Компанія “Запоріжжяобленерго” отримає 630 мільйонів гривень із резервного фонду Державного бюджету на будівництво захисних споруд. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

“За результатами поїздки в регіон минулого тижня ухвалили на засіданні Уряду рішення виділити 630 млн грн із резервного фонду Держбюджету на будівництво захисних споруд на підстанціях ‘Запоріжжяобленерго'”, – написала вона в Telegram.

Свириденко підкреслила, що це критично важливі об’єкти, які постійно перебувають під прицілом російських ракетних і артилерійських обстрілів.

Коли завершиться будівництво захисних споруд?

Нагадаємо, що НЕК “Укренерго” повністю завершила будівництво першої черги споруд пасивного захисту для обладнання своїх підстанцій. У першому кварталі 2026 року планується завершення другої черги.

Чому КАМпарітет не виконує свої зобов’язання?

Консорціум “КАМпарітет”, який став управителем Будинку профспілок у Києві та інших активів, не сплатив державі жодних відсотків від прибутку. Про це у Facebook написала голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної діяльності Анастасія Радіна.

“Консорціум ‘КАМпарітет’, який пов’язують з Михайлом Стефанішиним, у 2024-2025 став управителем нерухомості в Києві на вулиці Павлівській, Будинку профспілок, виробництва ягід ТОВ ‘Українська ягода’ та ТЦ ‘Флагман’ у Івано-Франківську”, – нагадала вона.

Йдеться про конкурси на управління об’єктами, які реалізувало Агентство з розшуку та менеджменту активів. Відповідно до договорів управління, консорціум мав щомісячно сплачувати відсоток від прибутку з вказаних об’єктів, а у разі його відсутності — гарантійний платіж.

Які наслідки для держави?

“Наразі фірма не платила державі жодних відсотків від прибутку — лише гарантійні платежі. Хоча, до прикладу, за адресою Павлівська 18 у Києві, де ‘КАМпарітет’ взяв в управління приміщення, працює магазин ‘Світ матраців’. Тобто, ймовірно прибуток від діяльності об’єктів управління таки є”, – зазначила Радіна.

“За нашою інформацією, ‘КАМпарітет’ виконував умови договорів приблизно до травня 2025 року. Після виходу матеріалу на Українська правда ‘КАМпарітет’ припинив виплати гарантійних платежів”, – пише вона.

“До прикладу, борг за управління Будинком профспілок у центрі Києва станом на початок серпня 2025 року склав 1,2 млн грн гарантійного платежу + близько 135 тисяч штрафних санкцій. Усього станом на початок серпня ‘КАМпарітет’ заборгував державі близько 2 млн гривень”, – зазначила депутатка.

Що далі з боргами КАМпарітету?

Радіна нагадує, що АРМА обіцяло, що бюджет отримає мільйони гривень. “Насправді держава уже недоотримала два мільйони гривень, тоді як компанія, ймовірно, заробила на користуванні арештованим майном”, – пише вона.

“Колишня очільниця АРМА Олена Дума ‘помітила’ борги ‘КАМпарітету’, що накопичувались приблизно з травня, лише за кілька днів до свого звільнення — наприкінці липня. Можливо, таким чином вона намагалась врятувати ситуацію — але не вийшло”, – зазначає Радіна.

“Чекаємо від АРМА інформацію щодо статусу сплати ‘КАМпарітетом’ 2 млн боргу і штрафів, і, якщо цього не сталось — розірвання договорів про управління”, – написала голова парламентського комітету.

Нагадаємо: Національне агентство з розшуку та менеджменту активів уклало договір управління щодо Будинку профспілок, розташованого за адресою Майдан Незалежності, 2, з консорціумом “Управляюча компанія ‘КАМпарітет'”. АРМА передало консорціуму “Управляюча компанія КАМпарітет” арештоване майно компанії “Українська ягода”. Повідомлялося, що доходи від експлуатації майна, включно з щомісячним гарантованим платежем, надходитимуть до держбюджету.

Також повідомлялося, що УК “КАМпарітет” зареєстрований в Києві в травні 2024 року. Основний вид діяльності компанії – управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Директоркою є Ліана Пінькевич, а засновниками три компанії – “УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ ЄВРО-СЕРВІС”, “ПАРКІНГ КОМФОРТ” та “БЕРРІ ХАБ ПЛЮС”. Бенефіціарами “УК ‘КАМпарітет'” є Юрій Тарасенко та Вадим Петрекуци.

В Україні в серпні 2025 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 33,7% у річному вимірі, тоді як населенню – на 33,3%. Про це свідчить оперативна статистика Національного банку України.

Чому бізнес обирає гривневі кредити?

Чисті кредити бізнесу в іноземній валюті в серпні зросли лише на 6,7% у річному вимірі. В НБУ вважають, що бізнес воліє не брати на себе додаткові ризики в умовах доступного кредитування в гривні, тож попит бізнесу на валютні кредити незначний.

Які наслідки для доларизації кредитів?

Завдяки жвавішому зростанню гривневого кредитного портфеля, доларизація кредитів скорочується. Нагадаємо, що за пів року 2025-го українці уклали 4,39 млн договорів щодо мікрокредитів, що на 8% більше, ніж за аналогічний період торік.