Міністерство цифрової трансформації України оголосило про запуск єдиного вікна ШІ-ініціатив. Це перша державна онлайн-платформа, яка об’єднує всі ключові проєкти, корисні документи та новини в сфері штучного інтелекту.

Напряму долучитися до АІ-трансформації України тепер можуть бізнес, державні організації, наукові та освітні заклади, а також міжнародні партнери, повідомляє Мінцифри. Відомство поставило амбітну мету — увійти до топ-3 країн світу за рівнем розвитку та впровадження AI до 2030 року.

Які можливості надає нова платформа?

Міністерство вже запустило Дія.АІ у відкритому бета-тестуванні та продовжує працювати над українською LLM (Великою мовною моделлю). На відповідному сайті користувачі зможуть отримати доступ до актуальних рекомендацій, корисних інструментів та практичних гайдів з використання ШІ в різних сферах. Також можна буде долучитися до комітету із ШІ при Мінцифрі.

Які переваги отримають стартапи?

Нова платформа також відкриває можливості для стартапів. Завдяки проєкту SandBox компанії зможуть у безпечному середовищі протестувати свої ШІ-рішення на відповідність міжнародним стандартам та отримати підтримку від держави в різних сферах — GovTech, MedTech, BioTech, AgroTech, DefenseTech, EdTech, уточнили у цифровому відомстві.

Раніше очільник Мінцифри Михайло Федоров повідомляв, що у “Дії” з’явиться АІ-асистент із функцією спілкування. Користувачам більше не потрібно буде шукати потрібну послугу — достатньо буде коротко описати ситуацію, і система сама підкаже, що робити. Також стало відомо, що українці зможуть змінювати прізвища онлайн. Нову послугу в “Дії” анонсував Михайло Федоров і запевнив, що вона стане доступною вже до кінця цього року.

Компанія OpenAI опублікувала дослідження, в якому пояснила, чому ChatGPT та інші нейромережі так часто “галюцинують” — впевнено видають неправдиву інформацію. Виявилося, це не збій, а прямий наслідок того, як їх навчають і оцінюють. Але є способи з часом це виправити.

Чому ШІ видає неправдиву інформацію?

Причина в тому, що сучасні системи оцінювання якості заохочують ШІ вгадувати відповідь, а не зізнаватися в незнанні. Експерти порівнюють таку поведінку зі шкільним тестом: якщо за відповідь “не знаю” ви гарантовано отримуєте нуль балів, є шанс написати хоч щось і потрапити в точку. Саме за таким принципом і функціонують чат-боти, пише OpenAI.

Більшість бенчмарків, які вимірюють здібності та інтелект нейромереж, оцінюють лише точність — відсоток правильних відповідей. У результаті розробники змушені налаштовувати моделі так, щоб вони завжди, у будь-якому разі давали якусь відповідь, навіть якщо не впевнені в ній. Це зручно для віртуальних тестів, але призводить до того, що ШІ неминуче “галюцинує” — вигадує факти і впевнено їх презентує.

Які зміни пропонує OpenAI?

Як приклад OpenAI наводить порівняння двох версій ChatGPT. Стара модель o4-mini за метрикою точності (відсоток вірних відомостей) має трохи кращий вигляд, ніж новіша gpt-5-thinking-mini (24% проти 22%). Але як це можливо, якщо частота помилок першої — 75%, а в нової — лише 26%? Уся справа в підході. Модель o4-mini намагається розв’язати майже всі запитання і більше вгадує, а відмовляється відповідати лише в 1% випадків. Таким чином вона “наосліп” набирає більше правильних відповідей, але попутно генерує і багато брехні.

Покращена модель gpt-5-thinking-mini працює розумніше. Вона чесно говорить, що не має точної інформації в 52% випадків, відповідаючи тільки тоді, коли більш-менш впевнена. У результаті ймовірність того, що вона вас обдурить, на практиці втричі менша, тобто актуальна версія набагато надійніша.

OpenAI пропонує змінити сам підхід до оцінки ШІ. На їхню думку, за впевнену брехню потрібно штрафувати сильніше, ніж за чесне “не знаю”, а за адекватну оцінку своєї невпевненості — навіть нараховувати часткові бали. Це змусить розробників створювати більш чесні та надійні ШІ-моделі, які не вводитимуть користувачів в оману.

Раніше повідомлялося, що чат-боти на кшталт ChatGPT змінюють людей. Недавні дослідження показали, що з людьми, які “підсіли” на чат-боти на кшталт ChatGPT, відбувається щось незвичайне. Фахівці в галузі психічного здоров’я називають це “ШІ психозом”.

Китай оголосив про успішні випробування радіолокаційної системи, що базується на штучному інтелекті (ШІ), для військових літаків. Під час випробувань перший у світі радар зі ШІ продемонстрував майже ідеальні результати відстеження цілей, незважаючи на складну радіоелектронну протидію, про що повідомляє китайська газета South China Morning Post.

Які результати випробувань?

Під час польоту неназваного літака традиційні радіолокаційні системи не змогли підтримувати постійний контакт, втрачаючи ціль приблизно у чверті випадків. Натомість система на основі штучного інтелекту суттєво підвищила рівень виявлення. “Безперервність відстеження цілей радаром покращилася з початкових 70-80% до понад 99%. На горизонті намічається парадигмальна зміна у філософії проектування радарів”, – заявив провідний автор проєкту Чжан Цзе.

Які переваги нової технології?

Як зазначають у виданні, обмеження простору, потужності та обробки даних у винищувачах значно ускладнювали інтеграцію ШІ на борту. Однак нове випробування свідчить про те, що ці бар’єри тепер подолано. За словами розробників, нова інтелектуальна технологія протидії заглушенню для повітряних радарів враховує особливості середовища. При виявленні перешкод система миттєво коригує частоту, напрямок променя та форму хвилі, щоб уникнути придушення – подібно до води, що обтікає камінь. Якщо ворог змінює тактику, радар адаптується за мілісекунди.

“Якщо цей радар на базі штучного інтелекту буде працювати в бою так, як описано, це може призвести до електронної переваги”, — сказав виданню експерт з аерокосмічної галузі з Пекіна на умовах анонімності.

Також повідомляється, що ця технологія має потенціал для трансформації цивільного життя. До прикладу, Китай будує “розумні міста”, в яких електромагнітний спектр стає переповненим. Занадто багато пристроїв спричиняють перешкоди, через що автономні транспортні засоби та дрони можуть виходити з ладу. Новий радар може розв’язати цю проблему.

Нагадаємо, американська компанія Raytheon розробила радар LTAMDS, призначений для боротьби з передовими загрозами наступного покоління, включаючи гіперзвукову зброю.