В.о. генерального директора КП “Міжнародний аеропорт Одеса” отримала підозру у завданні підприємству мільйонних збитків. Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро.

За інформацією джерел, йдеться про Макогонюк Ольгу. Слідство встановило, що посадовиця умисно не подала до Державіаслужби заявку на сертифікацію аеродрому, що дозволяло підприємству з 2003 року отримувати прибуток від авіакомпаній за зліт, посадку та стоянку літаків.

Які наслідки для аеропорту?

Крім того, як інформує НАБУ, замість захисту інтересів комунального підприємства, підозрювана сприяла тому, щоб статус експлуатанта аеропорту отримала приватна компанія. У результаті, в грудні 2020 року КП втратило цей статус, а вказана компанія стала новим експлуатантом аеропорту та почала заробляти на наданні авіакомпаніям відповідних послуг.

Яка сума збитків для громади?

За даними правоохоронців, через такі дії територіальній громаді м. Одеси завдано збитків на понад 15,6 млн грн.

Нагадаємо, що 29 серпня 2023 року правоохоронці повідомили про підозру у заволодінні майновим комплексом стратегічного об’єкту – КП “Міжнародний аеропорт “Одеса” та 2,5 млрд грн доходу від його діяльності 5 особам. Серед них колишній Одеський міський голова (Костусєв), його заступник, керівник одного з ТОВ та 2 відомих в регіоні бізнесмени (Кауфман і Борухович (Грановський)).

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 12 червня затвердив угоду про визнання винуватості семи учасників злочинної організації, яких звинувачували у справі про заволодіння міжнародним аеропортом “Одеса”.

Антимонопольний комітет України оштрафував ПрАТ “Карлівський машинобудівний завод” за незаконний контроль над частиною активів ТОВ “Варіант Агро Буд”. Про це повідомляється на сайті АМКУ.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на ПрАТ “Карлівський Машинобудівний Завод” був накладений штраф у розмірі 9 739 330 грн. “Антимонопольний комітет України завершив розгляд справи про порушення ПрАТ “Карлівський Машинобудівний Завод” законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді здійснення концентрації шляхом набуття контролю над значною частиною активів ТОВ “Варіант Агро Буд”, що забезпечує здійснення діяльності, без дозволу органів Комітету, наявність якого необхідна”, – йдеться у повідомленні.

Які були наміри компанії?

Наміри компанії були відомі комітету ще у 2021 році, коли товариства звернулися до АМКУ із заявою про надання дозволу на узгоджені дії у вигляді укладення між ними договору, що стосується утримання від конкуренції та заборони переманювання працівників. Як правило, положення “non-compete” містяться в договорах купівлі-продажу корпоративних прав та/або активів і є допоміжним засобом для захисту інтересів майбутнього покупця.

Що сталося далі?

Комітет під час розгляду відповідної заяви з’ясував, що заявлені узгоджені дії не обмежуються “non-compete”, а є однією з ланок складної транзакції, що полягає у придбанні та операційному лізингу активів ТОВ “Варіант Агро Буд”. “Відтак, Комітет повідомив суб’єктам господарювання, що реалізація запланованої транзакції може потребувати дозволу на здійснення концентрації. Однак заявники проігнорували це попередження”, – зазначається у повідомленні.

Враховуючи, що угоди “non-compete” (без дозволу на концентрацію) по своїй суті є антиконкурентними узгодженими діями, комітетом у жовтні 2021 року була розпочата справа про узгоджені дії. На початку 2022 року ПрАТ “Карлівський Машинобудівний Завод” і ТОВ “Варіант Агро Буд” почали позиціонувати себе як об’єднана компанія.

Наприкінці серпня 2022 року компанії звернулися до Комітету із заявою про надання дозволу на концентрацію постфактум. Під час розгляду справи про порушення комітетом було досліджено ринки, на які концентрація мала вплив, шляхом проведення опитування конкурентів заявників та їх споживачів.

За результатами дослідження було встановлено, що концентрація не призвела до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України, а відтак було надано дозвіл ПрАТ “Карлівський Машинобудівний Завод” на набуття контролю над активами ТОВ “Варіант Агро Буд”.

Антимонопольний комітет України визнав, що ПрАТ “Карлівський Машинобудівний Завод” вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, здійснивши концентрацію без відповідного дозволу органів Комітету.

Нагадаємо, що АМКУ раніше оштрафував на понад 9,8 млн грн за змову фірми “Грінер” та “Левентон”, які діяли узгоджено під час участі в торгах на закупівлю операційних столів, організованих держпідприємством “Медичні закупівлі України”. Також АМКУ оштрафував ТОВ “Класік-Форм” на майже один мільйон гривень за порушення у 9 справах про придбання АЗС без належного дозволу регулятора.

Президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження нижчих мит на імпорт японських автомобілів та інших товарів, які були анонсовані ще в липні. Це дає певне полегшення для економіки Японії, орієнтованої на експорт. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які зміни чекають на японських експортерів?

Формалізація угоди між США та ключовим азійським союзником знижує невизначеність, що тривала з липня, і підтверджує домовленості щодо $550 млрд японських інвестицій у проєкти в США. Нові тарифи на японські авто становитимуть 15% замість нинішніх 27,5% і набудуть чинності через сім днів після офіційної публікації указу.

У документі також уточнюється, що 15% тариф, узгоджений у липні, не буде підсумовуватися з більш високими ставками на товари, наприклад яловичина, а товари з митами нижче 15% будуть вирівняні до цього рівня. Це послаблення діятиме заднім числом із 7 серпня. Крім того, не запроваджуватимуть мита на комерційні літаки та деталі.

Які наслідки для японських автовиробників?

Мита Трампа на глобальні поставки сильно вдарили по японських експортерах, особливо автопрому. Минулого місяця Toyota заявила, що очікує збитків майже на $10 млрд через ці тарифи. “Нарешті”, – написав у X головний торговий парламентер Японії Рьосей Аказава, який десять разів літав до США на переговори. Він назвав підписаний указ “стабільною реалізацією угоди від 22 липня”.

Південна Корея, головний конкурент Японії на ринку експорту, досі чекає на аналогічний указ про зниження мит для своїх виробників Hyundai і Kia. Сеул вивчає наслідки рішення Трампа щодо Японії. На ринках у п’ятницю акції японських автовиробників зросли, тоді як південнокорейських – трохи знизилися.

Toyota подякувала Трампу, зазначивши: “Незважаючи на те, що майже 80% наших авто в США виробляються в Північній Америці, ця угода дає необхідну визначеність”.

Що передбачає угода між США та Японією?

У рамках домовленості Японія зобов’язалася збільшити закупівлі американського рису на 75%, імпортувати більше кукурудзи, сої, добрив, біоетанолу та іншої сільськогосподарської продукції на $8 млрд щорічно. Також Японія купить 100 літаків Boeing і підвищить щорічні витрати на оборону з американськими компаніями з $14 млрд до $17 млрд, повідомив Білий дім.

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп оголосив про підписання довгоочікуваної торговельної угоди з Японією, яка здавалася недосяжною для союзників і основних торговельних партнерів.