В Асоціації підприємців-ветеранів АТО (АПВА) висловлюють сподівання на доопрацювання закону про ветеранське підприємництво та затвердження ефективних механізмів підтримки бізнесу ветеранів. Про це повідомив голова АПВА, Сергій Позняк, в інтерв’ю Укрінформу.

Позняк позитивно оцінив появу документа, в якому вперше у вітчизняному правовому полі визначено поняття ветеранського бізнесу та врегульовано його статус. “Вважаю, ухвалення рамкового закону – річ правильна і важлива. Але не все в ньому влаштовує ветеранів. Скажімо, дві найбільші ветеранські бізнес-спільноти (Бізнес-асоціація захисників України, яку очолює Тарас Лелюх, і наша) були проти деяких формулювань, які з’явилися в документі до його другого читання в парламенті”, – зазначив він.

Чому ветерани незадоволені новим законом?

Серед основних зауважень Позняка – пункт, згідно з яким статус ветеранського бізнесу надаватимуть компаніям, які на 100% належать ветеранам. “Такий підхід обмежує тих підприємців-ветеранів, котрі вже мають бізнес-партнерів із-поміж цивільних або відрахували опціони своїм працівникам. Людина так само воює, захищає країну, ризикує, отримує поранення, її бізнес так само втрачає, доки вона на війні. Вона повертається, а їй кажуть: вибач, друже, твій бізнес – не ветеранський, ти не маєш права на гарантовані державою преференції”, – підкреслив він.

Які рішення пропонують ветерани?

Позняк також зазначив, що категоричне обмеження практично позбавляє ветеранів можливості залучати інвестиції, що є дискримінацією в порівнянні з цивільними компаніями. Серед запропонованих варіантів розв’язання проблеми – компромісний варіант, який враховувався при першому читанні законопроєкту: якщо 60% права власності належить ветеранові як кінцевому бенефіціару, бізнес вважається ветеранським. Проте цю норму прибрали з остаточної редакції закону.

“Водночас депутати із профільного комітету та керівники Мінветеранів пообіцяли, що згодом через внесення змін усі недопрацювання, на які звернула увагу ветеранська спільнота, буде виправлено. Сподіватимемося, так і станеться”, – резюмував Сергій Позняк.

Верховна Рада України продовжує затягувати прийняття законопроєкту про криміналізацію порушення антиросійських санкцій. На це звертає увагу Transparency International Ukraine.

Законопроєкт №12406, який запроваджує кримінальну відповідальність за порушення та обхід санкцій в Україні, був зареєстрований і визначений президентом як невідкладний ще в січні цього року. Попри це, він досі не прийнятий парламентом.

Які зміни були внесені до законопроєкту?

Під час підготовки цього проєкту закону до другого читання до нього були внесені негативні правки, які зменшують ефективність механізму, додає громадська організація. TI Ukraine зазначає, що оновлена редакція законопроєкту втратила окремі положення, які відповідали Директиві ЄС. У доопрацьованому законопроєкті не знайшли своє відображення європейські механізми з забезпечення прав людини, зокрема, тимчасові ліцензії.

Із законопроєкту прибрали необережну форму вини порушення або обходу санкцій. Така зміна є кроком убік від нового європейського стандарту, зазначають у громадській організації.

Чому важливо прийняти цей закон?

Директива ЄС вимагає криміналізувати торгівлю, імпорт, експорт, продаж, купівлю, передачу, транзит або транспортування підсанкційних товарів, а також надання послуг, пов’язаних із підсанкційними товарами, навіть якщо вони вчинені з недбалості, щонайменше у випадку, якщо ці товари належать до товарів військового призначення чи подвійного використання.

“Парламент продовжує затягувати з критично необхідним розв’язанням проблеми порушення та обходу санкцій в Україні, в черговий раз відкладаючи голосування за законопроєкт”, – йдеться у повідомленні. “Вкрай важливо, аби Україна нарешті змогла ефективно карати порушників антиросійських санкцій”, – підкреслили у громадській організації і закликали парламент прийняти законопроєкт у другому читанні з врахуванням окремих правок.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Україна займається дипломатичною та іншою роботою, аби не допустити скасування персональних обмежень Євросоюзу для шести російських бізнесменів в обмін на продовження інших санкцій проти Росії. Мова, зокрема, про Дмитра Мазепіна, Петра Авена, Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.

Президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій РНБО проти капітанів так званого “тіньового флоту” РФ, яким перевозять підсанкційну нафту. Міністерство закордонних справ України рішуче засудило та вважає нікчемним розпорядження уряду Росії від 22 серпня 2025 року, яким морські порти тимчасово окупованих українських міст Бердянська та Маріуполя включено до переліку портів Росії, відкритих для заходу іноземних суден.

Раніше повідомлялося, що Україна планує звернутися до Європейського Союзу з проханням накласти санкції на бангладешські компанії, які імпортують пшеницю з окупованих Росією українських територій. Бангладеш не зміг зупинити цю торгівлю після того, як Україна офіційно повідомила, що це зерно крадене і надала докази.