У проєкті держбюджету на 2026 рік Міністерство фінансів України заклало доходи з урахуванням ухвалення нових податкових змін. Це випливає з тексту пояснювальної записки до бюджету, йдеться у матеріалі ЕП.

Які нові податки плануються?

Зокрема, Мінфін розраховував доходи з урахуванням ухвалення депутатами законопроєктів про так званий податок на OLX, що очікується принести 14 млрд грн, та акциз на солодку воду, який має забезпечити 8,5 млрд грн.

Які ще джерела доходів передбачені?

Крім цього, Мінфін планує вдосконалити роботу зі стягнення податкового боргу, що може дати 26 млрд грн додаткових надходжень, а також покращити роботу митниці, що забезпечить 60 млрд грн.

Нагадаємо, у проєкті державного бюджету на 2026 рік також передбачено оновлення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

Неподалік Збаража, що на Тернопільщині, зводять новий завод з виготовлення вафельних напівфабрикатів. Завод будує українська компанія “Лекорна”, яка переїхала з Харківщини. Після відкриття виробництва тут працевлаштують понад 150 людей, говориться у повідомленні.

Нині на вільній земельній ділянці вже облаштовують дренажну систему. Запустити виробництво планують наприкінці осені, розповів в коментарі міський голова Збаразької громади Роман Полікровський.

Які продукти виготовлятимуть на новому заводі?

На підприємстві виготовлятимуть не лише вафельні напівфабрикати, а й різноманітні вироби для кондитерської галузі й кулінарії. За словами Романа Полікровського, ТОВ “Лекорна” перенесла свої потужності на Тернопільщину з Харківщини через воєнні загрози.

Які переваги будівництва заводу?

“Будівництво заводу дає заробіток і для будівельників, і для постачальників матеріалів, і для підприємців у сфері послуг. Частина працівників уже придбала житло на Збаражчині, тобто вони пов’язують своє майбутнє з нашим краєм”, – зазначив Полікровський.

За даними YouControl, “Лекорна” працює на ринку з 1998 року і спеціалізується на виробництві вафельних листів, основ для тортів, заготовок для печива та інших продуктів, які використовуються у кондитерській промисловості. Підприємство є у власності трьох харків’ян та киянина. Статутний капітал складає 3,2 млн грн.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Козлівській громаді Тернопільської області планують запустити завод з виробництва будівельних матеріалів. Також у Тернопільській області почав роботу новий завод з виробництва овочевих консервів, соління та напівфабрикатів з вакуумованих овочів.

Уряд України підтримав законопроєкт, що передбачає обов’язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у будівлях, які підключені до систем централізованого теплопостачання. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.

Цей крок стане важливим етапом у модернізації теплової інфраструктури та підвищенні її енергоефективності. Індивідуальний тепловий пункт – це компактний автоматизований комплекс, що встановлюється безпосередньо в будинку і регулює подачу тепла та гарячої води для цього об’єкта. Він отримує теплоносій із центральної мережі та через теплообмінники передає тепло системам опалення та гарячого водопостачання.

Які переваги надають ІТП?

Як зазначено у повідомленні, “ІТП забезпечуватимуть будинки стабільним опаленням і гарячою водою, дозволять гнучко регулювати споживання теплової енергії та знижувати рахунки мешканців”. Віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, запевнив, що “сучасні ІТП дозволять людям отримувати якісніші послуги й менше платити, а громадам – зробити систему теплопостачання більш стійкою та енергоефективною”.

Які зміни передбачає законопроєкт?

Встановлення індивідуальних теплових пунктів стане ключовим елементом модернізації систем централізованого опалення. ІТП будуть обов’язковими для всіх будівель, підключених до централізованого опалення, а обслуговуватимуть їх теплотранспортуючі організації. Законопроєкт також передбачає удосконалення порядку формування тарифів, щоб витрати на встановлення ІТП включалися у тариф на транспортування теплової енергії.

На додаток, будуть розроблені порядок встановлення та обслуговування ІТП, типовий договір для споживачів, правила визначення технічної можливості їх встановлення та підготовки об’єктів до опалювального сезону.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Київ у співпраці з Північною екологічною фінансовою корпорацією (Nordic Environment Finance Corporation, NEFCO) реалізують масштабний проєкт – капремонт індивідуальних теплових пунктів та систем опалення у громадських будівлях. У 2024 році комунальний сектор економіки згенерував 825 млн грн збитку. Негативний фінансовий результат продемонстрували 24% із майже 10 тисяч зареєстрованих підприємств.

Приватбанк виставить на продаж стадіон “Дніпро-Арена” та футбольну тренувальну базу в Дніпрі на платформі Prozorro.Продажі. Про це повідомили у пресслужбі банку.

“Приватбанк” продовжує відкриту та прозору політику зниження обсягів належного банку нерухомого майна, яке було передано на баланс банку в якості забезпечення за кредитами до націоналізації”, – наголосили у пресслужбі. Об’єкти планують виставити на продаж наприкінці вересня.

Які характеристики має стадіон “Дніпро-Арена”?

“Дніпро-Арена” – футбольний стадіон у Дніпрі європейського класу, розрахований на 31 003 глядачів. Він був реконструйований та відкритий у 2008 році. Стадіон має поле розміром 105×68 м, роздягальні, зали для розминки, тренажерну залу, тренерські кімнати, приміщення для представників ЗМІ, суддів, VIP-ложу на 296 місць, ресторан на 550 місць. Поле оснащене системою підігріву, автоматичного поливу та штучного освітлення для проведення матчів у вечірній час. Біля стадіону розташовані автостоянки для спортсменів, персоналу та глядачів.

Що входить до складу тренувальної бази?

Учбово-тренувальна база розташована в лісо-парковій зоні ж”מ Придніпровськ м. Дніпро. Побудована в 1971 році, у 2010 році там провели реконструкцію. До складу тренувальної бази входять три штучних та чотири трав’яних поля, критий манеж з полем із штучного покриття і трибунами на 506 місць, котеджне містечко для проживання футболістів та два офісно-житлових корпуси, включаючи медико-відновлювальний центр, конференц-залу, кімнату для наради тренерського складу, басейн, тренажерний зал, сауну та душові.

Нагадаємо, що “Приватбанк” у 2022 році вже виставляв на продаж стадіон “Дніпро-Арена” та тренувальну базу футбольного клубу СК “Дніпро-1”. Тоді стартова ціна лота становила понад 113 млн грн (3 106 грн за 1 кв. м).