Білий дім офіційно зняв санкції з найбільшої білоруської авіакомпанії “Белавіа”, яка перебувала під обмеженнями з 2023 року. Про це під час зустрічі з самопроголошеним главою Білорусі Олександром Лукашенком повідомив представник президента США Джон Коул.

Коул зазначив, що це рішення було затверджено всіма відповідними міністерствами та відомствами, які залучені до цієї роботи. Серед них Держдепартамент, Міністерство торгівлі, Міністерство фінансів та інші організації.

Які наслідки зняття санкцій?

Коул додав, що зняття санкцій з білоруської авіакомпанії є “початком” нормалізації двосторонніх відносин між США та Білоруссю. У свою чергу Лукашенко, “на прохання президента США та глав інших держав”, помилував 14 політвʼязнів, серед яких – громадяни Литви, Латвії, Польщі, Німеччини, Франції та Великої Британії.

Коли були запроваджені санкції?

Нагадаємо, що у серпні 2023 року Міністерство фінансів США оголосило про запровадження санкцій щодо низки білоруських фізичних і юридичних осіб. Йшлося, зокрема, про державного перевізника Білорусі “Белавіа”, а також борт Лукашенка EW-301PJ, “Мінський завод цивільної авіації”, причетний до ремонту російської техніки, та Білоруський металургійний завод.

Державна служба зайнятості запустила новий сервіс ‘Тренди ринку праці’ в розділі ‘Статистика’. Про це повідомили у Держслужбі зайнятості.

У новому сервісі щомісяця будуть оновлюватися показники ринку зайнятості та роботи служби. Крім того, буде розміщена інформація щодо кількості пропозицій роботи на Єдиному порталі вакансій, середній розмір заробітної плати в Україні, чисельність офіційно зайнятих громадян та аналіз ситуації на ринку праці за видами безробіття.

Які тренди спостерігаються на ринку праці?

Також надаватиметься інформація про залучення людей до програм сприяння зайнятості. Зокрема, на сьогодні спостерігаються наступні тренди: стабільний попит роботодавців на працівників, зростання зарплати найманих працівників, збільшення кількості громадян, залучених до активних програм сприяння зайнятості.

Наявність такої інформації однозначно стане корисною для журналістів, які готують матеріали для своїх видань, громадських організацій, що збирають статистичні дані для дослідження тем ринку праці, а також для громадян, які цікавляться темою працевлаштування, розвитку та можливостей.

Що відомо про експериментальний проєкт?

Нагадаємо: Експериментальний проєкт служби зайнятості вже залучив 763 українки до навчання за професіями, які традиційно вважалися ‘чоловічими’.

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, що вносить зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Які зміни передбачає постанова?

Згідно з новими правилами, зміни стосуються розгляду заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру та документів, що їх супроводжують. У міністерстві зазначили, що ці зміни сприятимуть встановленню чітких правил взаємодії між державою та громадянами. Процедури та дедлайни для представників бізнесу стануть більш передбачуваними.

Очікується, що нововведення зменшать кількість затримок і витрат, оскільки з’явиться можливість виправити недоліки без необхідності подавати документи знову.

Що саме зміниться у процедурі?

Постановою передбачено:

• можливість прийняття до розгляду неповного пакета документів;
• реєстрацію заяви незалежно від наявності помилок;
• прийняття рішень про залишення заяви без руху та інформування заявника про виявлені недоліки;
• впровадження процедури прийняття позитивних рішень про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
• визначення нових форм документів, що створюються під час розгляду заяв.

Яка ситуація на ринку землі в Україні?

Нагадаємо, що станом на липень 2025 року, з моменту відкриття земельного ринку в Україні у липні 2021 року, середня вартість одного гектара зросла на 60% і становить 60,7 тисячі грн за гектар.

Уряд України підтвердив державну гарантію за кредитом, наданим АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) Експортно-імпортним банком Китайської Народної Республіки. Це рішення дозволяє забезпечити реструктуризацію боргових зобов’язань за кредитним договором.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Міністерства економіки. Відповідна постанова “Деякі питання державної гарантії, наданої у 2012 році для фінансування проєктів у сфері сільського господарства”, розроблена Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, була ухвалена на засіданні уряду 10 вересня.

“Ухвалене рішення дозволяє забезпечити реструктуризацію боргових зобов’язань за кредитним договором між ДПЗКУ та Експортно-імпортним банком КНР, який було укладено в грудні 2012 року в сумі $1,5 млрд строком на 15 років під державні гарантії”, – йдеться у повідомленні.

Які зміни передбачає постанова?

Постанова передбачає підтвердження чинності державної гарантії, наданої у 2012 році в забезпечення вказаних боргових зобов’язань ДПЗКУ, у зв’язку з внесенням змін до кредитної угоди. Йдеться, зокрема, про відстрочку погашення кредиту та виплати відсотків за ним, а також капіталізацію нарахованих відсотків у зв’язку з відстрочкою їх виплати.

Також передбачено, що Міністерство фінансів України забезпечить врахування відповідних змін обсягів зобов’язань ДПЗКУ під час підготовки проєкту Державного бюджету України.

Які наслідки матиме реалізація постанови?

“Реалізація постанови надасть можливість зменшити фіскальні ризики, пов’язані з необхідністю виконання державою гарантійних зобов’язань за кредитом АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, – повідомляє Мінекономіки.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна планує реструктуризувати кредит Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ), залучений у 2012 році від Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію. Уряд попросив Верховну Раду надати йому право тимчасово зупинити платежі за цим кредитом, дата погашення якого припадає на 2030 рік.

У грудні 2022 року Кабмін за пропозицією Мінекономіки підтвердив держгарантію для забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитом на $1,5 млрд, залученим ДПЗКУ від Експортно-імпортного банку Китаю за результатами угоди щодо умов цього кредиту. ДПЗКУ у 2012 році домовилася з Експортно-імпортним банком Китаю про кредит розміром $1,5 млрд на закупівлю зерна для експорту за торговельними угодами з КНР. Через фінансову неспроможність ДПЗКУ тягар щодо погашення кредиту ліг на державу, яка виступила гарантом.