Українське державне агентство з регулювання азартних ігор і лотерей PlayCity оголосило тендер на розробку державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор і почало приймати пропозиції. Про це йдеться в пресрелізі агентства. Очікувана вартість закупівлі складає 30 млн грн.

“Цей інструмент є критично важливим для реформи гральної сфери. Держава зможе бачити обсяги грошових операцій на ринку азартних ігор й, відповідно, розуміти, скільки податків підлягає сплаті”, — зазначає керівник PlayCity Геннадій Новіков.

Що буде робити система?

Система онлайн-моніторингу виконуватиме кілька важливих функцій:

• відстежувати фінансові потоки та валовий дохід операторів у режимі реального часу;
• фіксувати дані з грального обладнання;
• контролювати відсоток виграшу гральних автоматів;
• верифікувати інформацію про ринок;
• зберігати резервні копії даних.

Систему онлайн-моніторингу планують запустити до кінця цього року. Подати заявку на участь у тендері можна до 10 вересня.

Нагадаємо, що Держагентство PlayCity також запустило систему трекінгу нелегальних вебсайтів.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

На що пішли кошти Херсонводоканалу?

У 2025 році комунальне підприємство “Херсонводоканал” витратило понад 152 мільйони гривень на закупівлі. Найбільші суми були спрямовані на електроенергію, ремонт водогону та дизельне пальне. Про це повідомляє “Інтент”.

Однією з найбільш коштовних інфраструктурних закупівель став капітальний ремонт водогону від вулиці І. Богуна до НСВ-3 у Херсоні, який обійшовся у 14,7 мільйона гривень. Додатково на технічний нагляд виділили близько 140 тисяч, а на авторський — майже 15 тисяч.

Які ще витрати поніс Херсонводоканал?

Великою статтею витрат стало пальне. Закупівля дизельного пального коштувала понад 8,5 мільйона гривень, а на бензин А-95 передбачили понад 517 тисяч. На початку року підприємство провело тендери у сфері електропостачання, витративши на електроенергію понад 90 мільйонів гривень, а на розподіл електроенергії – понад 35 мільйонів.

Окрім цього, підприємство замовляло комп’ютерне обладнання, друковану продукцію, мобільний зв’язок, заправку картриджів, послуги з управління небезпечними відходами, медичні обстеження, підготовку екологічної документації та ремонт автотранспорту. Також було докуплено мастильні матеріали на понад 574 тисячі гривень, а також будівельні матеріали й двигуни на 300 тисяч.

За перші сім місяців 2025 року комунальне підприємство “Миколаївводоканал” спрямувало на закупівлі понад 380 мільйонів гривень, основні витрати припали на оплату електроенергії, реконструкцію водопровідних мереж та придбання хімікатів.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у “Київводоканалі” викрили схему розкрадання понад 3 мільйонів гривень. Правоохоронці встановили, що засновник товариства, яке постачало реагенти для питної води “міським водоканалам”, організував схему: замість імпортної продукції фактично постачалася вітчизняна, значно дешевша.

У 2024 році комунальний сектор економіки згенерував 825 млн грн збитку. Негативний фінансовий результат продемонстрували 24% із майже 10 тисяч зареєстрованих підприємств. Попри зростання доходів у 2023–2025 роках, усі українські метрополітени залишаються глибоко збитковими, найгірша ситуація – в Київського метрополітену.

Також раніше повідомлялося, що заборгованість киян за теплопостачання та гаряче водопостачання зросла порівняно з початком опалювального сезону на 6,5% і досягла 8 млрд грн. Борги за комунальні послуги можуть призвести до накладання арешту на користування коштами на рахунках, а також на нерухоме майно та авто.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

У Києві прокуратура повідомила про підозру 44-річній директорці приватної компанії, яка самовільно захопила землю на Жуковому острові площею понад 11 га та вартістю понад 40 млн грн. Про це повідомила Київська міська прокуратура.

Яка схема заволодіння землею?

Слідство встановило, що до схеми заволодіння землею було залучено кілька приватних фірм, а також зареєстровано право власності на нерухомість на острові, якої насправді не існує. Так, перше підприємство, що займалося намивом піску, ще у 2014 році просило Київраду відвести їм ділянку під обслуговування малої будівлі. Їм відмовили.

Як відбувалася продажа неіснуючої нерухомості?

Надалі ця компанія зареєструвала за собою право власності на неіснуючі будівлі (склади піску). Після цього вигадану нерухомість продали фірмі підозрюваної. Ця фірма почала самовільно будувати на острові нерухомість, яка “на папері” вже була. Ці недобудови згодом продають ще одній фірмі, яка вже як власник будівель отримує право звертатися до Київради за виділенням землі на законних підставах.

Підозрюваній інкримінують ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 197-1 КК України (сприяння шляхом обману та підробки офіційних документів набуттю товариством права отримати у власність або користування землю для обслуговування житлових будинків чи споруд).

Нагадаємо: Господарський суд міста Києва відмовив у позові прокуратури, яка намагалася повернути столичну землю під забудову, отриману ТОВ “Смарт Пропертіз”. За останні пів року прокуратура вигравала подібні справи.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

За 7 місяців поточного року виручка українських виробників яєць від експорту становила 103,1 млн доларів, що в 2,6 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Союз птахівників України.

Хто купує українські яйця?

Головними покупцями українських яєць протягом цього періоду були Хорватія (11,8%), Великобританія (10,6%) та Іспанія (9,5%).

Які обсяги експорту у липні?

У липні українські виробники яєць експортували 190,6 млн штук на суму 17 млн доларів. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року експорт зріс на 86%. Найбільші обсяги експорту були до Іспанії – 21,5 млн штук, Великобританії – 21,4 млн штук та Польщі – 22,7 млн штук.

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що українська продукція птахівництва вийшла на ринок Султанату Оман. Україна отримала дозвіл на постачання м’яса, субпродуктів та іншої продукції птахівництва.

Минулого року дозвіл на експорт продукції до Європейського Союзу отримали 22 українських виробники харчових продуктів. Зокрема, із них 12 – виробники м’яса птиці та продукції з нього, 3 – рибопереробні підприємства та 5 – молокопереробних.

У 2024 році Україна експортувала 446,6 тисячі тонн м’яса птиці, що на 6,3% більше, ніж за 2023 рік (419,9 тисячі тонн). Зокрема, у грудні – 37,8 тисячі тонн.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.