У ніч на 6 серпня збройні сили росії нанесли удар по Ізмаїлу, завдавши шкоди інфраструктурі. Про це повідомила Ізмаїльська районна державна адміністрація.

“Вночі, 6 серпня, ворог знову атакував обʼєкти цивільної інфраструктури. На щастя, обійшлося без постраждалих та руйнувань житлових будинків”, – йдеться у повідомленні.

Які наслідки атаки?

Голова Одеської ОВА Олег Кіпер у Telegram повідомив, що на місці спалахнула пожежа, яку зранку ліквідували вогнеборці. Вогнем було знищено виробниче обладнання. Наразі тривають роботи по випуску газу з системи.

“Попри активну роботу наших сил ППО, є пошкодження газової інфраструктури. На місці спалахнула пожежа, яку о 07:25 ліквідували наші вогнеборці. Наразі проводяться роботи по випуску газу з системи”, – зазначив він.

“Вогнем знищено виробниче обладнання. Внаслідок пошкодження магістрального газогону, тимчасово відключені 2,5 тисячі абонентів. Роботи з ліквідації наслідків тривають”, – додав Кіпер.

Що кажуть очевидці?

На місці працюють усі уповноважені служби. Правоохоронці фіксують сліди чергового злочину росіян проти мирного населення. Очевидці повідомляють, що пожежу було видно навіть з іншого боку Дунаю, з боку Румунії.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у румунському жудці Тульча на березі Дунаю оголошували повітряну тривогу у зв’язку з повітряною атакою РФ, спрямованою на південь Одеської області України; атаку було видно також з території Молдови.

Влітку минулого року, уночі 24 липня, російські загарбники атакували “Шахедами” місто Ізмаїл Одеської області, внаслідок чого постраждала портова інфраструктура, житловий будинок, три людини дістали поранення.

Раніше повідомлялося, що ввечері 23 липня вибухнуло судно-земснаряд філії “Дельта-лоцман” держпідприємства “Адміністрація морських портів України”. Судно перебувало на гирлі “Бистре” для проведення планових робіт із 11-ма членами екіпажу. Внаслідок вибуху загинули троє працівників АМПУ. Морський підхідний канал було тимчасово закрито для руху суден.

Також повідомлялося, що з 6 серпня відновлює судноплавство каналом Бистре, дозволивши прохід суден. Канал Бистре був тимчасово недоступний для судноплавства через вибух земснаряда неподалік Вилкового, що стався 23 липня. Після цього судна змушені були обирати альтернативний маршрут.

Кожна третя перевірена декларація (423 випадки) містила ознаки подання свідомо неправдивих даних. Сума таких “похибок” — понад 5,8 млрд грн або в середньому по 13,6 млн грн на декларацію. Про це повідомляє Опендатабот з посиланням на дані Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Скільки декларацій подали посадовці?

Зазначається, що за січень-червень посадовці подали 706 311 декларацій. Це на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. 71% усіх цьогорічних декларацій подано у березні. Кожна 8 подана декларація надалі зазнала виправлень. Із загальної кількості у 1 534 перевірки на кінець червня завершено вже 1 203 — тобто 78%. Порушень не знайшли лише у 0,9% випадків — це 11 перевірок.

Які наслідки за порушення?

Зауважується, що наразі алгоритми передбачають перевірки не всіх декларацій, а лише високоризикових. В Україні відносно безкарно помилятись можна на суму, меншу за 100 прожиткових мінімумів (приблизно 302 тисячі грн). За такі похибки передбачена дисциплінарна відповідальність — догани, звільнення, позбавлення премій. Саме такі порушення виявили у майже половині перевірок (45% або ж 558 перевірок), йдеться в дослідженні.

Якщо “неточність” більша, покарання буде залежати від суми — це може бути як адміністративна, так й кримінальна відповідальність. Так, кожна третя перевірена декларація (423 випадки) містила ознаки подання свідомо неправдивих даних, повідомляє Опендатабот. Сума таких “похибок” — понад 5,8 мільярда гривень. У середньому, це виходить по 13,6 млн грн на декларацію. На основі цього відкрили 358 кримінальних справ у 2024 році та 258 справ цьогоріч. Втім результативність таких проваджень наразі не дуже велика, близько 9%. 33 підозри було вручено торік, ще 24 — цьогоріч. До суду дійшли лише 20 справ (6%) торік та 17 справ (7%) цьогоріч, йдеться в дослідженні.

Ще у 159 декларацій (13%) посадовці навели недостовірні відомості. Загалом напомилялись на понад 129,5 млн грн — близько 814 тисяч грн на кожну декларацію. За це передбачений штраф від 17 000 до 42 500 грн. Повідомляється, що у 21 декларації (2%) виявили ознаки незаконного збагачення. Йдеться про статки у 646,2 млн грн (в середньому, по 30,7 млн грн на декларанта). За результатами торік було відкрито 102 кримінальні провадження, проте вручено лише 7 підозр. Цьогоріч вже було відкрито 52 провадження та вручено 2 підозри. Лише одна справа цьогоріч дійшла до суду.

Ще у 30 деклараціях (3%) йдеться про необґрунтованість активів (ст. 290 ЦПК України). Посадовці напорушували на понад 129,1 млн грн. Це приблизно по 4,3 млн грн на кожну декларацію. Зазначається, що у 18 деклараціях виявлено одночасно порушення двох статей: недостовірні дані та незаконне збагачення. А у 24 деклараціях поєднались недостовірні дані та ознаки необґрунтованості активів.

Читайте також: Авто за три копійки. Як топчиновники підтасовують декларації

Протягом липня 2025 року на спеціальний рахунок, який Національний банк відкрив у перші дні великої війни для збору коштів на потреби Сил Оборони, надійшло понад 17 млрд грн – це більше, ніж за весь 2024 рік. Про це повідомили у пресслужбі регулятора.

Коли надійшли найбільші транші?

Так, за даними НБУ, найбільші транші донатів надходили на спецрахунок 1 липня – 3,47 млрд грн, 9 липня – 6,35 млрд грн та 16 липня – 6,76 млрд грн. Загальний обсяг надходжень за місяць перевищив 17 млрд грн, що більше за показник за весь 2024 рік. Тоді на спецрахунок надійшло близько 16 млрд грн донатів.

Звідки надходять кошти?

У відповідь на запит ЕП у Нацбанку уточнили, що найбільші обсяги донатів надходили у євро. “Збільшення динаміки надходження коштів на спецрахунок у липні пов’язано з отриманням донатів з країн Європи, основна питома вага яких приходиться на Данію та Францію”, – повідомили у Нацбанку. Водночас там не змогли уточнити, від кого саме надійшли ці кошти.

Попередній рекорд за обсягами надходжень на спецрахунок Нацбанку був на початку цього року. Тоді за січень та 11 днів лютого на спецрахунок надійшло 15 млрд грн. Найбільше коштів – від юридичної особи з Данії (яку Нацбанк тоді відмовився називати).

Усього від початку великої війни на спецрахунок НБУ надійшло 83,82 млрд грн донатів (у гривневому еквіваленті). Водночас витратили з нього лише 75,44 млрд грн. Така різниця пов’язана з тим, що рішення про витрати ухвалюють лише за відповідним запитом військових частин Збройних Сил України та інших військових відомств України, які виконують завдання із захисту країни, пояснювали раніше в НБУ.

Нагадаємо, 24 лютого Нацбанк відкрив спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. За першу ж добу на нього надійшло 300 млн грн (в еквіваленті). Реквізити для поповнення спеціального рахунку містяться на сайті НБУ.

У липні на українському ринку нових комерційних автомобілів (вантажні та спец.) було реалізовано 971 авто, що на 13% більше, ніж у попередньому місяці. Про це повідомляє Укравтопром. Зазначається, що у порівнянні з торішнім липнем, реєстрації нових комерційних авто зросли на 2%.

Які марки очолили ринок?

До ТОП-5 марок ринку нових комерційних авто у минулому місяці увійшли:

1. CITROEN – 161 од.;
2. RENAULT – 147 од.;
3. HYUNDAI – 79 од.;
4. РEUGEOT – 74 од.;
5. MERCEDES-BENZ – 73 од.

За даними Укравтопром, всього з початку року український парк вантажних та спец. автомобілів поповнили 6,6 тис. нових машин, що на 8% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Яка динаміка продажів у попередні місяці?

Нагадаємо: у травні 2023 року на українському ринку нових комерційних автомобілів (вантажні та спец.) було реалізовано 954 авто. Це на 15% менше у порівнянні з торішнім травнем. Впродовж червня на українському ринку нових комерційних автомобілів (вантажні та спец.) було реалізовано 856 авто. Порівняно з червнем 2024 року попит на нові комерційні авто зменшився на 29%.

Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за сім місяців 2025 року склали 2,09 трлн грн. Про це повідомляє Interfax-Україна.

При цьому касові видатки, за оперативними даними Державної казначейської служби, становлять 2,78 трлн грн, що приблизно на 41% та 24% перевищує відповідні показники семи місяців 2024 року.

Які основні показники надходжень?

Міністерство фінансів зазначає, що за загальним фондом надходження зросли на 42% – до 1,47 трлн грн, тоді як видатки – на 20%, до 2,17 трлн грн. “Після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році на друге місце по надходженням за сім місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 200,1 млрд грн проти 117,0 млрд грн торік”, – йдеться у повідомленні.

Які джерела забезпечили основні надходження?

Основні надходження забезпечено за рахунок:

• ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 294,4 млрд грн (з 7 міс. 2024 року – 262,3 млрд грн);
• ПДВ з вироблених в Україні товарів – 183,1 млрд грн за відшкодування 101,5 млрд грн (153,3 млрд грн за відшкодування 83,6 млрд грн);
• Податок на прибуток підприємств склав 160,5 млрд грн (153,0 млрд грн);
• Акцизного податку – 159,6 млрд грн (109,7 млрд грн);
• Дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 60,8 млрд грн (64,6 млрд грн);
• Ввізне та вивізне мито – 30,1 млрд грн (27,6 млрд грн);
• Рентна плата за користування надрами – 22,0 млрд грн (28,0 млрд грн).

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Міністерство фінансів України на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету понад 18,2 мільярдів гривень. У липні 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 162,9 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Загалом до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 224,9 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Крім того, надійшло 49,8 млрд грн (станом на 30 липня) у вигляді ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування.