Українська зернова асоціація звернулася до керівництва держави із закликом переглянути рішення щодо запровадження експортних мит на сою та ріпак, яке призвело до блокування експорту та створило кризову ситуацію в агросекторі. Про це повідомляє пресслужба асоціації.

“Після набрання чинності законопроєктом №13157, який передбачає застосування експортних мит, експорт сої та ріпаку фактично заблокований. На складах зупинилося близько 500 тис. т продукції, що призводить до значних фінансових втрат – до 50 – 60 дол. на тонні”, – йдеться у повідомленні.

Чому виникла криза в агросекторі?

Основна проблема в тому, що через відсутність підзаконних актів аграрії не можуть підтвердити власне виробництво продукції під час митного оформлення. Це призводить до зриву експортних контрактів і підриву довіри міжнародних партнерів до українського агросектору.

“Закон набув чинності, але необхідні підзаконні акти досі не розроблені, що породжує правову невизначеність і відкриває простір для зловживань”, – повідомили в УЗА.

Які кроки вживаються для вирішення проблеми?

Асоціація звернулася до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та прем’єр-міністра України Юлії Свириденко з проханням ініціювати перегляд рішення щодо запровадження мит, щоб розблокувати експорт сої та ріпаку. “Вважаємо, що їх слід скасувати та повернутися до питання лише після спільної роботи з аграрною спільнотою та створення чіткої нормативно-правової бази, яка гарантуватиме прозорість і справедливість митного регулювання”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо: Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №13157, який містить так звані “соєві правки”, які запроваджують експортні мита на сою та ріпак. У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Такі поставки відбулися вперше з січня 2024 року, зазначено у публікації. До того ж, це найбільший місячний обсяг відвантажень для даного напрямку – до цього ситуативні поставки соєвого шроту до Єгипту не перевищували 3-5,5 тис. тонн.

Господарський суд Дніпропетровської області визнав “Салтівський хлібзавод” банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру щодо підприємства строком на 12 місяців. Про це повідомляється в ухвалі суду.

Згідно з інформацією, “Салтівський хлібзавод” має борги перед “Торговий будинок “Новаагро” – понад один мільйон гривень. Зокрема, 30,2 тис. грн становить судовий збір, 72 тис. грн – аванс арбітражному керуючому, та ще понад 1,9 млн грн основної заборгованості.

Які подальші дії суду?

Суд визнав підприємство банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру строком на рік. Водночас головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало клопотання з вимогою перевірити фінансовий стан заводу, надати документи за 2018-2025 роки та відкласти затвердження ліквідаційного балансу до завершення перевірки.

Чи є ознаки фіктивного банкрутства?

Податківці також наполягають на аналізі можливих ознак фіктивного банкрутства.

Нагадаємо, що Фонд державного майна України оголосив приватизаційний аукціон державного підприємства “Новопокровський комбінат хлібопродуктів” у Харківській області. Раніше компанія “Київхліб” закрила 5 з 6 своїх автономних магазинів без касирів у Києві через низку проблем, включаючи зловмисників та часті відключення електроенергії.

Також повідомлялося, що Міністерство енергетики планує ініціювати продовження мораторію на банкрутство державних вуглевидобувних підприємств ще на рік – до 2027 року. У січні президент Володимир Зеленський підписав закон про продовження мораторію на банкрутство державних шахт до 1 січня 2026 року.

За перші шість місяців 2025 року 577 українців вже подали заяви про банкрутство, що на 33% більше, ніж за аналогічний період торік. У середньому цьогоріч щодня відкривають по 3 нові справи щодо банкрутства. Минулий рік був рекордним, тоді неплатоспроможними себе визнали 926 громадян.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у серпні завершило 96 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. Порушення були виявлені у кожній з перевірених декларацій. Про це йдеться у публікації на сайті НАЗК.

У

Які результати перевірок декларацій?

52% з числа перевірених декларацій містили ознаки недостовірних відомостей та необґрунтованості активів. Зокрема, в одній декларації виявлено ознаки необґрунтованості активів на понад 3,7 млн грн, а в 49 деклараціях – ознаки недостовірних відомостей на понад 333,3 млн грн.

У серпні 2025 року до компетентних органів було скеровано 23 обґрунтованих висновків за ст. 366-2 КК України (недостовірне декларування), 14 – за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (недостовірне декларування) та один – за ознаками ч. 1 ст. 172-4 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва).

Також до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) направлено матеріали повної перевірки декларації за 2023 рік, поданої колишнім начальником сектору медичного забезпечення та медико-біологічного захисту Головного управління Держслужби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області для розгляду питання про звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів.

Серед найбільших порушень за результатами перевірок, завершених у серпні, – ознаки недостовірних відомостей на понад 35,7 млн грн у декларації колишнього заступника міністра оборони України, заступника директора дочірнього підприємства держкомпанії “Укрспецекспорт” ДП “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма ‘Прогрес'”. За 2022 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 35,7 млн грн, обґрунтований висновок скеровано до Національної поліції України.

НАЗК також відмічає ознаки недостовірних відомостей на понад 19,5 млн грн у декларації ексначальника управління державної реєстрації Центрально-західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за 2022 рік. У свою чергу, НАБУ розпочало кримінальне провадження.

За результатами перевірки декларації керівника відділу Бюро економічної безпеки за 2022 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 4 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до Державного бюро розслідувань.

У колишнього керівника Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області за 2023 рік виявлено ознаки недостовірних відомостей на понад 3,1 млн грн. ДБР приєднало результати перевірки до матеріалів кримінального провадження.

Крім того, у колишнього заступника начальника КП “Київський метрополітен” за 2022 та 2023 роки встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 35,3 млн грн. Обґрунтовані висновки скеровано до НАБУ.

Нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд наклав арешт на дві земельні ділянки та два житлових будинки на території Київської області. Аналіз доходів та видатків посадовця встановив, що він не міг придбати ці активи за рахунок законних джерел. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів на понад 7 млн грн, які належать родині колишнього голови Дарницької районної державної адміністрації м. Києва.

Раніше повідомлялося, що НАЗК виявило недостовірні відомості на понад 3,1 млн грн у декларації ексначальника регіонального сервісного центру МВС. Також у 2024 році посадовці зареєстрували у своїх деклараціях на 49% більше криптовалюти, аніж роком раніше.

За результатами моніторингу способу життя чиновників за сім місяців 2025 року винесено 17 судових рішень про цивільну конфіскацію активів на 30 млн грн. Упродовж першого півріччя 2025 року НАЗК отримало близько 9,5 тис. повідомлень про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій за результатами кампанії декларування–2024.