За результати торгів “Земельного банку” цього тижня держава отримає близько 2,8 млн грн з ПДВ. На торги було виставлено 183,49 га земельних ділянок. Про це інформує Фонд державного майна України.

“2,4 млн гривень (+400 тис. грн ПДВ) – результати торгів “Земельного банку” цього тижня. У електронній системі “Prozorro.Продажі” пройшли онлайн-аукціони із суборенди державних сільськогосподарських земель у межах проєкту “Земельний банк”, – говориться у повідомленні.

“Додатково переможці сумарно мають сплатити 400 тис. грн ПДВ. Тож загальний економічний ефект від сьогоднішніх торгів «Земельного банку» може становити близько 2,8 млн грн з ПДВ”, – зазначено у повідомленні.

Скільки аукціонів відбулося?

Відбулося 10 онлайн-аукціонів, 20 – загальна кількість пропозицій на торгах. В ході торгів вартість зросла у 2,7 раза. Середня вартість суборенди за гектар склала 12 730 гривень. Локації ділянок: Харківська, Закарпатська, Дніпропетровська та Одеська області.

Які результати попередніх торгів?

Нагадаємо: Результатом торгів “Земельного банку” попереднього тижня стали 11,3 млн грн та 2,3 млн грн ПДВ. За перший рік роботи державного оператора “Земельний банк” було оголошено аукціонів суборенди державних сільгоспземель загальною площею 68,5 тис. га, проведено торгів на 64,5 тис. га, а аграріям у законне користування передали 53,2 тис. га державних земель.

Раніше повідомлялося, що Земельний банк приніс держбюджету понад мільярд з ПДВ. Ці кошти сплатили аграрії, які отримали ділянки в суборенду через відкриті онлайн-аукціони в системі Prozorro.Продажі. Також повідомлялося, що під час інспектування земельних ділянок, отриманих в оренду, команда “Державного земельного банку” виявила їх самовільне використання сторонніми особами.

Четвертий танкер-газовоз, який бере участь у перевезенні скрапленого природного газу (СПГ) з підсанкційного проєкту “Арктик СПГ-2”, прибув до термінала Beihai LNG у Китаї. Про це повідомляє Reuters.

Куди прибув танкер Buran?

СПГ-танкер Buran знаходиться в порту Tieshan, розташованому в регіоні Гуансі на півдні Китаю, згідно з даними про пересування суден. Про першу доставку вантажу з “Арктик СПГ-2” моменту запуску заводу в кінці 2023 року стало відомо в кінці серпня 2025.

Які ще танкери доставляли СПГ?

У цей же термінал партію СПГ доставив СПГ-танкер Artic Mulan, а потім на початку вересня – газовози Voskhod і Zarya. Ще партія на борту судна Iris очікує прибуття найближчими днями.

Які виклики стоять перед “Арктик СПГ-2”?

Відвантаження з “Арктик СПГ-2” ускладнені ризиком вторинних санкцій і дефіцитом танкерного флоту. Завод Arctic LNG 2 мав стати одним із найбільших у Росії, з річним обсягом виробництва майже 20 млн тонн.

Нагадаємо: на початку вересня найбільший у Росії виробник скрапленого природного газу (СПГ) “Новатек” підтвердив перше постачання СПГ з підсанкційного проєкту “Арктик СПГ-2” до Китаю.

У серпні 2023 року українці придбали 8,6 тис. мотоциклів. Цей показник на 19% менший, ніж у липні, і на 1,2% менший, ніж у серпні 2022 року. Про це свідчать дані аналітики від Інституту досліджень авторинку.

Яка частка нових мотоциклів на ринку?

Згідно з дослідженням, серед загальної кількості мотоциклів 60,7% були новими (імпортованими з-за кордону) – 5199 шт. На внутрішньому ринку було укладено 2676 угод купівлі-продажу мототехніки, що склало 31,2% від загальної кількості. Ще 8,1% мотоциклів були імпортовані вживаними з-за кордону (694 шт.).

Які бренди лідирують на ринку?

На внутрішньому ринку мотоциклів в трійку лідерів увійшли Honda (264), Yamaha (224) та Lifan (222). За ними йдуть Geon (178), Kovi (159), Musstang (158) та Suzuki (137).

Серед вживаних імпортованих мотоциклів лідирують Honda (186), Suzuki (148), Yamaha (124) та Kawasaki (84). Harley-Davidson (59) також займає стабільну позицію в середині списку, за ним йдуть BMW (25), Triumph (18), KTM (15) та Ducati (13).

У сегменті нових мотоциклів в Україні лідирують бренди, добре знайомі покупцям із бюджетного та утилітарного сегментів — Musstang (757), Lifan (712), Spark (691), Forte (502), Kovi (489) та Geon (420).

Нагадаємо, що в Україні в червні сумарний обсяг сегмента мотоциклів склав 9,5 тисяч одиниць. Це менше, ніж у травні, на 7,5%, проте більше, ніж було торік у червні, на 9,7%.

Українська зернова асоціація звернулася до керівництва держави із закликом переглянути рішення щодо запровадження експортних мит на сою та ріпак, яке призвело до блокування експорту та створило кризову ситуацію в агросекторі. Про це повідомляє пресслужба асоціації.

“Після набрання чинності законопроєктом №13157, який передбачає застосування експортних мит, експорт сої та ріпаку фактично заблокований. На складах зупинилося близько 500 тис. т продукції, що призводить до значних фінансових втрат – до 50 – 60 дол. на тонні”, – йдеться у повідомленні.

Чому виникла криза в агросекторі?

Основна проблема в тому, що через відсутність підзаконних актів аграрії не можуть підтвердити власне виробництво продукції під час митного оформлення. Це призводить до зриву експортних контрактів і підриву довіри міжнародних партнерів до українського агросектору.

“Закон набув чинності, але необхідні підзаконні акти досі не розроблені, що породжує правову невизначеність і відкриває простір для зловживань”, – повідомили в УЗА.

Які кроки вживаються для вирішення проблеми?

Асоціація звернулася до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та прем’єр-міністра України Юлії Свириденко з проханням ініціювати перегляд рішення щодо запровадження мит, щоб розблокувати експорт сої та ріпаку. “Вважаємо, що їх слід скасувати та повернутися до питання лише після спільної роботи з аграрною спільнотою та створення чіткої нормативно-правової бази, яка гарантуватиме прозорість і справедливість митного регулювання”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо: Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №13157, який містить так звані “соєві правки”, які запроваджують експортні мита на сою та ріпак. У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Такі поставки відбулися вперше з січня 2024 року, зазначено у публікації. До того ж, це найбільший місячний обсяг відвантажень для даного напрямку – до цього ситуативні поставки соєвого шроту до Єгипту не перевищували 3-5,5 тис. тонн.