Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує з 1 вересня 2025 року підвищити тарифи на розподіл електроенергії для низки операторів систем розподілу (ОСР). Про це повідомляє ExPro. Головна мета рішення — погашення боргів перед оператором системи передачі “Укренерго” та забезпечення підготовки до осінньо-зимового періоду.

Які зміни очікуються у тарифах?

Очікується, що підняття тарифів дозволить зменшити фінансове навантаження між учасниками ринку та сформувати аварійні запаси обладнання на випадок ворожих обстрілів. За попередніми розрахунками, тарифи для споживачів першого класу напруги зростуть у середньому на 14%, для другого класу — на 23%. Найбільше підвищення можливе для “Рівнеобленерго”, “Кіровоградобленерго” та “Хмельницькобленерго”. Найменше — для “Чернігівобленерго”, “Черкасиобленерго” та “Львівобленерго”.

Коли відбудеться перегляд тарифів для прифронтових регіонів?

З 1 жовтня планується окремий перегляд тарифів для компаній у прифронтових регіонах, серед яких “Запоріжжяобленерго”, “Миколаївобленерго”, “Сумиобленерго”, “Харківобленерго” та ПЕЕМ ЦЕК. “Відкладення цього рішення означатиме ще різкіше зростання тарифів у майбутньому. Боргова криза вже призводить до судових спорів між учасниками ринку та штрафів від регулятора. Тому ухвалення економічно обґрунтованого тарифу — це крок, який зменшить тиск на систему і кінцевих споживачів”, — пояснив виконавчий директор ГС “Розумні електромережі України” Олександр Баранюк.

Що сталося з нафтопроводом “Дружба”?

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вночі проти 22 серпня нафтопровід “Дружба” знову атакували, тому постачання нафти до Угорщини зупинено.

Які фінансові результати українських банків?

Українські банки за перше півріччя 2025 року заробили 100,06 млрд грн до сплати податків. Це майже той самий результат, що й торік.

Як Україна готується до зими?

У рамках підготовки до осінньо-зимового періоду 2025/2026 років, Україна накопичила на складах ТЕС та ТЕЦ 2,4 млн тонн вугілля та закачала у підземні сховища приблизно 11 млрд куб. м газу.

Які податкові надходження від міжнародних компаній?

У першому півріччі 2025 року міжнародні компанії – нерезиденти, що надають електронні послуги українцям, перерахували до бюджету 85,7 млн доларів США та 76,5 млн євро.

Що відомо про схему незаконного відчуження землі?

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного відчуження землі державного підприємства “ДГ “Дніпро” Інституту зрошуваного землеробства НААН України у Дніпропетровській області.

Яка ситуація на російському ринку пального?

Росіяни шикуються в черги за пальним, якого навіть попри зростання цін на всіх не вистачає. Офіційна версія дефіциту – позапланові ремонти на НПЗ. Їх причину російська пропаганда замовчує.

Чиновники ЄС активізують роботу над створенням цифрового євро після ухвалення у США закону про стейблкоїни, який посилив занепокоєння щодо конкурентоспроможності європейської цифрової валюти. Про це повідомляє газета Financial Times.

Які наслідки ухвалення закону в США?

Минулого місяця Конгрес США ухвалив знаковий закон, що регулює ринок стейблкоїнів обсягом $288 млрд, на якому переважно домінує долар. Це стало результатом масштабного лобізму криптоіндустрії. Стейблкоїни – це цифрові токени, прив’язані один до одного до національної валюти і забезпечені резервами, наприклад, державними облігаціями.

За словами учасників обговорень, після ухвалення так званого Genius Act чиновники ЄС почали “переглядати плани цифрового євро”. Тепер вони розглядають можливість запуску його на публічних блокчейнах – таких як Ethereum або Solana, а не на приватних, як передбачалося раніше, через занепокоєння щодо конфіденційності.

Чому європейці побоюються за свою валюту?

Швидке ухвалення американського закону “налякало багатьох”, зазначив один зі співрозмовників: “Вони кажуть: треба прискоритися, треба рухатися вперед”. Європейський центральний банк уже кілька років працює над можливістю створення цифрового євро, яке було б безкоштовним для використання в Єврозоні.

Прихильники проекту вважають, що така валюта забезпечить людям доступ до платежів, гарантованих центробанком, тоді як використання готівки скорочується, а також сприятиме глобальній ролі євро. У ЄС побоюються, що нове американське законодавство може стимулювати подальше зростання популярності доларових токенів, і переконані, що цифрове євро необхідне для збереження домінування спільної валюти на континенті.

Член правління ЄЦБ П’єро Чіполлоне ще у квітні попереджав, що просування доларових стейблкоїнів загрожує фінансовій стабільності та стратегічній автономії Європи, оскільки може призвести до відтоку єврових депозитів до США та посилити роль долара в міжнародних платежах.

Тим часом американські криптокомпанії Circle і Tether уже випускають доларові стейблкоїни, а банки на кшталт Citi і JPMorgan Chase розглядають можливість запуску власних. Нагадаємо: Китай розглядає можливість використання стейблкоїнів, прив’язаних до юаня, щоб збільшити глобальне використання своєї валюти.

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного відчуження землі державного підприємства “ДГ ‘Дніпро'” Інституту зрошуваного землеробства НААН України у Дніпропетровській області. Про це повідомляє пресслужба ОГП та ДБР.

Які дії вчинили посадовці?

Колишні посадовці Держгеокадастру, попри чинні акти постійного користування, незаконно вилучили понад 500 гектарів державної землі. Частину ділянок – 239 гектарів вартістю близько 24 млн грн – безоплатно передали у приватну власність через підставних осіб. Згодом більшість цих земель зосередили у власності одного бенефіціара та пов’язаних із ним осіб. У результаті вони отримали 106 ділянок загальною площею 206 гектарів.

Хто є підозрюваними у справі?

За інформацією співрозмовників ЕП у правоохоронних органах, підозрюваними у справі є: Роман Лещенко – колишній голова Держгеокадастру України (службова недбалість, ч. 2 ст. 367 ККУ), Дмитро Свердлін – колишній начальник ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області, нині депутат міськради (заволодіння державним майном, ч. 5 ст. 191 ККУ), Володимир Гавриленко – колишній начальник районного відділу Держгеокадастру (заволодіння державним майном, ч. 5 ст. 191 ККУ), Олександр Овсюк – колишній керівник державного підприємства “ДГ ‘Дніпро'” (заволодіння державним майном, ч. 5 ст. 191 ККУ).

Які наслідки можуть бути для підозрюваних?

Максимальне покарання за інкримінованими статтями – до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу. ДБР вживає заходів для повернення земель у державну власність. Процесуальне керівництво у справі здійснює Офіс Генерального прокурора.