Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №13157, який містить так звані “соєві правки”. Цей документ запроваджує експортні мита на сою та ріпак, що, на думку влади, має позитивно вплинути на аграрний сектор.

Які зміни вводить законопроєкт?

Ключове, що змінює цей законопроєкт – встановлення експортного мита в розмірі 10% від вартості насіння сої та ріпаку або кользи (один з видів ріпаку) для трейдерів. Розмір мита поетапно зменшуватиметься з 1 січня 2030 року, поки не сягне 5%. Важливо зазначити, що мита не потрібно сплачувати, якщо експорт здійснюється безпосередньо виробником або аграрним кооперативом.

Яка мета цього законопроєкту?

Документ також включає поправку про створення Державного фонду підтримки сільськогосподарських виробників, який наповнюватимуть надходженнями від експортного мита на сою та ріпак. За словами представників влади, ця ініціатива має стимулювати розвиток переробки сої та ріпаку, а отже – збільшувати додану вартість продукції. Крім того, мито допоможе боротися із схемами виведення валютного виторгу з країни, які здійснюються через “сірий” експорт агропродукції.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Ціни на нафту зросли у вівторок через побоювання щодо перебоїв у постачанні на тлі ескалації війни між Росією та Україною, а також через те, що ринок оцінював, чи призведуть майбутні дані про зайнятість у США до зниження процентних ставок. Про це повідомляє Reuters.

Які зміни в цінах на нафту?

Нафта марки Brent подорожчала на 37 центів, або 0,54%, до 68,52 долара за барель о 06:17 за Гринвічем, а нафта марки West Texas Intermediate – на 1,01 долара, або 1,58%, до 65,02 долара за барель. Ф’ючерси на WTI не розраховувалися в понеділок через свято Дня праці в США.

Які наслідки атак українських дронів?

Нещодавні атаки українських дронів призвели до закриття об’єктів, що становлять щонайменше 17% нафтопереробних потужностей Росії, або 1,1 млн барелів на добу, за розрахунками Reuters. У неділю президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна планує нові удари вглиб Росії після тижнів інтенсивних атак на російські енергетичні об’єкти.

“Поточні ризики для енергетичної інфраструктури в Росії залишаються високими. Україна завдала ударів по російських нафтопереробних заводах протягом вихідних, посиливши свої атаки на інфраструктуру”, — зазначив у своїй записці Даніель Хайнс, старший стратег з сировинних товарів в ANZ.

Що чекає ринок нафти?

Китай та Індія є найбільшими покупцями сирої нафти з Росії, другого за величиною експортера у світі. Трамп ввів додаткові мита на Індію за ці закупівлі, але не на Китай. Інвестори зараз чекають на зустріч членів Організації країн-експортерів нафти та їх союзників 7 вересня, щоб отримати будь-які підказки щодо майбутніх планів виробництва. Ринок очікує, що ОПЕК+ поки що збереже обсяг виробництва без змін, після того як протягом останніх півроку скорочувала постачання.

Російський Газпром підписав угоду про будівництво довгоочікуваного газопроводу “Сила Сибіру 2” до Китаю через Монголію. Про це повідомляє Bloomberg. Як зазначив головний виконавчий директор компанії Олексій Міллер, виробник газу може постачати до 50 мільярдів кубічних метрів на рік через новий газопровід протягом 30 років.

Міллер також зазначив, що ціна на паливо буде нижчою, ніж та, яку Газпром наразі стягує з клієнтів у Європі. Однак, Пекін ще не підтвердив деталі цієї заяви. Обговорення цього мегапроєкту затягнулися на багато років, хоча Росія прагнула його реалізації, щоб компенсувати зниження поставок до Європи після вторгнення в Україну.

Які ризики для Китаю?

Зростання попиту на газ сповільнюється, і Пекін побоюється надмірної залежності від одного постачальника. Як повідомляє Bloomberg, окрім незавершених переговорів щодо ціни, залишається незрозумілим, чи зможе Китай купувати гнучкі обсяги з трубопроводу, чи йому доведеться купувати всю його потужність. Крім того, не було названо жодних термінів будівництва чи початку поставок, а фінансові деталі також поки що не розголошуються.

Які плани у Газпрому?

Міллер зазначив, що проект будівництва “Сили Сибіру-2” та газопроводу “Союз-Схід”, транзитного сполучення через Монголію, стане найбільшим, наймасштабнішим та найкапіталомісткішим газовим проектом у світі. Також Газпром погодився збільшити потік до Китаю через існуючий маршрут “Сила Сибіру” ще на 6 мільярдів кубічних метрів на рік, його поточна річна потужність становить 38 мільярдів кубічних метрів.

Нагадаємо, що у травні 2025 року президент Китаю Сі Цзіньпін і лідер РФ Путін відновили переговори щодо давновідкладеного проекту газопроводу “Сила Сибіру-2”, який має з’єднати дві економіки. Наприкінці серпня стало відомо, що Китай прагне збільшити закупівлі російського газу через наявний газопровід “Сила Сибіру-1”, оскільки переговори щодо будівництва другого не просунулися. Це зриває плани Москви знайти нові ринки збуту.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.