Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства затвердило новий розподіл коштів за програмою компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання. Про це повідомляє відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Мінекономіки.

Скільки агровиробників подали заявки?

За червень 412 агровиробників подали заявки на компенсацію вартості 888 одиниць агротехніки та обладнання на загальну суму понад 719 млн грн. Компенсація від держави склала 149,98 млн грн, говориться у повідомленні.

“Червень став одним із найактивніших місяців у програмі: понад 400 сільгосппідприємств подали заявки на компенсацію за 888 одиниць техніки. А це означає і додаткові замовлення для машинобудівних заводів, а отже — нові робочі місця, і водночас — більше сучасної техніки для аграріїв”, – розповів міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

Які нові можливості відкриває програма?

За його словами, виділені урядом у липні додаткові 700 млн грн дозволять профінансувати ще 3 тисячі заявок. Подавати їх можуть як сільгоспвиробники, які вирощують продукцію, так і агропереробні підприємства.

Компенсацію за звітний місяць нараховано за продукцію понад 120 українських машинобудівних підприємств, продукція яких включена до офіційного Переліку Мінекономіки. Це як великі заводи, так і середні та малі виробники з усієї України.

Серед найменувань: трактори, причепи різних моделей, обладнання для транспортування, ґрунтообробна техніка, устаткування для дощувального та зрошувального поливу та багато іншої сучасної української агротехніки та обладнання.

Які результати програми за 7 місяців?

Загалом за 7 місяців поточного етапу програми (за умовами він починається у грудні) було придбано 4 284 одиниці української с/г техніки та обладнання загальною вартістю понад 3 млрд грн (з ПДВ). Держава сплатила майже 642 млн грн компенсації, повідомляє міністерство.

Нагадаємо, компенсація 25% вартості (без ПДВ) надається за сільськогосподарські техніку та обладнання, яке має не менше 60% української складової. Для окремих категорій – комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів діють спеціальні умови.

Перелік агротехніки та обладнання з підтвердженим рівнем локалізації публікується на сайті Міністерства економіки. Станом на серпень у Переліку 13 807 технічних найменувань від 157 виробників.

У 2024 році за програмою компенсації 25% було придбано 5 311 одиниць техніки на суму понад 4,2 млрд грн. Держава компенсувала майже 877 млн грн.

Нагадаємо: Міністерство економіки додало 524 нових найменування до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, 25% вартості яких (без ПДВ) компенсується державою.

Раніше повідомлялося, що у травні Мінекономіки втретє за рік розширило перелік колісної, будівельної, спеціальної техніки та енергетичного обладнання вітчизняного виробництва, покупці якої можуть отримати 15% компенсації вартості (без ПДВ).

Також повідомлялося, що уряд змінив правила отримання компенсації 25% вартості української сільгосптехніки. Скористатися програмою компенсації зможуть лише агровиробники, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі.

Світові ціни на нафту зростають на тлі загроз мит США проти Індії через закупівлі російської нафти. Про це пише Reuters. У середу ф’ючерси на Brent піднялися на 48 центів, або на 0,7%, до 68,12 долара за барель. Ціна WTI зросла на 43 центи, або на 0,7%, і становить 65,59 долара за барель.

Які наслідки для ринку нафти?

Аналітики видання зазначають, що ринок обговорює можливість розширення мит і на закупівлі Китаю. На їхню думку, якщо Індія припинить купувати російську нафту, ринок зможе компенсувати втрати, однак більший ризик – у відмові інших покупців.

Нафтові котирування знизилися на понад один долар у вівторок, досягнувши мінімуму за п’ять тижнів через очікуване збільшення видобутку OPEC+. Організація та її союзники домовилися підняти видобуток у вересні на 547 тис барелів на добу, що фактично завершить дію останнього скорочення.

Що говорить президент США?

Президент США Дональд Трамп пригрозив підвищенням мит на індійські товари протягом доби, заявивши, що падіння цін на енергоносії може підштовхнути Росію до припинення війни проти України. Нью-Делі назвав ці загрози “необґрунтованими” та пообіцяв відстоювати свої економічні інтереси.

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп заявив, що планує “значно” підвищити мита на індійський імпорт вже протягом 24 годин через те, що Нью-Делі продовжує купувати російську нафту. Дональд Трамп заявив в понеділок, що він значно підвищить тарифи на Індію через її закупівлі російської нафти.

Індійські акції впали після поновлення президентом США Дональдом Трампом погроз щодо введення жорстких мит на товари з Індії через закупівлі російської нафти. Індійські чиновники заявили, що продовжуватимуть купувати дешеву нафту в Росії, незважаючи на погрози покарання з боку президента Трампа.

Президент США Дональд Трамп анонсував запровадження 25% мита на торгівлю з Індією, згадавши, що ця країна купує російську нафту і зброю. Індія впевнена, що зможе задовольнити свої потреби в нафті завдяки альтернативним джерелам, якщо поставок із Росії торкнуться вторинні санкції.

Танкери, які потрапили під санкції США, почали з’являтися в складному ланцюжку морських поставок, що перевозить російську нафту до Індії, яка наразі фіксує рекордний рівень імпорту цієї нафти.

Уряд ухвалив рішення призначити Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки України. Про це у Telegram написала прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

“Сьогодні Уряд ухвалив рішення призначити Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки України. Після рішення конкурсної комісії, належних перевірок і проходження поліграфа — немає застережень щодо його кандидатури”, – повідомила вона.

Які очікування від нового директора БЕБ?

“Очікуємо на оновлення роботи Бюро, зміцнення інституції та досягнення вагомого рівня довіри між Бюро й українськими підприємцями. Важливо, щоб економічні відносини в Україні не спотворювались тіньовими схемами та щоб бізнес міг розраховувати на повагу з боку держави”, – зазначила Свириденко.

Що відомо про конкурс та кандидатуру Цивінського?

Нагадаємо: Згодом конкурсна комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо переможця конкурсу з обрання голови БЕБ Олександра Цивінського. 24 червня конкурсна комісія отримала інформацію від СБУ про рекомендацію провести поліграф стосовно окремих кандидатів, родичі яких, як вказали у СБУ, мають певні зв’язки з РФ, зокрема і Цивінський.

Раніше повідомлялося, що переможцем у конкурсі на керівника Бюро економічної безпеки став детектив НАБУ Олександр Цивінський. На засіданні уряд вчергове не затвердив обраного конкурсною комісією з відбору очільника Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександра Цивінського на посаду очільника Бюро.

Олександр Цивінський, переможець конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ), заявив, що Служба безпеки України не виявила підстав для його непризначення. Та Кабмін не затверджував Цивінського на посаді керівника Бюро економічної безпеки України.

Попри зростання доходів у 2023–2025 роках, усі українські метрополітени залишаються глибоко збитковими, найгірша ситуація – в Київського метрополітену. Про це пише видання “Слово і діло”.

Яка ситуація з доходами метрополітенів?

У першому півріччі 2025 року Київський метрополітен став найзбитковішим серед усіх українських підземок — сума збитків сягнула 2,59 млрд грн, говориться у повідомленні. Видання порівняло показники чотирьох метрополітенів: Києва, Харкова, Дніпра та Кривого Рогу (метротрам) з 2019 до 2025 року (перше півріччя).

“У 2019 році найбільший дохід мав Київський метрополітен – 3,39 млрд грн. У 2020–2021 роках цей показник скоротився майже вдвічі через пандемію COVID-19, а з початком повномасштабної війни в 2022-му – ще майже вдвічі: лише 1,08 млрд грн”, – повідомляє “Слово і діло”.

У 2023–2024 роках дохід зріс до 1,63 млрд, а за перше півріччя 2025 року становив 833,6 млн грн – це на 3,3% більше, ніж за перше півріччя 2024-го (тоді було 806,6 млн грн).

Яка ситуація в інших містах?

“У Харкові падіння було драматичнішим: з 1,28 млрд грн у 2019-му до 158 млн у 2022-му і лише 24,4 млн у 2023-му. У 2024 році дохід трохи зріс (29,4 млн), а за перше півріччя 2025-го становив 65,7 млн – більше, ніж за весь попередній рік, але все ще набагато менше, ніж до війни”, – говориться у публікації.

Видання додає, що у Харкові діє безоплатний проїзд у комунальному транспорті, у тому числі у метро, з травня 2022 року. У Дніпра показники доходу стабільніші: з 19,1 млн грн у 2019 році до пікових 22 млн у 2021-му, з подальшим незначним зниженням у 2024 (19,8 млн). У 2025 році за перше півріччя підприємство заробило 10,3 млн грн.

За даними видання, Кривий Ріг – єдиний, чий дохід не впав у 2022 році, а зріс у понад 30 разів – з 15,3 млн грн у 2021 році до 516,9 млн у 2022-му. У 2023 році – ще більше (552 млн), у 2024 – 554,2 млн, а за перше півріччя 2025 року – 295,7 млн грн.

Які фінансові результати метрополітенів?

“Це може свідчити про зміну моделей оплати чи субсидування (наприклад, перехід до компенсації з бюджету). У Кривому Розі проїзд також безоплатний, для жителів міста з травня 2021, для решти пасажирів з квітня 2022”, – пише “Слово і діло”.

Усі метрополітени щороку завершували з фінансовими збитками, крім Кривого Рогу в 2022-му (+6,6 млн грн), зазначає видання. “Найгірша ситуація – в Києві: з -635,5 млн у 2019-му збитки зросли до -2,9 млрд у 2024 році. За перше півріччя 2025-го – вже -2,59 млрд грн. У Харкові ситуація теж загострилась: у 2023 році збитки сягнули -431,9 млн, а в першому півріччі 2025 року вже -234,5 млн – це більше, ніж за весь 2021 рік”, – говориться у публікації.

У Дніпра найбільші збитки – у 2023 році (-60,2 млн), у 2024-му – -36,6 млн, а у першій половині 2025 року – -14,2 млн грн. У Кривому Розі після прибутку в 2022 році, ситуація знову погіршилась: збитки у 2023–2024 роках становили -11,3 млн і -20,8 млн відповідно, а в першому півріччі 2025 року – -18,9 млн.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Господарський суд міста Києва відмовив КП “Київський метрополітен” у задоволенні позову про стягнення 1,6 млн грн з АТ “Київметробуд”, яке провалило будівництво метро на Виноградар. Раніше повідомлялося, що прокурори Київської міської прокуратури повідомили про підозру директору Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, службова недбалість якого спричинила руйнування тунелю в столичному метро. Також повідомлялося, що Київський метрополітен оголосив тендер на закупівлю 50 нових сучасних вагонів в межах проєкту “Модернізація міського транспорту м. Києва ІІ”. Собівартість проїзду у Київському метрополітені на кінець 2024 року сягнула 36,90 грн. Господарський суд Києва не задовольнив позов Крюківського вагонобудівного заводу про скасування рішення Київського метрополітену, яким заводу анулювали контракт на постачання потягів-труб.