Російський фондовий ринок демонструє рекордне зростання після офіційного підтвердження РФ майбутньої зустрічі лідера Кремля Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом. Про це пише The Moscow Times.

Які показники фондового ринку?

Індекс Мосбіржі виріс на 4,6%, досягнувши 2894,36 пункту — максимуму за останні два місяці. Це найпотужніше ралі з 13 лютого, коли Путін і Трамп провели телефонну розмову. Акції великих компаній стрімко зростають: “Новатэк” +5,3%, “Газпром” +3,5%, “Совкомфлот” +2,7%, “Роснефть” +1,2%.

Яка ситуація в банківському секторі?

Банківський сектор зростає повільніше через побоювання з приводу збільшення частки проблемних кредитів. Сбербанк піднявся на 1%, ВТБ — на 0,9%.

Що відбувається на валютному ринку?

Позитивна динаміка також зачепила валютний ринок: рубль укріпився, юань здешевшав на 0,7% (до 11,02 рубля), долар втратив 0,8% (до 79,33 рубля), євро — 0,7% (до 92,81 рубля).

Нагадаємо: Росія і США домовились про проведення найближчими днями зустрічі президента Дональда Трампа і Володимира Путіна, зокрема, вже визначили місце, заявив помічник глави Кремля Юрій Ушаков.

Зміни закупівельних цін на сировину можуть призвести до того, що виробники свіжих молочних продуктів підвищать ціну на свою продукцію. Про це повідомляє Infagro.com.ua.

Чому може зрости ціна на молочні продукти?

“Очікуваного зростання продажів наприкінці літа може й не відбутися, оскільки переробники вже почали переглядати закупівельні ціни на сировину. Це може призвести до зростання собівартості продукції та зменшення використання акцій, які раніше дозволяли підтримувати стабільні обсяги реалізації”, – говориться у повідомленні.

“Базові прайси на свіжі молокопродукти поки залишаються незмінними. Єдиним винятком стала сметана, яка подорожчала приблизно на 5% через зростання вартості вершків”, – пише Infagro.

Які зміни очікуються в споживанні?

“У разі подальшого зростання цін на сировину, вже у серпні виробники свіжих молочних продуктів можуть підвищити ціну на свою продукцію, що може негативно вплинути на сезонне збільшення споживання”, – говориться у повідомленні.

Темпи річного приросту споживання свіжих молокопродуктів сповільнюються. У липні на їх виробництво було спрямовано лише на 10% більше, ніж за аналогічний період торік. За підрахунками аналітиків, у липні зменшився випуск молока всіх видів, кисломолочних продуктів і свіжих сирів. У серпні ж очікується незначне збільшення випуску свіжих молокопродуктів.

Що відбувається з експортом молочних продуктів?

Нагадаємо: Наприкінці липня в Україні знизилися ціни на низку молочних продуктів через обмеження попиту з боку населення та зростання імпорту сирів. У той же час сметана та деякі інші продукти піднялися у ціні.

Раніше повідомлялося, що з 1 серпня 2025 року можливість експорту сухого молока з України до ЄС в межах квоти вже закінчилась. За даними Єврокомісії, станом на 30 липня квота (урахуванням обсягів, які очікувались до розподілу) була заповнена на понад 91% – вільний залишок складав лише близько 0,28 тис. тонн – при квоті 2,92 тис. тонн.

Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі.

Раніше повідомлялося, що у червні в Україні вироблено 657 тис. тонн молока-сировини, і частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 39%, а господарств населення – 61%. Підприємства в червні виробили 257,7 тис. тонн молока-сировини, що на 12,4 тис. тонн менше (-4,6%) порівняно з травнем 2025 року, але на 5 тис. тонн більше (+2%) порівняно з червнем 2024 року.

Раніше повідомлялося, що Україна різко скоротила експорт молочної продукції до ЄС. У червні 2025 року було експортовано 12,38 тис тонн молочних продуктів на суму 45,63 млн дол. Відносно травня натуральні обсяги експорту скоротилися на 17%, а порівняно з червнем 2024 року виросли на 12%.

Підприємець для Бюро економічної безпеки – партнер, і БЕБ має усувати передумови для помилкових дій, а не чекати на них заради показників діяльності. Про це говорить новий директор БЕБ Олександр Цивінський у своєму відеозверненні до колег.

За даними ЕП, лист з посиланням на відеозвернення нового директора БЕБ надіслали електронною поштою всім співробітникам Бюро. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2025 р. № 821-р Цивінського Олександра Ігоровича призначено Директором Бюро економічної безпеки України строком на п’ять років. Прохання всьому особовому складу ознайомитись з відеозверненням Директора.

Які основні принципи роботи БЕБ?

“Основою економічної безпеки є справедливі та рівні умови бізнесу для всіх підприємців. Це один з базових принципів, за яким буде оцінюватися робота, аналізуватися регіон і визначатимуться пріоритети. Від цього залежить і відшкодування, і попередження, і надходження за тих самих умов та кількості податкових агентів”, – говорить Цивінський у відеозверненні.

Яка роль підприємців у новій стратегії БЕБ?

“Підприємець для нас партнер, не ворог. Коли хтось починає діяти нечесно, антиконкурентно, ми реагуємо швидко, результативно і невідворотньо”, – зазначає він. “Якщо під час аналітики чи розслідування бачимо очевидні дисбаланси або абсурд у нормативно-правовій базі (наприклад, обмеження прибутковості у межах одного відсотка), звертаємо на це увагу компетентних органів, доводимо свою позицію”, – каже Цивінський.

“Якщо ми бачимо корупційні чи непрозорі процедури – ініціюємо нормативно-правові зміни. Не чекаємо, поки хтось помилиться, щоб його зловити і зробити показник. Насамперед ми працюємо з причиною, а вже тоді – з наслідками”, – підкреслив новий очільник БЕБ.

“Наш ключовий посил підприємцям має бути зрозумілим і недвозначним: білий бізнес – це вигідно, він заробляє і він захищений, сірий і чорний – навпаки, ризики значно вищі, ніж вигода. Там, де співіснує білий, сірий і чорний бізнес, починаємо з чорного”, – каже він.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що уряд ухвалив рішення призначити Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки України. Нагадаємо, до того конкурсна комісія передала тодішньому прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо переможця конкурсу з обрання голови БЕБ Олександра Цивінського. Але уряд не затверджував обраного конкурсною комісією з відбору очільника його на посаду очільника Бюро.

Також повідомлялося, що конкурсна комісія отримала інформацію від СБУ про рекомендацію провести поліграф стосовно окремих кандидатів, родичі яких, як вказали у СБУ, мають певні зв’язки з РФ, зокрема і Цивінський. Цивінський, заявив, що Служба безпеки України не виявила підстав для його непризначення.

Віртуальні активи не зможуть стати легальним платіжним засобом в Україні – це принципова позиція Національного банку. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю РБК-Україна.

Він наголосив, що така норма є “червоною лінією” для регулятора. За словами Пишного, жодна форма легалізації віртуальних активів не повинна ставити під загрозу ефективність грошово-кредитної політики, інструментів НБУ або трансферу монетарних повноважень.

Він підкреслив, що єдиним законним платіжним засобом в Україні була, є і залишиться гривня.

Чи буде цифрова гривня?

Водночас Нацбанк не виключає можливість запуску цифрової гривні – так званої е-гривні. Це буде форма безготівкової національної валюти, але наразі, за словами голови НБУ, говорити про її запровадження ще зарано.

Які ризики легалізації віртуальних активів?

Окрему увагу Пишний приділив питанню фінансового моніторингу. Він наголосив, що легалізація віртуальних активів не повинна створювати можливостей для обходу валютних обмежень, запроваджених у період воєнного стану. Також, за його словами, йдеться про недопущення підживлення тіньової економіки.

Нагадаємо: В Україні з високою ймовірністю легалізують криптовалюту вже у першому кварталі 2025 року, але на пільгові умови оподаткування розраховувати не варто. 24 квітня комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт про віртуальні активи та рекомендував його до розгляду у першому читанні.