Російський ринок побутової техніки та електроніки переживає найсильніше падіння за останні десятиліття. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. За її даними, у Росії зафіксовано спад у ключових сегментах: продажі ноутбуків зменшилися на 10 % у штуках і на 14 % у грошовому вираженні, телевізорів – на 10 % і 6 %, настільних ПК – на 9 % і 11 %. Серед причин називають високу ключову ставку та обмежений доступ до кредитів.

Які зміни на ринку смартфонів?

Водночас на ринку смартфонів очікується скорочення з 31,5 млн до 26–27 млн штук на рік. Середня ціна пристрою зростає, адже споживачі купують телефони “на довший термін”, що становить 5–6 років. Маркетплейси, на відміну від класичного ритейлу, зростають завдяки великим знижкам і агресивній конкуренції.

Чому споживачі обирають уживану техніку?

Але це не ознака здоров’я ринку, а наслідок того, що покупці шукають найдешевші варіанти, часто відмовляючись від якісної продукції на користь маловідомих брендів. Середня ціна бездротових навушників, наприклад, впала нижче 2 тисяч рублів – показник різкої економії. Навіть у сегменті ресейлу головним драйвером зростання є не інновації, а економічна скрута населення. Люди все частіше купують уживану техніку замість нової, намагаючись заощадити.

Тенденція до падіння посилюється, російський ринок електроніки найближчими роками не зможе повернутися до колишніх обсягів. Нагадаємо: Російський уряд у п’ять разів скорочує витрати на hi-tech промисловість через проблеми з бюджетом.

Раніше повідомлялося, що російське міністерство промисловості й торгівлі хоче заборонити державним установам і компаніям закуповувати іноземні телевізори. При чому до реєстру російської радіоелектроніки Мінпромторгу, яка доступна для держзакупівель, входять лише два виробники телевізорів. Один не до кінця відповідає вимогам, другий зупинив виробництво через низький попит.

Раніше повідомлялося, що у Росії припинилося виробництво єдиного вітчизняного телевізора із реєстру російської радіоелектроніки Мінпромторгу. Воронезький завод “Квант” припинив збирати телевізори через низький попит на таку продукцію, і насамперед із боку держсектора. У 2024 році в межах російських держзакупівель було оголошено понад чотири тендери на придбання телевізорів, і переважно закуповувалися телевізори іноземних брендів – LG, Sony, Samsung, Xiaomi, Haier та інші.

Уряд України ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. “Зараз вся Україна має бути у Війську або для Війська. Це відображає і державний бюджет 2026”, – зазначила вона.

Які основні показники бюджету?

Видатки держбюджету становитимуть 4,8 трлн гривень, що на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році. Доходи бюджету заплановані на рівні 2 трлн 826 млрд грн, що на 446,8 млрд грн або 18,8% більше, ніж у 2025 році. Прогнозований дефіцит бюджету складе до 18,4% ВВП, що на 3,9 відсоткових пункти менше, ніж у 2025 році.

Потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме 2 трлн 79 млрд грн. На оборону передбачено 2,8 трлн грн, що складає 27,2% ВВП, що на 168,6 млрд грн більше, ніж у 2025 році.

Які пріоритети бюджету на 2026 рік?

На виробництво зброї заплановано щонайменше 44,3 млрд грн, які будуть спрямовані на українські боєприпаси, ракети, протиракетну оборону, авіаційну та бронетанкову техніку. На науку закладено 19,9 млрд грн, зокрема на підтримку молодих вчених та найкращих наукових установ.

Загальні доходи громад складуть 871,9 млрд грн, з яких міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам з загального фонду держбюджету у 2026 році становитимуть 289,3 млрд грн. Підтримка бізнесу складе 41,5 млрд грн, що включає доступні кредити «5-7-9%», програму «єОселя» та інші ініціативи.

Агропромисловий комплекс отримає 13,1 млрд грн, що на 3,5 млрд грн більше, ніж у 2025 році. Публічні інвестиції для відновлення та модернізації України складуть 45,9 млрд грн.

Нагадаємо, раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що непокрите зовнішнє фінансування дефіциту держбюджету на 2026 рік становить 16 млрд євро. Потреби оборони України у 2026 році оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів, лише половину з яких профінансує держбюджет.

Росія своїми масованими атаками залізничної інфраструктури намагається зруйнувати ключові вузлові станції “Укрзалізниці”. Про це заявив голова правління компанії Олександр Перцовський, повідомляє Укрінформ.

Які станції під ударом?

“Шахеди” масовано атакують наші ключові станції. Прикладами є атаки на станцію Лозову, на станцію Синельниково, на станцію Козятин. Тобто практично по всій країні вони б’ють по вузлових станціях», – підкреслив Перцовський.

Які наслідки цих атак?

За його словами, йдеться про комплексні атаки, коли під удар потрапляють і енергетичні підстанції, і локомотивні депо, і пасажирські вокзали. “Ворог б’є так, щоб, по суті, вузол був зруйнований”, – додав Перцовський.

Нагадаємо: 6 вересня росіяни обстріляли залізничну інфраструктуру на Донеччині. Уночі 3 вересня російські війська атакували дронами Знам’янку на Кіровоградщині, під ударом опинилися об’єкти “Укрзалізниці”.

АТ ‘Укрзалізниця’ за результатами тендерів уклала угоди на постачання вугілля на суму понад 150 млн грн. Згідно з інформацією, перемогли компанії, які запропонували найдорожчі ціни.

Філія ‘Пасажирська компанія’ АТ ‘Укрзалізниця’ з 4 по 12 вересня уклала угоди на постачання вугілля на загальну суму 151,55 млн грн. В усіх випадках на аукціонах у першій половині серпня спостерігалась велика конкуренція. Однак фірми, які пропонували знижки до 20% від очікуваної вартості, врешті-решт відмовились від укладання угод з різних причин. Перемоги отримали компанії, що зробили найдорожчі пропозиції.

Хто став переможцем тендерів?

Переможцем тендеру стала компанія ‘Д.Трейдінг’ з групи Ріната Ахметова, яка запропонувала ціну 11 900 грн/т. Ця фірма виграла торги, не знизивши жодної копійки від очікуваної вартості замовника, на відміну від інших учасників.

На тендер розміром 40,28 млн грн прийшло семеро учасників, але шестеро дешевших відмовились від підписання договорів. Серед них були ТОВ ‘Енергопостач Трейд’, ТОВ ‘Ресурси батьківщини’, ТОВ ‘Гірничий ресурс’, ТОВ ‘Мікс Сервіс Груп’, ТОВ ‘Західмаркет’ і ТОВ ‘Енерго Восток Антрацит’ з цінами від 9 872 до 11 644 грн/т з ПДВ.

Які причини відмови учасників?

‘Енергопостач Трейд’ пояснив свою відмову підвищенням гуртових цін, ‘Гірничий ресурс’ – об’єктивними обставинами, ‘Західмаркет’ – лікарняним директора, а ‘Енерго Восток Антрацит’ – наявністю об’єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне виконання поставок. Інші учасники не надали забезпечення і не підписали договір.

За аналогічним сценарієм пройшли два наступні тендери ‘Пасажирської компанії’. Після самовідводів шести фірм підряд по стартовій ціні 49,12 млн грн забрало ТОВ ‘Макрокапітал’ з ціною вугілля 11 892 грн/т. Ця фірма зареєстрована у Покровському районі Донецької області, засновником є Антон Аксьонов з окупованої Макіївки.

Шість учасників також відмовились від підписання угод по підряду 54,09 млн грн, який отримало ТОВ ‘Коаленержи’ з ціною 11 604 грн/т. Фірма зареєстрована у Слов’янську Донецької області, засновниками є киянка Валерія Монастирьова і львів’янка Людмила Ганзюк.

Нагадаємо, що ‘Укрзалізниця’ планує домовитися з урядом щодо індексації тарифів на залізничні перевезення та підвищити тариф на транспортування зерна. У першому півріччі 2025 року ‘Укрзалізниця’ перевезла 79,6 млн тонн вантажів, що на 11,8% менше, ніж за аналогічний період торік. Найбільше впали обсяги перевезення вугілля і зерна.

Гендиректор компанії Олександр Перцовський зазначив, що з такою динамікою за рік буде перевезено лише половину від обсягів довоєнного 2021 року. АТ ‘Укрзалізниця’ планує у 2025 році скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад.

Раніше АТ ‘Укрзалізниця’ оголосила тендер на залучення міжнародного юридичного радника для супроводу у процесі реструктуризації зовнішнього боргу. УЗ мусить розв’язати проблему накопичених ще з 2012 року боргів у понад мільярд доларів США.