Українська платформа оборонних інновацій Brave1 завершила фінальні випробування далекобійних безпілотників-камікадзе. Ці дрони здатні уражати цілі на відстані понад 40 км і зберігати ефективність за умов радіоелектронних перешкод.

Які можливості мають нові дрони?

Як повідомляє Defence Blog, нові баражувальні боєприпаси розроблені для забезпечення високоточних ударів по логістичних вузлах, скупченнях ворога та об’єктах протиповітряної оборони, мінімізуючи ризики для українських військових.

БПЛА Brave1 створені як “дешеві, масштабовані та практичні”, що дозволяє українським силам збільшити дальність ударів та підвищити живучість апаратів у складних електромагнітних умовах. Офіційні особи зазначають, що апарати будуть альтернативою артилерійським або ракетним системам для тактичних ударів на великі відстані.

Коли відбудуться бойові випробування?

“Ці дрони-камікадзе з дальністю польоту понад 40 км відкривають новий рівень ударних можливостей за межами фронтової лінії”, – повідомили у Brave1. Команда підкреслила, що бойові випробування відбудуться найближчим часом, а дрони будуть оперативно впроваджені на полі бою.

Платформа Brave1, запущена у 2023 році Міністерством оборони України та агентствами цифрового розвитку, координує роботу стартапів оборонних технологій і виробників дронів. Вона забезпечує фінансування, технічну підтримку та прямий зворотний зв’язок від військових, що пришвидшує адаптацію розробок до польових умов.

Українські військові активно використовують дрони-камікадзе, включаючи FPV та автономні моделі, для компенсації обмежених ресурсів у війні з Росією. Нові системи здатні працювати поза зоною дії радіоелектронних перешкод, що є критично важливим на сучасному полі бою.

Нагадаємо, дрони-камікадзе вже давно стали одним із ключових елементів української стратегії, дозволяючи завдавати точних ударів на великі відстані. Розгортання нових далекобійних моделей Brave1 збільшує потенціал ЗСУ та ускладнює забезпечення безпеки тилових об’єктів Росії.

Як повідомляв Фокус, перші випробування дронів ЗСУ, які здатні влучати в ціль на відстані понад 40 км, вперше провели два місяці тому на лінії фронту. Також Фокус писав, що український аерокосмічний стартап Scopa Industries розпочала виробництво реактивного двигуна з автозапуском, який забезпечує політ ракети на відстань до 250 км.

Що таке кремній-вуглецева технологія?

На ринку портативних акумуляторів стрімко розвивається кремній-вуглецева технологія (SiC). Ці акумулятори, при менших фізичних розмірах, мають більшу ємність і надійність. Технологію вже активно застосовують в апаратах китайських брендів, таких як Honor, Xiaomi, Vivo та OnePlus. Вона обіцяє змінити не тільки ринок смартфонів, а й багатьох інших гаджетів, від навушників до електромобілів.

Які переваги кремнію в акумуляторах?

Це ті самі літій-іонні акумулятори, але з однією відмінністю: замість традиційного графітового анода використовується кремній-вуглецевий. Перевага кремнію в тому, що він здатний утримувати майже в 13 разів більше літію, ніж графіт, що теоретично дає змогу кардинально збільшити щільність енергії.

Раніше використання чистого кремнію було неможливим через його властивість розширюватися до 300% під час заряджання, що швидко руйнувало структуру батареї. Нова гібридна структура вирішує цю проблему, стабілізуючи конструкцію за допомогою вуглецю. У результаті вийшов довговічний і продуктивний анод.

Які зміни вже помітні на ринку?

Збільшення ємності вже можна побачити на прикладі реальних пристроїв. Торішній Redmi Note 13 Pro+ з літій-іонною батареєю мав ємність 5000 мАг. Його наступник, Redmi Note 14 Pro+, у тому ж корпусі і з тією ж вагою отримав кремній-вуглецевий акумулятор на 6200 мАг — це зростання на 24%. Не кажучи вже про майбутній серійний смартфон Realme з АКБ на 10 000 мАг, який зберіг нормальні габарити.

Зменшуються і типові розміри телефонів. 6,3-дюймовий Google Pixel 9 Pro з батареєю на 4700 мАг важить 199 грамів. Водночас Vivo X200 Pro Mini з екраном аналогічного розміру оснащений батареєю на 5700 мАг і важить на 12 грамів менше. Потенціал модернізованих акумуляторів величезний. Незабаром вони з’являться в навушниках, розумних годинниках та іншій портативній електроніці. Ноутбуки можуть стати ще легшими — вага багатьох моделей наблизиться до 800-900 грамів.

Значний прорив очікується у сфері електромобілів. Зараз їхній пробіг на одному заряді в середньому обмежений 250-500 км. Перехід на SiC-батареї дасть змогу збільшити цю відстань.

Раніше повідомлялося, що літієві батареї раптом “порозумнішали”. Компанія Desay представила акумулятори з вбудованим штучним інтелектом. Це рішення підвищує безпеку та ефективність зберігання енергії, адже “розумна” система в реальному часі відстежує стан батареї і запобігає потенційним проблемам ще до їх виникнення.

Яка нова технологія була розроблена?

Дослідники з Національного університету Тайваню розробили нову конструкцію, яка захоплює вібрації та перетворює їх на електроенергію. Енергія, що виробляється людськими кроками чи рухом транспорту, зазвичай пропадає марно, однак інженери прагнуть спрямувати її на живлення датчиків та іншої невеликої електроніки. Цього разу розробникам вдалося створити систему, набагато ефективнішу за існуючі.

Як працює нова система?

Технологія, відома як п’єзоелектричне збирання енергії, базується на матеріалах, які виробляють струм при згинанні. Стандартні збирачі, що нагадують мініатюрні трампліни, працюють на одній частоті та марнують значну частину потенціалу свого матеріалу. Щоб подолати цю проблему, вчені розробили конструкцію, яка замінює звичайний рух згинання рівномірним розтягуванням. В її основі лежить тонка плівка з полівініліденфториду (PVDF), барабанна мембрана, що дозволяє всій поверхні згинатися і генерувати електроенергію. Цей рівномірний розподіл підвищує ефективність генерації енергії.

Завдяки балансу між силою тяжіння та інерцією, невеликий ковзний вантаж автоматично зміщується зі зміною вібрацій. Коли навколишній рух посилюється, він ковзає назовні та знижує власну частоту пристрою. Коли тряска вщухає, сила тяжіння притягує його назад всередину, знову підвищуючи частоту. Це дозволяє системі переналаштовуватися на ходу, захоплюючи більше енергії без зовнішнього керування.

Які результати випробувань нової системи?

В ході випробувань нова система генерувала майже вдвічі більше потужності, ніж стандартні моделі, а також працювала майже вдвічі в ширшому діапазоні частот. В одному з випробувань було зафіксовано вихідну напругу майже 29 вольт, що достатньо для живлення невеликого пристрою. Нагадаємо, команда вчених з Південної Кореї розробила надтонку прозору плівку, яка може генерувати електричні сигнали виключно за допомогою механічних рухів.

Фокус також повідомляв, що дослідники з Канади розробили пристрій, який може перетворювати сільськогосподарські відходи на чисту електроенергію, використовуючи краплі води.