Офіційний курс євро до гривні у середу, 3 вересня, зменшиться на 29 копійок до 48,17 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України. Своєю чергою, курс долара знизиться на 1 копійку.
Офіційні курси на середу, 3 вересня, встановлено на такому рівні:
Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?
Білий хліб – це продукт глибокої переробки, який має ніжну текстуру, але містить більше цукру та менше поживних речовин, ніж цільнозернові аналоги. Регулярне вживання білого хліба може призвести до низки серйозних проблем. Ось три причини, чому варто обмежити його в своєму раціоні.
Білий хліб є простим вуглеводом, що містить багато цукру. Організм швидко його розщеплює, що призводить до різкого підвищення рівня цукру в крові. Після цього рівень цукру швидко падає, викликаючи відчуття млявості та втоми. Постійні коливання рівня цукру в крові підвищують ризик розвитку хронічних захворювань, таких як:
На відміну від білого, цільнозерновий хліб містить складні вуглеводи та клітковину, що дозволяє організму повільніше перетравлювати його, підтримуючи стабільний рівень цукру в крові.
Для виготовлення білого хліба виробники видаляють висівки та зародок зерна, залишаючи лише ендосперм. Це призводить до втрати клітковини, вітамінів та мінералів. Клітковина є важливою для здоров’я кишківника, оскільки допомагає стабілізувати цукор у крові та забезпечує відчуття ситості. Дієта, багата на клітковину, знижує ризик серцевих захворювань і покращує роботу травної системи. Відсутність клітковини у білому хлібі може призвести до проблем із травленням, зокрема до запорів.
Регулярне вживання білого хліба може призвести до набору ваги, оскільки він не містить клітковини та білка, необхідних для відчуття ситості. Це може спонукати вас з’їсти більше скибочок, не відчуваючи насичення. Білий хліб часто містить доданий цукор і сіль, що також сприяє набору ваги. У той час як цільнозернові продукти допомагають підтримувати здорову вагу, рафіновані зерна пов’язані з ризиком ожиріння.
Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.
Вчені знайшли дешевий і екологічний спосіб витягувати цінний літій з відпрацьованих акумуляторів електромобілів. Ця процедура спрощує утилізацію компонентів “зеленого” транспорту, роблячи виробництво нових батарей доступнішим.
Від старих електромобілів залишаються тонни літієвих АКБ, ключовий матеріал яких нікуди не зникає. Проблема в тому, що досі переробка була невигідною і недостатньо екологічною з точки зору реалізації. Але експерти з Університету Вісконсін-Медісон відкрили електрохімічний процес, здатний все змінити, пише Batteries News.
Технологія орієнтована на літій-залізо-фосфатні (LFP) акумулятори, які масово використовуються в електромобілях Tesla і BYD. Вони дешевші та безпечніші за інші типи, але їхня переробка себе не виправдовувала через низьку вартість заліза і фосфатів. Новий же метод дає змогу з високою ефективністю витягувати з них найцінніший компонент — літій.
На відміну від традиційних способів, що вимагають високих температур або агресивних хімікатів, новий двоетапний процес працює за кімнатної температури і майже не створює відходів. На першому етапі іони літію вимиваються з відпрацьованих батарей лужним розчином, потім збираються на спеціальному електроді. Далі вони вивільняються в окремий розчин, з якого вже легко отримати літій високої чистоти.
Це відкриття має величезне значення. Воно корисне для природи, оскільки видобуток літію з руди шкодить екології. До того ж метод допоможе автовиробникам дотриматися майбутніх суворих вимог ЄС, які з 2031 року зобов’язують використовувати в батареях певний відсоток переробленого літію. Технологія вже привернула увагу великих автоконцернів, і її автори готуються до комерціалізації.
Раніше повідомлялося про технологію, яка допоможе заощадити на електриці: вона охолоджує будинок без кондиціонера. Лід може стати хорошою альтернативою звичному кондиціонеру — причому не тільки в літній сезон. Вдосконалені “крижані батареї” теж працюють на електриці, але споживають її набагато менше.
Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.
Міністерство оборони України офіційно кодифікувало FPV-дрон першого рівня автономності «Лупиніс-10-TFL-1» та модуль автономності TFL-1. Окрім того, розробники отримали акт спільних випробувань від Національної гвардії України. Тепер дрон «Лупиніс-10-TFL-1» та модуль автономності можуть закуповувати Агенція оборонних закупівель, а також підрозділи, яким потрібна була кодифікація, зазначив генеральний директор та засновник The Fourth Law Ярослав Ажнюк у Facebook.
Робота TFL-1 та «Лупиніс-10-TFL-1» потребувала значних зусиль. «Кодифікація автономного дрона і модулів автономності забрала чимало часу, адже для цих виробів система допуску значно жорсткіша, ніж для звичайних FPV дронів чи дронів на оптоволокні. Це потребувало довгої підготовки, випробувань, що тривали понад тиждень на тестовому полігоні», — наголосив СЕО компанії.
На сайті The Fourth Law сказано, що «Лупиніс-10-TFL-1» являє собою дрон першого рівня автономності, розроблений для завдавання ударів. БПЛА здатен нести 1 кг корисного навантаження на відстань до 30 км. Максимальна робоча загрузка — до 4 кг. Безпілотник отримав 10-дюймову раму з товстого карбону та акумулятор 6s3p на 12,000 mAh. Ціна БПЛА залежить від камери та становить від 20 000 до 40 000 гривень. Розробники також можуть модифікувати апарат під потреби замовника.
Заявлені переваги «Лупиніс-10-TFL-1»: невразливий для РЕБ; не звертає уваги на радіогоризонт; збільшує ефективність пілота; режим «круїз» допомагає проходити «штору».
Модуль автономності TFL-1 дозволяє дрону відстежувати контур цілі та автоматично летіти в її напрямку, використовуючи штучний інтелект (ШІ). Його можна інтегрувати з коптерами найбільших виробників FPV, щоб підвищити відсоток влучань. Коштує модуль від 6 000 до 26 000 гривень. Заявлені переваги TFL-1: навчання пілота за 10 секунд; криптографічний захист; режим уточнення цілі; інтегрований з MilBeta, CrashDetect.
Нагадаємо, на форумі «Спільні підприємства, спільна оборона» від асоціації «Технологічні сили України» представлено новий дрон-бомбер JET MAX, здатний одночасно нести вісім боєприпасів для скидів. Фокус також повідомляв, що польська компанія WB Group розгорнула в Україні виробництво передових розвідувальних безпілотників FlyEye, які вже давно використовуються Силами оборони України.
Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.
Рудник, розташований у Бразилії в регіоні Пара, був цінним джерелом марганцю, який залишається життєво важливим компонентом з точки зору технології акумуляторів. Шахта, яка колись мала високоякісну руду і великий потенціал, раптово зупинилася в березні 2020 року. Наразі рудник Азул законсервований. Унаслідок призупинення понад 64 млн тонн марганцевої руди залишилися під землею, пише ecoticias.com.
Причина припинення видобутку марганцю пов’язана з постійними коливаннями світових цін на цей мінерал. Компанія Vale, якій належить рудник, віддала перевагу залізній руді та міді. Через чотири роки планів щодо відновлення видобутку законсервованого рудника так і не було. Ділянка, яка раніше мала марганцевий потенціал, тепер законсервована.
Згідно з геологічними дослідженнями, запаси марганцю на руднику Азул становлять 64 млн тонн. Цей обсяг марганцю має велику економічну цінність і може конкурувати із запасами його найбільшого конкурента — літію. Однак Бразилія більше не використовує цей ресурс. Хоча Китай, Південна Африка та інші країни розглядають можливість видобутку марганцю для задоволення зростаючого попиту, рішення Бразилії зупинити діяльність на руднику Азул, можливо, призвело до порушення роботи глобального ланцюжка поставок марганцю.
З припиненням робіт під поверхнею Пара все ще перебуває близько 64 млн тонн марганцевої руди. Незважаючи на те, що Vale приділяє велику увагу охороні довкілля, її зусилля, схоже, не задовольняють світовий попит на марганець. Якщо не буде вжито подальших дій з відродження рудника, Бразилія відмовиться від марганцевого потенціалу, який, можливо, зробив би її світовим лідером у цій галузі. Проте Бразилія продовжує відігравати провідну роль у сфері чистої енергії, запустивши проєкт, що перетворює 29 млрд літрів води на енергію.
Раніше повідомлялося про те, що знайдено 400 млн тонн речовини, яка може замінити літій у батареях. Хоча марганець асоціюється зі сталеливарним виробництвом, літій-марганцевий оксид і нікель-марганцево-кобальтова хімія стали вельми цікавими для акумуляторних технологій.
Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.
