Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація введе мита на імпорт напівпровідників від компаній, які не переміщують виробництво до Сполучених Штатів. Про це повідомляє агентство Reuters.

З часу повернення в Білий дім у січні Трамп активно використовує загрозу мит як інструмент тиску на торгових партнерів, що викликало волатильність на ринках і посилило глобальну економічну невизначеність.

“Так, я вже це обговорював. Чипи і напівпровідники — ми накладемо мито на компанії, які не заходять у країну. Дуже скоро введемо мито”, — сказав він, не уточнивши точні терміни чи ставку.

За словами Трампа, мита будуть «досить значними, хоча й не надто високими», але компанії, які вже будують або планують будівництво виробництва у США, уникнуть цих заходів. “Якщо вони не заходять у країну — буде мито”, — повторив президент.

Він також зауважив, що “(CEO Apple) Тім Кук у гарному становищі”, оскільки Apple вже оголосила про збільшення інвестицій у США до $600 млрд протягом наступних чотирьох років.

Які компанії уникнуть мит?

Минулого місяця Трамп заявив, що США введуть 100% мито на імпорт чипів, але воно не стосуватиметься компаній, які виробляють у США або вже зобов’язалися це зробити. Серед них — тайванська TSMC, південнокорейські Samsung Electronics і SK Hynix, які вже оголосили про великі інвестиції у виробництво чипів у США.

Які юридичні виклики стоять перед Трампом?

Водночас Трамп стикається з юридичним опором: нижчі суди заблокували більшість його митних заходів, ухвалених на основі закону 1977 року “для надзвичайних ситуацій”. Його адміністрація звернулася до Верховного суду з вимогою відновити повноваження для збереження цих тарифів, які стали ключовою частиною торгової політики президента.

Нагадаємо: Сполучені Штати посилюють обмеження для південнокорейських виробників чипів Samsung та SK Hynix, відкликавши дозволи, які раніше дозволяли їм отримувати американське обладнання для виробництва напівпровідників у Китаї.

Станом на 5 вересня 2023 року, офіційний курс долара до гривні зменшився на 3 копійки, євро – на 7 копійок. Про це свідчать дані minfin.com.ua.

Офіційний курс долара встановлено на рівні 41,34 грн, євро – 48,13 грн (на 4 вересня долар – 41,37 грн, євро – 48,20 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 10:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,26 – 41,32 грн. Євро – 48,20 та 48,35 грн.

Які курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими:

• Долар США – 41,10 – 41,60 грн (курс на 4 вересня – 41,10 – 41,60 грн);
• Євро – 47,90 – 48,60 грн (курс на 4 вересня – 47,90 – 48,52 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара виглядають так:

• Приватбанк – 40,90 – 41,50 грн;
• Ощадбанк – 41,25 – 41,50 грн;
• Укрсиббанк – 41,05 – 41,65 грн;
• ПУМБ – 41,10 – 41,70 грн;
• Райффайзен – 41,17 – 41,49 грн.

Готівкові курси євро встановлені на такому рівні:

• Приватбанк – 47,55 – 48,55 грн;
• Ощадбанк – 47,90 – 48,50 грн;
• Укрсиббанк – 47,80 – 48,70 грн;
• ПУМБ – 48,00 – 48,70 грн;
• Райффайзен – 47,80 – 48,47 грн.

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою у Приватбанку становить 41,66 грн за долар, у monobank – 41,65 грн.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про призначення трьох нових членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідні розпорядження опубліковані на офіційному сайті уряду.

Згідно з документами, Пушкаря Сергія, Саловського Любомира та Шикеринця Романа призначено членами Нацкомісії з тарифів строком на шість років.

Які зміни чекають на Нацкомісію?

Нагадаємо, що на початку серпня заступник міністра енергетики Роман Андарак повідомив про підготовку законопроєкту, який має на меті посилення гарантій незалежності НКРЕКП. Цей законопроєкт розроблений спільно з регулятором та Секретаріатом Енергетичного співтовариства.

Які переваги принесе ухвалення законопроєкту?

Ухвалення зазначеного законопроєкту має підвищити ефективність роботи регулятора та забезпечити більшу прозорість у прийнятті рішень на енергоринках.

Найбільший у світі емітент стейблкоїнів Tether провів переговори про інвестиції у видобуток золота, прагнучи використати свої величезні доходи від криптовалюти на ринку дорогоцінних металів. Про це повідомляє газета Financial Times.

За словами чотирьох джерел, компанія обговорювала можливості інвестування у весь ланцюжок поставок золота – від видобутку і переробки до торгівлі та роялті-компаній. Генеральний директор Tether Паоло Ардойно називає золото “природним біткоїном”. “Знаю, що багато хто вважає біткоїн “цифровим золотом”. Але я думаю в термінах біткоїна: золото – це наше джерело з природи”, – заявив він у травні.

Який інтерес викликала Tether у золотодобувній промисловості?

У консервативному секторі золотодобувної промисловості інтерес Tether сприйняли з подивом. “Їм подобається золото. Але я не думаю, що у них є стратегія”, – сказав один із керівників галузі. Інший назвав Tether “найдивнішою компанією, з якою коли-небудь мав справу”.

Які фінансові показники Tether?

Tether управляє стейблкоїном USDT з ринковою капіталізацією $168 млрд і прибутком $5,7 млрд тільки за перше півріччя. Компанія також є одним з найбільших власників казначейських облігацій США, отримуючи дохід від відсотків за ними. Крім того, Tether вже має великі запаси золота – $8,7 млрд у злитках, які зберігаються у сховищі в Цюріху і використовуються як забезпечення токена.

У червні підрозділ Tether Investments купив міноритарну частку в компанії Elemental Altus (Канада) за $105 млн. За словами джерел, Tether також веде переговори з кількома роялті-компаніями, які інвестують у шахти в обмін на частку майбутніх доходів. Компанія розглядає подальші угоди, зокрема додаткові інвестиції в Elemental Altus. Окремо Tether обговорював угоду з Terranova Resources (Британські Віргінські острови), але безрезультатно.

Крім цього, компанія випустила токен XAUt, забезпечений фізичним золотом, однак його ринкова капіталізація ($880 млн) значно менша, ніж у USDT.

Нагадаємо: Уряд Венесуели поступово дозволяє приватному сектору використовувати прив’язані до долара криптовалюти на валютних біржах. Причина – обмеження США на експорт нафти, які скорочують обсяг доступної іноземної валюти.