На Вінниччині завершили першу чергу будівництва єдиного в Україні мультифункціонального навчально-виробничого комплексу на базі Іллінецького аграрного фахового коледжу. Про це повідомляє Вінницька обласна військова адміністрація.

Як запевняє перша заступниця начальника ОВА Наталя Заболотна, створення цього об’єкту має надзвичайно велике значення для аграріїв нашої області, адже дозволяє безпечно зберігати врожай та мінімізувати втрати. “Воно включає сім холодильних камер загальною ємністю 1275 тонн з технологією регульованого газового середовища. Завдяки цьому овочі та фрукти довше залишаються свіжими, а аграрії можуть ефективніше планувати виробництво та постачання”, – пояснила вона.

Які перспективи має новий комплекс?

Очікується, що проєкт дозволить удосконалити сучасний досвід та впроваджувати прогресивні інноваційні технології у розвиток аграрного сектору Вінниччини, зокрема плодоовочівництва. Проєкт вартістю понад 4 млн євро реалізували за підтримки уряду Німеччини.

“Разом з керівником Проєкту ГФА Консалтинг Груп ГмбХ Сімоном Віттіхом та керівницею проєкту “Німецько-український фаховий діалог зі сталого розвитку плодоовочевого сектору (DUALOG)” Біргіт Майєр – Штейн оглянули потужності сховища”, – повідомила Заболотна.

Що далі для комплексу?

Наступні 2 і 3 черги комплексу передбачають будівництво цехів для подальшої переробки продукції й будівництво цивільного укриття, зазначила вона.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що загальний дефіцит приміщень для зберігання овочів в Україні складає понад 1,1 мільйон тонн. Через війну втрачено понад 281 тисячу тонн одночасного зберігання. Сьогодні 35% врожаю овочів не доїжджає до споживача – просто через відсутність належних умов зберігання.

Для ефективного зберігання врожаю в Україні необхідно звести сучасні овочесховища, які зможуть вміщувати від 10 000 до 20 000 тонн продукції в кожній області. Мінекономіки розробляє механізм запровадження з 2026 року нової програми безповоротної державної допомоги для будівництва овочесховищ.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Німецька поліція не заарештувала судно “Scanlark”, екіпаж якого підозрюється у шпигуванні. Проте, навігаційні системи були вилучені, тож судно визнали непридатним до плавання і воно залишиться в Німеччині до встановлення нового та завершення перевірок безпеки. Про це повідомляє видання NL Times.

Що сталося на борту судна?

7 вересня в шлюзі в Кілі на борт 74-метрового судна піднялися 40 співробітників спецпідрозділу німецької поліції, які провели обшук. На борту знаходилися п’ятеро русомовних чоловіків, а також камери кругового огляду і GPS-антени. Влада вилучила підозрілі предмети та розпочала розслідування у справі про можливу шпигунську діяльність та підготовку саботажу.

Чи є “Scanlark” розвідувальним кораблем?

За даними німецької прокуратури, “Scanlark” може бути не звичайним вантажним судном, а розвідувальним кораблем. Повідомляється, що 26 серпня з його палуби був запущений дрон, який пролетів над німецьким фрегатом на військово-морській базі в Кілі та зробив знімки військових об’єктів.

Судно експлуатується естонською компанією Vista Shipping Agency і зареєстроване у Сент-Вінсенті і Гренадині. З 2009 року судно регулярно проходить через Північний і Балтійський канали.

Які наслідки для безпеки в регіоні?

Раніше повідомлялося, що німецькі спеціальні сили обшукали вантажне судно в Кільському шлюзі, оскільки з нього був запущений розвідувальний дрон. До того, як судно прибуло до гавані Кіля, безпілотник пролетів над військовим кораблем, щоб вести спостереження та зробити фотографії.

Згідно з інформацією, Росія або її представники запускають безпілотні літаки-розвідники над маршрутами, які США та їхні союзники використовують для перевезення військових вантажів через східну частину Німеччини. У період з січня по березень цього року над важливими об’єктами в Німеччині було зафіксовано 536 безпілотників.

Найбільший порт Європи, Роттердам, готується до потенційного конфлікту з Росією, резервуючи місця для суден з військовими вантажами і плануючи, куди перенаправляти вантажі, якщо почнеться війна. Тим часом Данія почала використовувати на Балтійському морі морські дрони, які на тлі зростаючої загрози гібридних атак з боку Росії, допоможуть захистити підводну інфраструктуру та спостерігати за судами.

Національна поліція України завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт стосовно державного інспектора з енергетичного нагляду Управління Держенергонагляду у м. Києві. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції.

Які звинувачення висунуті посадовцю?

Як зазначає агентство, розслідування, яке провело Слідче управління Головного управління Нацполіції у м. Києві, було проведене на основі матеріалів повної перевірки декларації за 2021 рік, здійсненої НАЗК. Посадовцю інкримінується умисне внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей на понад 3,1 млн грн.

Що саме було приховано у декларації?

За результатами перевірки НАЗК встановило, що декларант “приховав” у декларації відомості про три будинки загальною вартістю понад 2,9 млн грн у місті Гайдусобосло (Угорщина) – одному з найвідоміших бальнеологічних курортів країни. Також було виявлено земельну ділянку у Київській області площею 891 кв. м вартістю 226 тис. грн, що належить посадовцю на праві спільної часткової власності.

Зокрема, один з будинків площею 623 кв. м належить посадовцю на праві спільної часткової власності (50/100 частки), інший будинок площею 351 кв. м також перебуває у його спільній частковій власності (50/100 частки), а ще один площею 219 кв. м належить посадовцю на праві приватної власності.

Нагадаємо, що Національне агентство з питань запобігання корупції у серпні завершило 96 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом, і порушення були виявлені у кожній з перевірених декларацій.

Вищий антикорупційний суд наклав арешт на дві земельні ділянки та два житлових будинки на території Київської області. Аналіз доходів та видатків посадовця встановив, що він не міг придбати ці активи за рахунок законних джерел.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів на понад 7 млн грн, які належать родині колишнього голови Дарницької районної державної адміністрації м. Києва.

Раніше повідомлялося, що НАЗК виявило недостовірні відомості на понад 3,1 млн грн у декларації ексначальника регіонального сервісного центру МВС. Також зазначалося, що у 2024 році посадовці зареєстрували у своїх деклараціях на 49% більше криптовалюти, аніж роком раніше.