У Запоріжжі планують створити мережу установок для зберігання енергії, які дозволять підготуватися до зими та нових атак на енергетичну інфраструктуру. Про це з посиланням на обласну військову адміністрацію пише “Перший запорізький”.

Наразі в Запорізькій області тривають роботи з посилення безпеки енергооб’єктів та розбудови енергонезалежності, говориться у повідомленні. Як зазначив голова Запорізької ОВА Іван Федоров, місто та область мають можливість для резервування електричних потужностей.

Які проекти реалізуються для енергонезалежності?

Влада вже закінчила розробку проєкту будівництва сториджів для зберігання електроенергії в промислових потужностях. “Ми закінчили розробку проєкту будівництва сториджів для зберігання електроенергії в промислових потужностях. Наразі ми підготували проєкт на 35 МВт, який будемо презентувати нашим міжнародним партнерам. І я впевнений, що ми знайдемо відгук від них”, – сказав він.

Очільник військової адміністрації також розповів про інші заходи з розбудови енергонезалежності. Адже ворог продовжує атакувати критичну інфраструктуру Запорізької області. “Ми розпочали будувати захист на трансформаторних підстанціях. І вже провели велику кількість перемовин з нашими партнерами щодо монтажу когенераційних установок. Ми вже вийшли за 100 МВт — це досить велика потужність, яку вже розпочали встановлювати”, – зазначив Федоров.

Які фінансові ресурси залучаються?

“Хочу подякувати уряду, міністерству інфраструктури, Європейському інвестиційному банку за те, що виділили нам субвенцію — понад 200 мільйонів гривень на підключення цих когенераційних установок”, — додав він. Очікується, що встановлення когенераційних установок дозволить заощадити велику кількість коштів для підприємств тепло- та водопостачання. За попередніми розрахунками, згенерована енергія буде щонайменше вдвічі дешевша, ніж та, яку сьогодні купують на ринку.

Ще один напрямок роботи зі зміцнення енергонезалежності — встановлення сонячних електростанцій на дахах соціальних закладів Запоріжжя. У місті на повну потужність почала працювати ще одна сонячна електростанція, яку встановили у одній з міських лікарень. Це вже четверта сонячна електростанція, яка працює у медичних закладах міста.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Запоріжжя може стати першим містом в Україні, де з’явиться підземний дитячий садок. Ідея вже підтримана на обласному рівні, але для реалізації проєкту бракує законодавчих підстав для фінансування. Також повідомлялося, що від початку року у Запорізькій області майже 700 гектарів збіжжя знищено пожежами, що виникли внаслідок ворожих обстрілів. У ніч на 17 червня Росія завдала ракетного удару по заводу Electro Cable Group у Запоріжжі. А у ніч проти 1 червня росіяни вдарили по об’єктах критичної інфраструктури і приватній забудові у Запоріжжі, постраждала жінка.

Внаслідок ворожого обстрілу Сум пошкоджено вікна в поїзді №45 Харків — Ужгород, який перебував на залізничному вокзалі. Про це інформує пресслужба “Укрзалізниці”.

Пасажири поїзда цілі, залізничники оперативно перевели їх в інші вагони. Поїзд продовжує рух за графіком, повідомляє перевізник.

Яка причина обстрілу?

За словами начальника Сумської ОВА Олега Григорова, ворог атакував залізничний вокзал у Сумах двома безпілотниками.

Що сталося раніше?

Нагадаємо: Вночі 31 липня внаслідок ворожих обстрілів Києва пошкоджено залізничну інфраструктуру в одному з районів міста.

Темпи старіння та списання пасажирських вагонів “Укрзалізниці” випереджають їх оновлення. Про це повідомили в компанії, коментуючи перевезення пасажирів влітку.

В повідомленні йдеться, що кількість доступних для перевезення вагонів порівняно з липнем 2024 року зменшилася на 189 через старіння та обстріли РФ. “Щоби якнайбільше пасажирів поїхали у подорож, з початку року ми додали 39 новозбудованих вагонів. Але, на жаль, загальні темпи старіння та списання вагонів наразі випереджають темпи оновлення”, – розповіли в компанії.

Який обсяг перевезень у літній період?

В компанії нагадали, що літо – це найінтенсивніший період за кількістю перевезень, зокрема у липні “Укрзалізниця” перевезла 2,7 мільйона пасажирів. “Ми залучили всі можливості доступного вагонного парку. Кожен вагон перевіз у середньому на 14% більше пасажирів, ніж торік, завдяки призначенню додаткових оборотних рейсів”, – зазначили в “Укрзалізниці”.

Які заходи вживає компанія для контролю?

Нагадаємо: “Укрзалізниця” посилила контроль документів під час посадки до поїздів – порушників лише 0,1%.

Офіційний курс євро до гривні у понеділок 4 серпня знеціниться на 10 копійок до 47,64 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на п’ятницю 1 серпня.

Своєю чергою, курс долара укріпиться на 5 копійок до 41,76 грн. Офіційні курси на понеділок 4 серпня встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,76 грн (41,71 грн станом на 1 серпня);
• 1 євро – 47,64 грн (47,74 грн станом на 1 серпня).

Які зміни в попиті на валюту в Україні?

Нагадаємо: Чистий попит населення України на готівковий долар у другому кварталі 2025 року різко знизився – до $0,1 млрд із $1,9 млрд у першому кварталі, тоді як загальний попит на готівкову валюту – до $0,8 млрд з $2,8 млрд.

Податковий борг до зведеного бюджету з початку 2023-го року до І півріччя 2025 року зріс на більш ніж 27 млрд грн. Про це повідомляє Рахункова палата. При цьому понад 22,6 млрд грн безнадійного податкового боргу за цей період списано, що є значними втратами для бюджету, зазначено у повідомленні.

Які заходи вживаються для покращення ситуації?

“Рахункова палата розпочала аудит відповідності на тему “Податковий борг: удосконалення адміністрування”. Контрольним заходом планується охопити 2023–2024 роки та І півріччя 2025 року. Об’єкти контролю – центральний апарат Державної податкової служби України та дев’ять її територіальних органів”, – говориться у повідомленні.

Очікується, що результати контрольного заходу дадуть можливість об’єктивно оцінити стан адміністрування податкового боргу та надати рекомендації щодо можливих шляхів покращення ситуації.

Які проблеми сприяють зростанню податкового боргу?

Про необхідність удосконалення адміністрування податкового боргу йдеться і у Національній стратегії доходів до 2030 року, зазначає Рахункова палата. Стратегія аналізує приріст податкового боргу під час воєнного стану і виокремлює проблеми, що призвели до цієї ситуації: відсутність автоматизації, низька результативність примусового списання, застаріла система документообігу, нездійснення сегментації боржників тощо.

Попередній контрольний захід щодо адміністрування податкового боргу проводився у 2017 році і охоплював період 2014 – 2016 років, зазначає Рахункова палата.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що в Україні зі 670 тис. у лютому 2022 до 1,29 млн станом на початок травня 2025 побільшало ФОПів із податковим боргом. При чому 1,29 млн підприємців заборгували державі понад 13 млрд грн податків.

Також повідомлялося, що Державна податкова служба у січні-листопаді 2024 року відкрила 25 225 виконавчих проваджень через податкові борги бізнесу. Це на 22% більше, ніж за весь 2021 рік, коли було відкрито 20,6 тис. проваджень.

Також раніше повідомлялося, що заборгованість держави за програними рішеннями судів у справах щодо призначення та перерахунку пенсій сягнула 79,8 млрд грн.