичних осіб. Загалом надійшло 164,2 млрд грн (+ 19,3% до факту 2024 року).

Серед основних джерел наповнення місцевих бюджетів також:

  • єдиний податок – 45,8 млрд грн (+12,5 % до січня – липня 2024 року);
  • податок на прибуток підприємств – 18,6 млрд грн (+ 20,1 %);
  • податок на майно – 33,2 млрд грн (+ 16,3 %);
  • акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 1,4 млрд грн (+ 50,5 %);
  • туристичний збір – 178 млн грн (+ 35,7 %);
  • екологічний податок – 787,0 млн грн (+ 3,6 %);

Як Державна податкова служба виконала план?

Нагадаємо: Державна податкова служба перевиконала план надходжень за перше півріччя на понад 60,8 млрд гривень.

Зростання пасажиропотоку на кордоні Львівщини

З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні – ще на 16% порівняно з буднями. Про це інформує Державна прикордонна служба.

Яка ситуація на кордоні?

За її даними, ситуація на кордоні станом на 17:42:

  • Шегині – 150 автомобілів
  • Краківець – 100 автомобілів
  • Грушів – 30 автомобілів
  • Угринів – 25 автомобілів
  • Нижанковичі – 10 автомобілів
  • Смільниця та Рава-Руська – працює без затримок.

За інформацією прикордонників, рівень завантаженості пунктів пропуску на Львівщині:

  • Найбільш завантажені:

Зміни у виплатах для українських біженців у Німеччині

Федеральне міністерство праці та соціальних питань Німеччини розробило й передало на узгодження законопроєкт про зміни у виплатах для біженців із України. Про це пише Handelsblatt, передає LIGA.net.

Які зміни передбачає законопроєкт?

Законопроєкт передбачає, що українці, які приїхали до Німеччини з квітня цього року або пізніше, отримуватимуть не громадянську допомогу (Bürgergeld), а нижчі виплати для шукачів притулку (Asylbewerberleistungen). Так, якщо стандартна ставка Bürgergeld для однієї людини досягає 563 євро, то виплата для шукачів притулку становить 441 євро, або приблизно на 20% менше.

Чому відбуваються ці зміни?

Причиною таких змін є постійне зростання витрат на базове забезпечення для шукачів роботи, що містить Bürgergeld. Торік загальні витрати склали близько 47 млрд євро, з яких 6,6 млрд євро виплатили українцям. Водночас у Німеччині частка українських біженців, які працюють, менша, ніж в інших країнах.

Що буде з вже призначеними виплатами?

Для українських біженців, які прибули після 1 квітня, але до набрання чинності нового закону, вже призначені виплати Bürgergeld продовжуватимуться, але не довше, ніж до кінця травня 2026 року. При цьому зміни не стосуються українських біженців, які прибули до 1 квітня 2025 року, а також тих, хто приїхав за міграційними програмами для кваліфікованих працівників або для навчання.

Очікується, що завдяки цим змінам уряд Німеччини заощадить близько 1,2 млрд євро у 2026 році та 350 млн євро – у 2027 році. Нагадаємо: У Німеччині кількість працевлаштованих українців, які користуються статусом захисту, перевищує третину від загальної кількості.

DJI ризикує втратити ринок дронів у США до кінця року

Китайська компанія DJI, яка контролює понад 70% ринку дронів у США, може втратити цей ринок, якщо до кінця року не пройде аудит національної безпеки. Про це пише агентство Bloomberg.

Які труднощі має компанія?

“Компанія DJI Technologies, що належить китайцям та управляється ними, стикається з дедлайном наприкінці року, щоб зберегти свій бізнес у США, і виробник дронів має труднощі з тим, щоб хтось у Вашингтоні його почув”, – говориться у повідомленні.

“Компанія найняла ‘маленьку армію лобістів’ та нещодавно направила керівника з Австралії до Вашингтона, щоб обговорити загрозу заборони їхньої технології. Але DJI стверджує, що електронні листи та дзвінки залишаються без відповіді, і у них спливає час”, – пише Bloomberg.

Чи готова DJI пройти аудит?

Компанія заявляє про готовність пройти перевірку, але стикається з відмовою законодавців, особливо республіканців, від будь-яких контактів. DJI стверджує, що її листи і дзвінки ігноруються, а деякі сенатори і конгресмени відмовляються зустрічатися з представниками компанії.

DJI стверджує, що влада вимагає перевірки, але при цьому не пояснює, хто саме має її проводити і в якому форматі.

“DJI, як і компанія TikTok, що належить Китаю, виробляє популярний продукт, але стикається з існуючими загрозами на прибутковому ринку США на тлі зростаючої стурбованості щодо того, що дані, які вона збирає в США, можуть бути передані владі у Пекіні”, – зазначає агентство.

Які наслідки можуть бути для ринку дронів?

Дрони DJI, які дешевші за ті, що виготовляються конкурентами з США, використовують американські кінематографісти, фермери, правоохоронні органи та пожежники. Минулого року Конгрес вніс до річного законопроекту про політику Пентагону положення, яке вимагає, щоб дрони, виготовлені компанією з головним офісом у Шеньчжені, пройшли національний аудит безпеки, зазначено у публікації.

Це пояснюють потребою оцінки ризиків, пов’язаних зі збором даних, зокрема, чи дотримується компанія китайських законів, які зобов’язують її передавати будь-які дані, які вимагає уряд.

Нагадаємо: Восени американська компанія Skydio, найбільший виробник дронів США та їх постачальник для української армії, зіштовхнулася з кризою в ланцюзі поставок після того, як Китай ввів санкції, заборонивши китайським компаніям надавати їй критично важливі компоненти.

Раніше повідомлялося, що Росія різко наростила свої дронові спроможності для війни в Україні завдяки китайським компаніям, які офіційно не визнають співпрацю з РФ. Агентство Reuters писало, що Росія створила в Китаї програму озброєнь для розробки і виробництва ударних безпілотників дальнього радіуса дії для використання у війні проти України.

Корупційні ризики в актах Кабміну: 20% під загрозою

Близько 20% нормативно-правових актів Кабінету міністрів України можуть містити корупційні ризики, адже ухвалюючи їх уряд не врахував рекомендацій антикорупційної експертизи. Про це повідомив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій Гупяк у подкасті “Хроніки економіки”.

Які ризики містять акти Кабміну?

“Нормативно правові акти, які йдуть від Кабінету міністрів, проходять антикорупційну експертизу, де ми враховуємо, чи є наявні корупційні ризики і кажемо про те, що потрібно усунути”, – пояснив Гупяк.

Як часто уряд враховує рекомендації НАЗК?

На уточнююче запитання журналіста щодо того, як часто уряд дослуховується до рекомендацій НАЗК, він зазначив, що це відбувається у 80% випадків. Натомість у 20% випадків висновки експертизи не беруться до уваги. “Зрозуміло, що там бувають досить спірні питання, щодо яких ми можемо годинами сперечатися. Проте це (80% випадків, коли уряд дослуховується до рекомендацій – ЕП) вже високий показник”, – зазначив він.

Як приклад потенційного корупційного ризику у рішенні уряду заступник голови НАЗК назвав випадки, коли урядові постанови чи законопроєкти містять занадто високу дискрецію, тобто широке поле дій для держслужбовців під час ухвалення тих чи інших рішень на користь громадян або бізнесу.

Протидіяти таким корупційним ризикам у системі державного управління, за словами Гупяка, найефективніше завдяки цифровізації сервісів та розвитку культури доброчесності.

Також Гупяк повідомив, що НАЗК почала частіше виявляти порушення у деклараціях держслужбовців завдяки запровадженню системи автоматичної перевірки. “Якщо раніше з усіх декларацій, які потрапляли на повну перевірку НАЗК, порушення виявлялися у 23-27% випадків, то зараз цей відсоток може бути 51-53%”, – зазначив він.

Повний запис розмови дивіться на YouTube “Економічної правди” або шукайте на усіх подкаст-платформах.