Україна закуповує 20 швидкісних електропоїздів з Кореї

Україна має намір закупити 20 швидкісних електропоїздів корейського виробництва. Про це стало відомо під час зустрічі у Сеулі віцепрем’єр-міністра з відновлення — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби з членом правління Eximbank Korea паном Хван Кійоном та представниками Фонду економічного розвитку і співробітництва Республіки Корея (EDCF), повідомило Міністерство розвитку.

Таке придбання дозволить суттєво збільшити обсяги пасажирських перевезень, долати дефіцит місць у пікові періоди, оновити парк “Укрзалізниці”, а також зробити пасажирські перевезення швидшими й зручнішими.

Чому це важливо для України?

У міністерстві також наголосили, що це важливо, враховуючи, що ворог нищить рухомий склад “Укрзалізниці”, в тому числі нещодавно поціливши в поїзд “Інтерсіті”. За словами Кулеби, закупівлю нових електропоїздів необхідно провести через прозорий і відкритий конкурс.

Які фінансові можливості відкриває Корея?

Мінрозвитку нагадало, що Корея відкрила для України рамкову можливість пільгового фінансування обсягом до 2,1 млрд доларів США на 2024–2029 роки.

Нагадаємо, що в Україні за підтримки Південної Кореї створять навчальний центр для підготовки операторів важкої техніки – екскаваторів, кранів, бульдозерів та іншої важкої техніки.

Кестерит: Революція у сонячній енергетиці

Що таке кестерит і в чому його плюси?

Кестерит — це фотоелектричний матеріал, що складається з міді, цинку, олова та сірки/селену. Його головна перевага полягає у складі. На відміну від інших тонкоплівкових технологій, таких як CIGS, де використовується дефіцитний індій, або телурид кадмію, що містить токсичний кадмій, кестерит складається з дешевих і безпечних елементів, які широко поширені в земній корі.

Крім того, він має чудову хімічну і термічну стабільність, що є слабким місцем багатьох нових фотоелектричних матеріалів, зокрема перовскітів. Ці особливості роблять кестерит ідеальним кандидатом на роль “народних” сонячних панелей — доступних і довговічних.

Головний виклик — низька ефективність

Незважаючи на всі переваги, кестерит довгий час залишався в тіні через одну проблему — низьку ефективність перетворення енергії (PCE). Рекорд для цього матеріалу тримався на позначці 12,6%, що було недостатньо для комерційної конкуренції.

Основна складність полягала в складній кристалічній структурі. Через схожість іонів міді та цинку вони часто мінялися місцями в кристалічній решітці, створюючи дефекти, через які втрачалася енергія. Виявити і кількісно оцінити ці дефекти наявними методами було практично неможливо, що сильно уповільнювало дослідження.

Прорив і перспективи

Нещодавні досягнення в хімії та матеріалознавстві дозволили зробити прорив. Вчені розробили методи хімічної обробки з використанням інноваційних розчинників, зокрема 2-метоксіетанолу, і навчилися точніше контролювати процес кристалізації. Це дозволило зменшити утворення дефектів і підвищити ефективність кестеритових осередків майже до 17%. Експерти впевнені, що в найближчі п’ять років вдасться досягти показника в 20%, який вважається порогом комерційної життєздатності.

Один із найперспективніших напрямків для кестериту — тандемні сонячні комірки. Його можна наносити тонким шаром поверх традиційної кремнієвої панелі. Кестеритовий шар поглинатиме високоенергетичну частину сонячного спектра, а кремнієвий — низькоенергетичну, що значно покращує загальну ефективність за мінімального подорожчання.

Раніше повідомлялося, що сонячні панелі можуть знизити витрати на електрику і зробити господаря менш залежним від звичайної мережі. Однак, купуючи будинок з уже встановленими сонячними панелями, варто врахувати кілька важливих моментів.

Податки в Україні: переробна промисловість лідирує

За січень-серпень 2023 року майже 35% сплачених податків до бюджету України надійшло від підприємств переробної промисловості та торгівлі. Про це повідомила в.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух.

Які галузі забезпечують надходження?

Зокрема, переробна промисловість забезпечила 17,6%, а оптова та роздрібна торгівля, разом із ремонтом автотранспортних засобів і мотоциклів, – 16,7%. Ці галузі впевнено тримають лідерство з початку року, зазначила Карнаух.

За її словами, у топі також: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 11,6%, фінансова та страхова діяльність – 10%.

Яка динаміка сплати податків?

Вона повідомила, що найбільша динаміка у сплаті податків порівняно з відповідним періодом минулого року спостерігається у таких галузях:

  • переробна промисловість – +32,3% (+59,9 млрд грн);
  • оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – +29,2% (+52,8 млрд грн);
  • державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – +29,1% (+36,5 млрд грн);
  • постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – +33,1% (+20,9 млрд гривень).

Нагадаємо, що понад 7,1 тис. суб’єктів господарювання увійшли до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Кількість включених до переліку платників зменшилася на 2524 суб’єкти господарювання, але частка сплачених ними податків до зведеного бюджету за 8 місяців збільшилась на 2,78%.

Chery Automobile виходить з російського ринку

Китайський виробник автомобілів Chery Automobile оголосив про намір покинути російський ринок, щоб вийти на біржу Гонконгу для залучення $1,2 млрд. Про це повідомляє Nikkei. Виручені кошти планують витратити на розширення лінійки електромобілів і гібридів. Загалом Chery планує випустити понад вісім нових моделей. Ще 20% виручки піде на закордонну експансію.

Росія є для Chery другим за величиною ринком після Китаю. Компанія уточнила, що вирішила згорнути діяльність у РФ, щоб “підтвердити дотримання санкцій та експортного контролю”. У 2024 році кожен п’ятий проданий в Росії автомобіль належав до брендів концерну. Всього було реалізовано майже 325,2 тис. машин. На Росію припало 25,5% сукупного виторгу Chery у 2024 році і 17,7% — у 2023.

У виробника в Росії 372 дилерських представництва і 687 салонів. Chery вже почала згортати присутність в Росії: у квітні її дочірня структура, що працювала з 2005 року, уклала угоди про передачу активів трьом неназваним компаніям. Концерн планує “поступово скоротити кількість брендів і каналів збуту”, після чого внесок Росії в виручку стане “незначним”. Вихід буде повністю завершений до 2027 року.

Старший аналітик Rhodium Group Грегор Себастьян назвав рішення Chery “величезним розворотом”. На його думку, воно продиктоване як західними санкціями, так і новими утилізаційними зборами, введеними Москвою на імпортні автомобілі. Оскільки китайська компанія не збирає машини в Росії, через нові ставки місцевий бізнес стає нерентабельним, і їй тепер вигідніше продавати машини в Євросоюзі, зазначив експерт.

На думку Себастьяна, рішення піти з російського ринку “розумне і окупиться” в довгостроковій перспективі. Нагадаємо: у першій половині 2025 року на російському ринку з’явилося лише близько 20 нових іномарок — у п’ять разів менше, ніж за аналогічний період 2024.

Сили оборони України знищили дрон «Шахед»

Сили оборони України успішно перехопили російський ударний дрон «Шахед», який мав функцію онлайн керування. Цей безпілотник використовував камеру та радіомодем для виконання своїх завдань.

Дрон був збитий, коли прямував до важливої української підстанції. Фото уламків безпілотника опублікував фахівець у галузі радіотехнологій Сергій “Флеш” Бескрестнов у своєму Telegram-каналі.

Які особливості дрону «Шахед»?

На знімках, опублікованих “Флешем”, видно, що камера дрону була виготовлена в Китаї. За словами експерта, вона походить з того ж заводу, що й камера, нещодавно виявлена на російському безпілотнику “Гербера”.

Експерт зазначив, що режим онлайн керування дозволяє дрону вести розвідку, вражати цілі в русі, а також більш точно вибирати місця ударів. Цього разу БПЛА вдалося збити на відстані 130 кілометрів від противника.

Як працює система управління дроном?

“Зв’язок забезпечував радіомодем. Прошу не плутати з мобільним зв’язком”, — написав фахівець з радіотехнологій.

Нагадаємо, раніше Сергій “Флеш” вже показував фото “Шахеда” серії “Ъ”, оснащеного камерами та функцією радіокерування, однак модеми та камери виявити не вдалося. Експерт припустив, що вони розбиваються та горять при перехопленні безпілотника.

Фокус також повідомляв, що українські фахівці дослідили реактивні дрони “Шахед” («Герань-3») серії “У”. За даними ГУР, цей безпілотник включає 45 іноземних компонентів, половина з яких вироблена у США.