Ріст цін на молоко-сировину в Україні сповільнився на початку вересня на фоні припинення експорту молочних продуктів в ЄС та відсутності попиту з боку переробників. Про це йдеться в дослідженні аналітика Асоціації виробників молока Георгія Кухалейшвілі.

За його даними, станом на 9 вересня середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку становила 17,45 грн/кг без ПДВ, що на 65 коп. більше відносно попереднього місяця. Вищий ґатунок в середньому коштує 17,15 грн/кг без ПДВ, що на 55 коп. більше ніж місяць тому. Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 16,80 грн/кг без ПДВ, що на 60 коп. більше відносно попереднього місяця.

За підрахунками аналітика, середньовиважена ціна трьох ґатунків становила 17,30 грн/кг без ПДВ, що на 70 коп. більше відносно попереднього місяця. Експерт зауважив, що на відміну від минулорічного періоду, коли на ринку спостерігався активний попит на молоко-сировину, а закупівельні ціни йшли вгору, на початку вересня 2025 року високого попиту з боку молокопереробних підприємств не спостерігалося, а молоко-сировина не суттєво подорожчала за останній місяць.

Чому спостерігається зниження попиту?

Крім того, у вересні Україна майже не експортувала молочні продукти в ЄС на фоні відновлення мит, вичерпання квот після відміни Єврокомісією автономних торговельних заходів (АТЗ) та зниження світових цін на вершкове масло, сухе молоко та інші молочні продукти.

Які прогнози на жовтень?

“Відновлення попиту та росту цін на молоко-сировину в Україні ймовірно у жовтні у разі ухвалення Єврокомісією нової торговельної угоди та відновлення експорту молочних продуктів в європейські країни та збільшення попиту на внутрішньому ринку”, – вважає Кухалейшвілі.

Нагадаємо: В Україні станом на 5 серпня середньовиважена ціна трьох ґатунків молока становила 16,62 грн/кг без ПДВ, що на 70 коп. більше відносно попереднього місяця.

Президент Володимир Зеленський підписав зміни до закону про державний бюджет України на 2025 рік, які передбачають вилучення з бюджету Києва 8 млрд грн. Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

Які наслідки матиме вилучення коштів?

Міський голова Києва Віталій Кличко прокоментував цей законопроєкт. За його словами, ці кошти були закладені на допомогу армії, реабілітацію військових, на забезпечення медицини й освіти в місті, а також на підтримку найнижчої у країні ціни на проїзд у комунальному транспорті.

“Відбулося фактично пограбування Києва. По-іншому це не назвеш. Бо законопроєкт, який передбачає вилучення 8 мільярдів гривень з бюджету Києва, що ухвалив парламент і таки підписав президент, суперечить принципам самостійності та збалансованості бюджетної системи, Конституції України та Закону ‘Про столицю’. І порушує права місцевого самоврядування”, – наголосив Віталій Кличко.

Чому президент підписав цей законопроєкт?

Віталій Кличко зазначив, що звертався до Володимира Зеленського з проханням не підписувати цей законопроєкт, але документ все ж був підписаний.

Нагадаємо, що у серпні Верховна Рада ухвалила зміни до державного бюджету. Як повідомляла голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн (з яких 33,6 млрд грн – це скорочення обслуговування державного боргу), а також переспрямування зарахування частини податку на прибуток банків з бюджету міста Києва до загального фонду державного бюджету (8 млрд грн).

З 1 жовтня 2025 року набирають чинності зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів у зв’язку з прийняттям закону “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”. Про це повідомляє Державна податкова служба України.

У новому законодавстві йдеться про ряд змін, що стосуються оподаткування податком на додану вартість (ПДВ). Зокрема, до 1 січня 2028 року продовжено застосування касового методу з ПДВ для операцій з постачання електричної енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення, централізованого водопостачання та водовідведення.

Які нові податкові пільги запроваджуються?

Запроваджується нова податкова пільга з ПДВ, що стосується передачі меліоративних систем, які перебувають у державній та комунальній власності. Це звільнення від оподаткування ПДВ застосовується у разі безоплатної передачі систем організаціям водокористувачів відповідно до Закону України від 17 лютого 2022 року № 2079-ІХ “Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель”.

ДПС звертає увагу, що ця пільга є тимчасовою і діятиме до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. При застосуванні пільги податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до положень пункту 198.5 статті 198 та статті 199 ПКУ не нараховуються.

Що таке організація водокористувачів?

Організація водокористувачів – це неприбуткова юридична особа, створена власниками та/або користувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Вона створена для забезпечення використання, експлуатації та технічного обслуговування об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, надаючи послуги щодо гідротехнічної меліорації земельних ділянок на території обслуговування.

Нагадаємо, що з 2022 року вже 7214 платників податків, які постраждали внаслідок бойових дій, тимчасово звільнені від виконання податкових зобов’язань. З них 2913 платників отримали таке звільнення у поточному році.

Протягом січня – липня 2025 року платники перерахували до бюджету 2,968 млрд грн екологічного податку, що на 0,9 % більше, або на 26 млн грн, ніж у аналогічному періоді минулого року. У 2024 році показник сплати становив 2,942 млрд гривень. За 8 місяців цього року 2 318 діючих резидентів Дія Сіті сплатили до зведеного бюджету 19,5 млрд гривень. Сьогодні у Реєстрі вже понад 2,8 тис. компаній, з яких 2,4 тис. – діючі резиденти.