Прокуратура забезпечила повернення державі понад 13 гектарів земель на Херсонщині вартістю понад 17 мільйонів гривень. Про це повідомила Херсонська обласна прокуратура у Telegram.

Яка ситуація з землею?

«Прокуратура забезпечила реальне виконання рішення суду про повернення державі понад 13 гектарів земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики та оборони, ринковою вартістю понад 17 млн грн», – йдеться у повідомленні. Йдеться про землю, розташовану у межах Станіславської територіальної громади Херсонської області.

Раніше за позовом Олешківської окружної прокуратури суд визнав незаконною передачу цієї землі приватному товариству, а також скасував договір оренди. «У ході розгляду було встановлено, що у 2018 році державний реєстратор безпідставно зареєстрував за фізичною особою право власності на низку об’єктів – будівлю охорони, гідротехнічну споруду та дві насосні станції», – зазначає прокуратура.

Як відбувалася передача землі?

«Надалі ця особа передала об’єкти до статутного капіталу товариства, а воно – до новоствореної компанії, яка й отримала у користування земельну ділянку площею понад 13 гектарів поза конкурсною процедурою», – повідомляє прокуратура. «При цьому реальні будівлі займали лише 15 квадратних метрів, що в тисячу разів менше від відведеної ділянки», – додає прокуратура.

Нагадаємо: Раніше Верховний Суд заборонив приватизувати чи орендувати прикордонні землі на Харківщині, залишивши їх у державній власності. Також повідомлялося, що Господарський суд Дніпропетровської області відмовив у позові ТОВ “Аграрна Справа”, яка хотіла через суд отримати врожай озимої пшениці, засіяний на землях квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) міста Дніпро Міністерства оборони. Господарський суд Львівської області зобовʼязав міську раду Львова повернути у державну власність ділянку Міноборони в Малехові, площею 0,49 га, що є частиною більшої ділянки 3,84 га, яка з 1997 року перебуває у власності Міноборони.

Попри посуху й обстріли, аграрії Одещини зуміли завершити жнива і зібрали рекордний врожай. Про це повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.

“Аграрії Одещини тримають стрій. Сільгоспвиробники нашого регіону завершили збирання врожаю ранніх зернових і зернобобових культур, отримавши понад 3,4 млн тонн! Пшениця дала 2,37 млн тонн, ячмінь – 859 тис. тонн, ріпак – 520 тис. тонн”, – написав він у Telegram.

Це справжній подвиг наших аграріїв у надскладних умовах, зазначив Кіпер. “Безсніжна зима, бездощова весна та посушливий початок літа спричинили критичний дефіцит вологи в ґрунті. Періодичні ракетні та дронові ворожі удари створюють додаткові ризики та ускладнюють логістику”, – пояснив він.

Які виклики стоять перед аграріями?

“Попри це, Одещина була і залишається житницею України. І наші аграрії вже готуються до нового сезону. Вже посіяно 27 тис. га озимого ріпаку”, – додав Кіпер.

Нагадаємо: Раніше аналітики зазначали, що унаслідок літньої посухи урожайність пізніх культур в Україні суттєво поступається минулорічним результатам. У серпні 2025 року Україна експортувала 4,0 млн т продукції АПК, що на 15,6% більше аналогічного показника попереднього місяця.

Які збитки зазнали аграрії?

Також повідомлялося, що збитки аграріїв Херсонщини вже дотягують до мільярда гривень. Фермери продовжують збирати документи для визнання ситуації надзвичайною на державному рівні, для ухвалення такого рішення загальна сума втрат має перевищити 1,2 млрд грн. А площа втрачених від посухи посівів (засіяних та засаджених під урожай) становить 386 030,76 га. Найбільше від посухи постраждали аграрії Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської та Херсонської областей. Раніше повідомлялося, що Миколаївщина втратила майже увесь урожай кукурудзи та половину соняшника через посуху.

У серпні обсяги надходжень російського дизпального й газойлю у порти інших країн скоротилися на 3%, до 3,8 млн тонн. Про це повідомляє консалтингова група “А-95”. Зменшення показника відбулося через скорочення постачань пального найбільшим покупцям — Туреччині й Бразилії. Минулого місяця турецькі порти обробили на 1% менше російських обсягів, що становить 1,37 млн тонн. Надходження у Бразилію впали на 24%, до 432 тис. тонн.

Які зміни в постачаннях до Африки?

Водночас відвантаження у країни північної Африки в серпні збільшилися. Єгипет наростив імпорт у 4 рази, до 141 тис. тонн, Марокко збільшила обсяги зі 137 тис. тонн до 188 тис. тонн, а Туніс — зі 104 тис. тонн до 127 тис. тонн. Загалом до країн африканського континенту в серпні надійшло 994 тис. тонн російських дистилятів, що майже дорівнює показнику липня (990 тис. тонн).

Які тенденції в постачаннях до Азії?

Постачання в країни Азії у цей же період зросли з 239 тис. тонн до 542 тис. тонн. При цьому майже половина обсягів (265 тис. тонн) припала на Китай. Надходження дизпального й газойлю у країни Близького Сходу скоротилися зі 145 тис. тонн до 130 тис. тонн. Основні обсяги прийняли порти Лівану (67 тис. тонн) і Ємену (30 тис. тонн).

За вісім місяців обсяги надходження російського дизпального й газойлю у порти країн світу зросли на 8%, до 32,1 млн тонн. Зростання відбулося шляхом збільшення відвантажень пального в країни Африки. При цьому найбільші споживачі, Туреччина й Бразилія, зменшили обсяги. У січні-серпні турецькі порти прийняли 10,4 млн тонн дистилятів, це на 7% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Надходження в бразильські порти скоротилися на 16%, до 5,2 млн тонн.

Варто зазначити, що скорочення Бразилією закупівель російського палива дозволило наростити обсяги американським постачальникам. За сім місяців експорт пального з США у Бразилію збільшився майже в 4 рази, до 2 млн тонн.

Нагадаємо, вантажообіг морських портів країни-агресора Росії у січні-серпні 2025 року зменшився на 3,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав 576,3 млн тонн. Раніше повідомлялося, що у березні-квітні 2025 року до іспанських портів надійшло 123 тисячі тонн дизельного палива з Марокко. Це більш ніж утричі перевищує обсяги, імпортовані з Марокко за весь період 2020–2024 років. До цього часу з Марокко взагалі не експортували дизельне паливо до Іспанії. Постачання нафтопродуктів з румунського порту Констанца – одного з найпотужніших джерел українського ринку – можуть потрапити під санкції з 1 жовтня 2025 року.

Генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський спростував інформацію про можливий дефолт компанії. Про це він повідомив у Telegram. Смілянський зазначив, що деякі медіа поширили новину про те, що “Укрпошта” нібито на межі дефолту, посилаючись на бюджет.

“І одразу, раптом, виходить новина, що в тих самих матеріалах бюджету НБУ пропонує закрити ПІН Банк замість того, щоб його передати Укрпошті та вирішити питання фінансової інклюзії, за що, до речі, проголосували 260 депутатів Верховної Ради. Як кажуть наші вороги: ‘Совпадєніє? Не думаю'”, – додав гендиректор.

Чи дійсно Укрпошта на межі дефолту?

“Ніякого дефолту немає і не буде, або, як кажуть в Одесі, — не дочекаєтеся”, – наголосив він. Смілянський підкреслив, що джерело “дефолту” — лист НБУ за підписом голови НБУ А. Г. Пишного, де зазначається така оцінка і нібито докапіталізація “Укрпошти” — це один із чотирьох ключових ризиків фінансової системи України.

“Припустімо, що це правда (хоча це неправда), і Укрпошта справді потребувала б капіталізації в 826 мільйонів гривень, або менше 20 мільйонів доларів. Фінансова система України настільки слабка, що 20 мільйонів доларів можуть її зруйнувати? Думаю, далі пояснень не треба, чому це просто вигадана історія, аби не дати ‘Укрпошті’ банк”, – написав він.

Які фінансові показники Укрпошти?

За його словами, капітал “Укрпошти” на 1 червня 2025 року становив понад 4 мільярди гривень. Після того, як НБУ змінив порядок розрахунку капіталу, він став мінус 600 мільйонів. “Ще раз: нічого у світі не сталося, лише НБУ змінив розрахунок. І навіть там передбачено час до 1 січня 2026 року, щоб привести капітал у відповідність до нових правил, що ми й зробимо без жодної копійки з державного бюджету”, – наголосив Смілянський.

Як він зазначив, EBITDA (операційний прибуток) “Укрпошти” за 2024 рік склала понад 650 мільйонів гривень. А збиток виник за рахунок курсової різниці та амортизації через значні вкладення в автоматизацію сортування. “Як переконатися, що історія вигадана? Подивіться на бюджет — там немає жодного рядка на капіталізацію Укрпошти”, – зауважив очільник компанії.

Нагадаємо: У кінці серпня “Укрпошта” виставила на аукціони понад чотири десятки об’єктів нерухомості по всій Україні. “Укрпошті” вдалося заробити 424 млн грн в результаті перших аукціонів, проведених через “Прозорро.Продажі”.