З 25 серпня по 20 вересня угорська залізниця проводитиме масштабні ремонтні роботи на станції Будапешт-Келеті. У цей період змінюються зупинки та кінцеві станції для деяких міжнародних поїздів. Про це повідомляє “Укрзалізниця”.

Які зміни в розкладі поїздів?

1. Поїзд №9/10 Київ — Будапешт — Київ прибуватиме та відправлятиметься зі станції Будапешт-Нюгаті замість Келеті.

2. Поїзд №143/146 Чоп — Відень — Чоп, безпересадкові вагони Київ — Відень — Київ зупинятимуться лише на станції Будапешт-Келенфельд. Зупинка на Келеті буде скасована.

Які станції зручні для пасажирів?

В УЗ підкреслили, що Будапешт Нюгаті і Будапешт-Келенфельд — це зручні центральні станції з доступом до метро, трамваїв та автобусів. Зокрема, Будапешт-Нюгаті — лінія метро M3, Будапешт-Келенфельд — лінія метро M4.

В УЗ закликали звернути увагу на зміни під час пошуку квитків. Нагадаємо: “Укрзалізниця” посилила контроль документів під час посадки до поїздів – порушників лише 0,1%.

Офіційний курс євро до гривні у середу 6 серпня зменшився на 25 копійок до 48,09 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на 6 серпня.

Своєю чергою, курс долара зменшився на 11 копійок. Офіційні курси на середу 6 серпня встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,68 грн (41,79 грн станом на 5 серпня);
• 1 євро – 48,09 грн (48,34 грн станом на 5 серпня).

Що відбувається з курсами валют?

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Україна з 6 серпня відновлює судноплавство каналом Бистре, дозволивши прохід суден із осадкою до 4,5 метра. Про це пише AgroWeek.

Чому канал Бистре був закритий?

Канал Бистре був тимчасово недоступний для судноплавства через вибух земснаряда неподалік Вилкового, що стався 23 липня. Після цього судна змушені були обирати альтернативний маршрут через канал Суліна, де збори суттєво вищі. Це призвело до зростання рейсових витрат для суден, які працюють на коротких маршрутах, та ускладнило ситуацію на ринку фрахту Дунаю.

Які нові можливості відкриваються для судновласників?

Нині ж для судновласників, які раніше зіткнулися з обмеженнями, відкриваються нові можливості, зазначає видання. Під час закриття каналу Бистре багато судновласників змушені були підвищувати свої фрахтові ставки, щоб компенсувати додаткові витрати на проходження через Суліну. Однак ціни, що їх пропонували перевізники, виявилися неприйнятними для вантажовідправників.

Після відновлення роботи каналу Бистре учасники ринку прогнозують часткове пожвавлення фрахтових потоків по Дунаю завдяки більш збалансованим умовам для переговорів між продавцями та покупцями.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що ввечері 23 липня вибухнуло судно-земснаряд філії “Дельта-лоцман” держпідприємства “Адміністрація морських портів України”. Судно перебувало на гирлі “Бистре” для проведення планових робіт із 11-ма членами екіпажу. Внаслідок вибуху загинули троє працівників АМПУ. Морський підхідний канал було тимчасово закрито для руху суден.

Раніше повідомлялося, що ВМС України заборонили заходження в українські порти торговельних суден, що перевозять вибухонебезпечні речовини. Компанії-імпортери переспрямували судна з селітрою та аміаком, які йшли до українських портів, на Джурджулешти (Молдова) та Галац (Румунія).

Минулого року Туреччина, Румунія і Болгарія розпочали спільні протимінні операції в Чорному морі з метою підвищення безпеки судноплавства, зокрема, для українського експорту зерна.

Енергетики ДТЕК знову потрапили під обстріл у Донецькій області. Про це повідомляє пресслужба компанії. “Наші колеги потрапили під обстріл у Донецькій області під час виконання ремонтних робіт. Від вибуху дрона пошкоджено робочу машину”, – йдеться в повідомленні.

У ДТЕК зазначили, що енергетики не постраждали.

Скільки енергооб’єктів відремонтували енергетики?

Нагадаємо: За перші 6 місяців 2025 року енергетики ДТЕК відремонтували 1441 енергооб’єкт, пошкоджений через бойові дії. Це майже стільки ж, скільки було відновлено за весь 2024 рік.

Які інші інциденти сталися з енергетиками?

17 червня Росія атакувала підрозділ ДТЕК у Дніпропетровській області, двоє енергетиків поранені. 19 червня внаслідок російської атаки під час виконання службових обов’язків загинув працівник “Херсонобленерго”.

Міністерство сільського господарства США (United States Department of Agriculture, USDA) прогнозує, що врожай кукурудзи в Україні 2025/26 маркетинговому році може сягнути 34 млн тонн. Про це пише видання Latifundist. Оцінка USDA враховує дані Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо площ посівів і врожайності, говориться у повідомленні.

Які прогнози щодо інших культур?

Цього року очікується, що українські аграрії зберуть 22,8 млн тонн пшениці, що відповідає торішньому показнику. Урожай кукурудзи прогнозується на рівні 34,7 млн т (+29%). Ячменю зберуть менше – 4,9 млн т (–10% до минулого сезону). Також меншим очікується урожай жита — 200 тис. т (–8%).

“На момент написання звіту майже по всій території України розвивався дефіцит ґрунтової вологи, що може негативно вплинути на врожайність кукурудзи у 2025/26 маркетинговому році. Офіс може знизити свій прогноз врожайності кукурудзи, якщо ситуація збережеться”, — говориться у звіті.

Які зміни в експорті?

Також оновлено прогноз експорту. Експорт пшениці складе 15 млн т (–5%), кукурудзи — 28,5 млн т (+29%), ячміня — 3,2 млн т (+42%), жита — 10 тис. т (–9%).

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Міністерство аграрної політики та продовольства в 2025 році очікує зібрати її на рівні 21,2 млн тонн проти 22 млн тонн рік тому, тобто на 5% менше. Обсяги експорту пшениці в міністерстві оцінюють в межах 15-16 млн тонн.

Раніше повідомлялося, що аналітики ASAP Agri переглянули прогноз урожаю соняшнику через затяжну посуху в Україні. У 2025/26 маркетинговому році може скоротитися до 13,6 млн тонн з прогнозованих до того 14,1 млн тонн.

Раніше повідомлялося, що збір зернових і зернобобових культур в Україні суттєво відстає від минулорічних темпів. Раніше повідомлялося, що врожай соняшнику в Україні в 2025/26 МР може скоротитися з 14,1 млн тонн до 13,6 млн тонн. Ключові регіони вирощування соняшнику в Україні продовжують страждати від історично низьких запасів вологи в ґрунті, поглиблених недостатніми зимовими опадами.

Раніше повідомлялося, що переробка соняшнику в Україні в червні скоротилася, склавши близько мільйону тонн (-11% до травня) – це нижче попередніх очікувань. У сезоні, що завершився експорт зернових та олійних з України впав майже на 11 млн тонн.

За даними Української зернової асоціації, у 2024/2025 маркетинговому році Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що значно нижче попереднього сезону (57,5 млн тонн зернових та олійних). В УЗА вважають, що Україна у 2025/26 маркетинговому році зможе виростити 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше ніж у попередньому МР, коли було зібрано 78,7 млн тонн. А експорт зросте до 24 млн тонн проти 21,5 млн тонн у 2024/25 МР.