Тривалий час зарядки електромобілів заважає їм захопити ринок — вона може займати до 30-40 хвилин. Але скоро все може змінитися. Вчені з Кореї розробили проривну технологію літій-металевої АКБ, яка заряджається з 10% до 80% всього за 15 хвилин.

Дослідники з Корейського інституту передових наук і технологій (KAIST) спільно з LG Energy Solution знайшли нестандартний підхід до проблеми, змінивши хімію акумуляторів. Сьогодні літій-іонні елементи живлення в електрокарах майже досягли своєї межі. Їхня ємність обмежена графітовим анодом — експерти провели аналогію із забитим “готелем”, де для іонів літію не вистачає “номерів”.

Які переваги літій-металевих батарей?

Літій-металеві батареї (LMB) обіцяють кратно підвищену щільність енергії за рахунок застосування анода з чистого літію. Але у них є прикрий мінус: під час швидкого заряджання на аноді утворюються дендрити — голчасті нарости, які можуть призвести до короткого замикання і загоряння.

Довгі роки вчені намагалися усунути цей дефект, працюючи над міцними бар’єрами, що стримують ріст дендритів. Однак південнокорейська команда зробила відкриття — справа не в міцності “щита”, а в тому, як саме він формується.

Як вдалося вирішити проблему?

За допомогою передової кріоелектронної мікроскопії вчені виявили, що інтенсивний струм під час швидкого заряджання змушує хімічні компоненти в електроліті збиватися в грудки, утворюючи неефективний і нерівномірний захисний шар, що й провокує ріст дендритів.

Замість того щоб посилювати бар’єр, почали експериментувати зі складом самого електроліту. Примітно, що найкращий результат показав електроліт з хімічно слабкими аніонами, які не так сильно чіпляються за іони літію. Ця “слабкість” виявилася головною силою: вона запобігла утворенню грудок і дала змогу створити рівномірний захисний шар навіть під час надшвидкої зарядки.

Підсумкові результати вражають. Батарея, розрахована на максимальну дальність ходу, зарядилася з 10% до 80% всього за 17 хвилин і витримала 180 таких циклів. Версія, орієнтована на високу потужність, показала результат у 12 хвилин (з 5% до 70%) і прожила понад 350 циклів. Так, фахівці подолали обмеження літій-металевих батарей — неможливість швидкого заряджання. Інновація напевно послужить поштовхом до розвитку галузі електрокарів.

Раніше повідомлялося, що в Німеччині створили оригінальний гібрид електроскутера і авто. Німецький стартап XYTE показав свою дебютну модель One. Недорогий транспортний засіб для міста поєднує в собі риси електрокара і скутера.

До кінця 2025 року американо-німецький стартап Auterion передасть Україні 33 000 своїх ударних комплектів для безпілотників зі штучним інтелектом (ШІ) у рамках контракту з Пентагоном. Ці дрони можна об’єднати у рої за допомогою технології Nemyx.

Nemyx працює на операційній системі Auterion та постачається у вигляді застосунку. Технологія дозволяє будь-якому сумісному дрону приєднатися до рою шляхом простого оновлення програмного забезпечення. Про це пише Financial Times.

Чому рої дронів важливі для України?

Виконавчий директор Auterion Лоренц Майєр зазначив, що поява роїв дронів стала “дуже важливим моментом”. Нове програмне забезпечення ще не використовувалося на полі бою, однак цього року компанія відправить в Україні десятки своїх БПЛА, здатних скоординовано працювати у роях, використовуючи Nemyx. Це дозволить одному солдату одночасно керувати кількома дронами.

“[Військові] знають, що це наситить їхню оборону. Всі говорять про роїння, всі побоюються роїння”, — сказав Майєр.

Які українські компанії працюють з роями дронів?

Як зазначають у виданні, з початку повномасштабної війни в Україні низка українських розробників експериментували з роями дронів, зокрема київська компанія Swarmer, яка стверджує, що її технологія була використана у 82 000 бойових операціях. Гендиректор і засновник Swarmer Сергій Купрієнко порівнює рій БПЛА із живим організмом, у якому дрони спілкуються один з одним, автономно вирішують, як літати та виконувати операції.

Представник німецької компанії Systematic Майкл Холм додав, що виробники дронів зараз переходять на відкриті програмні системи, що полегшує координацію. За його словами, для інтеграції та налагодження роботи рою тепер потрібні дні та тижні, а не роки чи місяці.

Експерти попереджають, що головним викликом для цієї технології є радіоелектронна боротьба, адже дрони у роях потребують постійного контакту один з одним. Критики систем на базі ШІ також вважають, що розвиток алгоритмів для керування роями може призвести до того, що більша частина прийняття бойових рішень буде передана штучному інтелекту.

Нагадаємо, українська компанія Amazing Drones розробляє повністю автоматизований зенітно-дроновий комплекс для перехоплення БПЛА.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Що таке Student Tech Challenge?

Компанія Huawei Україна запрошує студентів до участі в командному змаганні Student Tech Challenge-2025, яке реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України. У межах змагання учасники працюють у командах, пропонуючи інноваційні ідеї та рішення щодо актуальних проблем у галузях телекомунікацій, мереж та енергетики.

Які етапи змагання?

Змагання проходитиме в кілька етапів:

1. Перший етап — з 7 до 26 жовтня: онлайн-зустрічі, напрацювання рішень, робота з менторами та підготовка презентацій.
2. Другий етап — 27 та 28 жовтня: півфінал, оцінювання рішень та визначення фіналістів.
3. Третій етап — з 29 жовтня до 4 листопада: менторинг сесії та підготовка до пітчингів для фіналістів.
4. Четвертий етап — 5 та 6 листопада: офлайн-пітчинг у Києві з оцінюванням незалежним журі.

Фінал змагань відбудеться 7 листопада з церемонією нагородження переможців.

Чому варто брати участь?

Учасники отримають можливість працювати над реальними технічними завданнями, обговорювати свої ідеї з колегами, отримувати поради від експертів та розвивати практичні навички. Кожен учасник отримає сертифікат участі, а автори найкращих проєктів отримають цінні призи та можливість долучитися до наставницької програми акселератора Huawei.

Які вимоги до учасників?

Студентські команди у складі 2-5 осіб, що навчаються на бакалавраті (починаючи з третього року) та магістратурі (першого року) ЗВО України, можуть брати участь. Володіння англійською мовою не нижче рівня B1 є обов’язковим.

Заявки на реєстрацію приймаються лише за наявності повного складу команди. Кількість команд від одного університету обмежена. Для участі необхідно заповнити гугл-форму за покликанням: Вас чекають на Student Tech Challenge-2025.