Денні архіви: 17.09.2025

США та Україна інвестують $150 млн у відновлення

Оприлюднено автором

Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) та Україна внесли $150 мільйонів в Інвестиційний фонд відбудови. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

“Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) зробила інвестиційне зобов’язання в Американсько-український інвестиційний фонд відбудови розміром $75 млн, і Україна подвоїть цей внесок. Таким чином, ми формуємо стартові позиції Інвестиційного фонду відбудови із сукупних $150 млн. Це ще один важливий крок у процесі запуску повноцінної роботи Фонду, і відсьогодні можемо заявити: операційна робота стартувала”, – написала вона у Telegram.

Які проєкти в пріоритеті?

За її словами, перші у фокусі — проєкти в енергетиці, інфраструктурі та сфері критичних мінералів. 3 проєкти планують реалізувати до кінця 2026 року.

Свириденко наголосила, що Фонд будується на принципі рівності. Україна бере на себе такі самі фінансові зобов’язання, як і американська сторона. “Це рішення відкриває шлях до фінансування перших масштабних проєктів, створення сучасних виробництв, нових робочих місць і технологічних рішень, які зміцнюватимуть економіку та безпеку України. Цей стартовий капітал має додатковий зміст для нас: американські інвестиції можуть стати надійною гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в нашій країні”, – підкреслила вона.

Які кроки вже зроблено?

Нагадаємо: 30 квітня Україна та США підписали угоду щодо мінералів, яка передбачала створення україно-американського інвестиційного фонду, який має оперувати українськими ресурсами. 8 травня Верховна Рада проголосувала за ратифікацію угоди про створення спільного інвестиційного фонду між Україною та США. 12 травня Зеленський підписав ратифікацію угоди про надра зі США. 4 червня Верховна Рада остаточно ухвалила закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про копалини між Україною та США.

Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реалізації угоди зі США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. За словами торгпреда України Тараса Качки, спільний інвестиційний фонд України та США матиме право інвестувати як у розробку родовищ корисних копалин, так і в інфраструктурні проєкти.

У вересні представникам США показали в Україні перші родовища, що можуть стати стартовими проєктами для Інвестиційного фонду відбудови України.

Верховний суд підтвердив угоду CRH на купівлю заводів

Оприлюднено автором

Верховний суд України підтвердив рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) про придбання компанією CRH двох цементних заводів, яке намагалася оскаржити компанія “Ковальська”. Про це повідомляє пресслужба АМКУ.

Яка угода стала предметом оскарження?

Антимонопольний комітет захистив своє рішення у Верховному суді щодо придбання “дочкою” ірландської компанії CRH двох українських заводів у італійської компанії Buzzi на суму €100 млн. Ця угода є найбільшою на ринку будівельних матеріалів України від початку повномасштабного вторгнення.

АМКУ нагадує, що рік тому надав групі CRH – одному з найбільших виробників будівельних матеріалів у світі – дозвіл на купівлю двох цементних заводів: “Bолинь-Цемент” у Рівненській області та “Південь-Цемент” на Миколаївщині, які були придбані у Buzzi через її дочірню компанію ПрАТ “Дікергофф цемент Україна”.

Які етапи проходила угода?

Протягом року АМКУ проводив детальне дослідження ринку у рамках оцінки угоди. У підсумку комітет дав дозвіл на здійснення купівлі-продажу заводів і погодив умови. Угода відбулась у жовтні 2024 року, і з того часу CRH продовжує виконувати покладені на неї зобов’язання.

Промислово-будівельна компанія “Ковальська”, яка є найбільшим виробником бетону в Україні, оскаржувала угоду в судах двічі. У першому позові “Ковальська” вимагала визнати її третьою стороною для захисту своїх економічних інтересів, але суд відмовив. У жовтні 2024 року компанія знову спробувала оскаржити угоду, вимагаючи скасувати дозвіл АМКУ на купівлю-продаж заводів.

Господарський суд Києва задовольнив позов “Ковальської”, але АМКУ подав апеляцію. У червні 2025 року апеляційний суд підтримав позицію АМКУ, визнавши умови для збереження конкуренції на ринку цементу достатніми. “Ковальська” продовжила оскаржувати це рішення, подавши касацію. 11 вересня 2025 року Верховний суд виніс остаточний вердикт, залишивши у силі рішення АМКУ.

CRH (Cement Roadstone Holding) є провідним виробником будівельних матеріалів у світі, найбільшим гравцем у Північній Америці та Європі. За 25 років в Україні компанія інвестувала в українські активи €600 млн, з яких €180 млн – під час повномасштабного вторгнення. Група працює у 28 країнах, об’єднує понад 80 000 співробітників і входить до рейтингу Fortune Global 500.

Нагадаємо, що раніше повідомлялося про наміри компанії “Ковальська” підготувати касаційну скаргу до Верховного Суду на рішення Північного апеляційного господарського суду Києва, який відхилив її вимогу скасувати дозвіл АМКУ на придбання двох цементних заводів.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Протест проти штучного інтелекту: американець голодує

Оприлюднено автором

Американець Гвідо Райхштадтер вже понад два тижні відмовляється від їжі, протестуючи проти створення систем штучного інтелекту людського рівня. Він вимагає від компаній призупинити розробку так званого загального штучного інтелекту, вбачаючи у цьому серйозну загрозу для майбутнього людства.

Як повідомляє The Verge, Райхштадтер розпочав свій протест 31 серпня. Щодня, з 2 вересня, він приходить до штаб-квартири стартапу Anthropic у Сан-Франциско і проводить там кілька годин із плакатом, на якому написано заклик “зупинити гонку до штучного інтелекту загального рівня”. За словами протестувальника, він почувається відносно добре, хоча рухається повільніше через голодування.

Чому Райхштадтер протестує?

Райхштадтер називає розробку AGI (Artificial General Intelligence) “божевіллям і надзвичайним ризиком”, адже компанії, на його думку, прагнуть створити надрозумні системи без достатніх гарантій безпеки. Він звернув увагу на інтерв’ю керівника Anthropic Даріо Амодея, який визнав, що ймовірність катастрофічних наслідків від таких технологій може сягати 10–25%. На думку активіста, це підтверджує безвідповідальність галузі.

“Я намагаюся виконати свій обов’язок як громадянин, який дбає про життя та майбутнє своїх співвітчизників”, – сказав Райхштадтер, зазначивши, що має двох дітей. Він також закликав інженерів і науковців у сфері штучного інтелекту діяти як люди, а не як інструменти корпорацій, адже вони несуть найбільшу відповідальність за потенційно небезпечні технології.

Які наслідки протесту?

Anthropic не надала коментарів щодо акції. Водночас протест активіста надихнув інших. У Лондоні біля офісу Google DeepMind розпочали голодування ще двоє людей, а в Індії до акції приєднався учасник, який транслює її онлайн. Один із лондонських протестувальників, Майкл Трацці, голодував тиждень, але був змушений зупинитися з медичних причин. Втім, інший активіст, Денис Шеремет, продовжує акцію вже десятий день.

Трацці у листі до керівника DeepMind Деміса Хассабіса закликав компанію публічно погодитися на зупинку розробки передових моделей ШІ, якщо всі інші гравці ринку зроблять те саме. Він вважає, що тільки міжнародна координація може запобігти небезпечним наслідкам.

Компанія Google DeepMind у відповідь наголосила, що безпека та відповідальність залишаються пріоритетами під час створення нових технологій. Райхштадтер і Трацці кажуть, що ще не отримали особистих відповідей від керівників Anthropic чи DeepMind. Попри це вони переконані: їхні дії допоможуть привернути увагу до ризиків, які несе безконтрольна гонка у сфері штучного інтелекту.

“Світ опинився у глобальній гонці до катастрофи. Якщо є вихід, він у готовності визнати, що ми не контролюємо ситуацію, і попросити допомоги”, – наголосив Райхштадтер.

Як повідомляв Фокус, компанія зі штучного інтелекту Anthropic запропонувала новий підхід до стримування небажаних дій з боку моделей штучного інтелекту (ШІ), таких як ChatGPT, Claude, Gemini та DeepSeek.

Фокус також писав, що модель штучного інтелекту (ШІ) Claude Opus 4 від компанії Anthropic під час тестування продемонструвала, що може вдаватися до шантажу.

BAE Systems інтегрує ракети APKWS у Eurofighter Typhoon

Оприлюднено автором

Компанія BAE Systems розглядає можливість інтеграції своїх ракет Advanced Precision Kill Weapon System (APKWS) з лазерним наведенням у винищувачі Eurofighter Typhoon. За словами Пола Сміта, керівника відділу Typhoon Strategy Delivery компанії BAE Systems, APKWS II вважається недорогою зброєю для Typhoon, яка дозволить літакам ефективно протидіяти ворожим безпілотникам.

Які нововведення передбачає інтеграція?

Повідомляється, що інтеграція передбачає розгортання на борту літака Typhoon нового та набагато потужнішого радара з активною електронно-сканованою решіткою (AESA). Радар AESA у поєднанні з APKWS буде особливо корисним для протидії дронам та крилатим ракетам.

Що таке APKWS?

В армії США ракета “повітря-повітря” з лазерним наведенням відома як AGR-20F. Вона є варіантом APKWS, також відомої як Fixed Wing, Air Launched, Counter-Unmanned Aircraft Systems Ordnance (FALCO). ВПС США вже неодноразово запускали ці ракети з винищувачів F-15E та F-16 для боротьби з іранськими безпілотниками та ракетами на Близькому Сході.

Усі версії ракети APKWS складаються з трьох основних компонентів: секції лазерного наведення, вставленої між однією з різних варіантів бойової частини, та стандартного 70-мм ракетного двигуна між ними. FALCO оснащена бойовою частиною з неконтактним детонатором та оптимізованими алгоритмами наведення для класу “повітря-повітря”. Її також планують зробити ще смертоноснішою, додавши новий дворежимний пакет наведення.

Як зазначають експерти, навіть у своїй базовій формі ракети APKWS краще підходять для знищення дронів, ніж традиційні ракети класу “повітря-повітря”. Льотні характеристики дозволять їм збивати відносно стабільно літаючі, нереактивні цілі з низькою продуктивністю.

Нагадаємо, чеська компанія LPP представила свій новий дрон JWI-4000, призначений для перехоплення та знищення ворожих безпілотників. Також повідомлялося, що компанія Aurelius Systems розробляє лазерну зброю нового покоління, призначену для захисту від дронів.

Стагнація вітроенергетики у Швеції: причини та наслідки

Оприлюднено автором

Вітроенергетика у Швеції перебуває в стагнації. Два квартали поспіль не було замовлено жодної нової турбіни, згідно зі звітом галузевої асоціації Green Power Sweden. Також у країні видають дуже мало дозволів на будівництво нових вітряних електростанцій — торік було схвалено лише 2 з 31 заявки, переважно через опір з боку муніципалітетів і Збройних сил Швеції, повідомляє dn.se.

Чому інвестори втрачають інтерес?

Навіть уже запущені проєкти призупиняються. Наприклад, Vattenfall Kriegers flak припинила інвестувати в проєкти, пов’язані з вітряною енергетикою, хоча суму обіцяли виділити “гігантську”. Наявні вітряні електростанції теж борються за виживання. Газета Affärsvärlden повідомляє про компанії, які намагаються вийти з наявних інвестицій у вітроенергетику. Влітку 2025 року кілька вітроенергетичних підприємств збанкрутували, і слід очікувати нових банкрутств, пише видання Dagens industri.

Які проблеми стримують розвиток?

Міжнародні ЗМІ повідомляють про те, як інтерес до Швеції, яку ще недавно вважали вельми привабливим ринком для інвестицій у вітроенергетику, раптово різко впав. Цікаво, що у звіті, підготовленому аналітичною компанією ELS цієї весни для Green Power Sweden, шістьом великим інвесторам було запропоновано анонімно описати, куди вони хотіли б інвестувати, коли мова заходить про генерацію чистої енергії. Респонденти зазначили, що їх цікавить Південна Європа, де інвестиції в накопичення енергії відповідають розвитку відновлюваних джерел енергії.

Що стосується Швеції, то інвестори вказали на дві проблеми. По-перше, наявність низьких і навіть негативних цін на електроенергію, здебільшого на півночі Швеції. За великої кількості вітру вітроенергетика виробляє занадто багато електроенергії, що знижує ціни на тлі браку передавальних потужностей і накопичувачів. По-друге, нечітка енергетична політика з боку держави, яка не хоче підставляти інвесторам плече. Виникла ситуація, де цілі електрифікації та боротьби зі зміною клімату перебувають на межі, і всі, схоже, чекають дій політиків, підсумовують автори статті.