Чому Київхліб переходить на самообслуговування?

Мережа мінімаркетів “Київхліб” оголосила про перезапуск своїх магазинів самообслуговування. Це рішення було прийнято для запобігання можливому зупиненню роботи магазинів через брак персоналу. Як зазначив голова наглядової ради мережі Ярослав Федоренко, “Сьогодні знайти продавця колосально важко. Щомісяця ситуація погіршується”.

Які прогнози щодо прибутків нових магазинів?

За словами Федоренка, прибутки нових і старих торгових точок “Київхліба” є співмірними. Компанія прогнозує, що після війни автоматизовані магазини зможуть заробляти набагато краще завдяки цілодобовій роботі.

Які ризики пов’язані з переходом на новий формат?

Помірний темп розвитку мережі самообслуговування пояснюється можливими втратами доходу. Згідно з попереднім досвідом ритейлера, у разі зміни формату торгової точки, в середньому на пів року різко зменшується обіг. Нагадаємо, що у жовтні 2024 року компанія “Київхліб” закрила 5 з 6 своїх автономних магазинів без касирів у Києві через низку проблем, включаючи зловмисників та часті відключення електроенергії.

Компанія Укрзалізниця повідомила про відновлення живлення на ділянці, яка була пошкоджена внаслідок ворожої атаки вночі. Всі поїзди вже проходять маршрут відповідно до стандартного графіка. Проте, 4 зворотні поїзди, які зазнали найбільших затримок, досі прямують із запізненням більше години. Залізничники роблять все можливе, щоб надолужити відставання.

Які зміни торкнулися конкретних рейсів?

Поїзд №32, що курсує з Перемишля до Запоріжжя, сьогодні прибуде лише до Дніпра орієнтовно о 20:00. Пасажирів цього рейсу між Дніпром та Запоріжжям буде доставлено окремими вагонами, які відправляться після повної пересадки. Також незначні зміни стосуються деяких пасажирів поїзда №38 Запоріжжя – Київ. Частина вагонів цього поїзда не встигає доїхати до Запоріжжя через затримку, спричинену атакою, і залишиться в Дніпрі.

Як Укрзалізниця вирішує проблему затримок?

Щоб не затримувати рейс зі станції відправлення та якомога швидше вийти на стандартний графік, під час відправлення з Запоріжжя до поїзда №38 будуть додані резервні вагони. Пасажири доїдуть до Дніпра, а вже там пересядуть у свої вагони після їх причепки до поїзда №38.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що кілька потягів затримуються на 3 години через знеструмлення ділянок залізниці на Полтавщині внаслідок російського обстрілу, внаслідок чого постраждала одна людина. 17 вересня, після атаки на залізничну інфраструктуру, низка поїздів почала курсувати за зміненим маршрутом. Голова правління АТ Укрзалізниця Олександр Перцовський повідомив про затримки потягів на Дніпровському напрямку через ворожу атаку та знеструмлення.

Верховна Рада в цілому проголосувала за законопроєкт №12010, який спрощує ввезення транспорту та обладнання як гуманітарної допомоги під час воєнного стану. Як повідомляє “Інтерфакс-Україна”, у пояснювальній записці до відповідного законопроєкту, розміщеній на сайті Верховної Ради у четвер, зазначається, що в умовах воєнного стану від різних вітчизняних та міжнародних донорів надходить значна кількість благодійної та гуманітарної допомоги.

Законопроєкт має на меті на період воєнного стану забезпечити простіший алгоритм для ввезення транспорту на потреби гуманітарної допомоги, гуманітарної і медичної евакуації, забезпечення життєдіяльності підприємств, установ і організацій, які відносяться до критичної інфраструктури, а також здійснення інших заходів безпосередньо повʼязаних з захистом і підвищенням обороноздатності.

Які вимоги для ввезення транспорту?

Зазначається, що транспортні засоби, які ввозяться для виконання статутних цілей громадських об’єднань зі статусом юридичної особи, благодійних організацій та відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, акредитованих в Україні, визнаються гуманітарною допомогою. Вимоги для ввезення таких транспортних засобів мають бути встановлені Кабінетом міністрів.

Що відомо про попередні законодавчі ініціативи?

Нагадаємо: У червні президент Володимир Зеленський підписав закон про використання комунальними підприємствами транспорту, отриманого як гуманітарна допомога, у сфері пасажирських перевезень.

За підсумками першого року онлайн-аукціонів з великої приватизації в державній електронній торговій системі Prozorro.Продажі держава отримала 8,9 млрд грн. Про це інформує Фонд державного майна України. Це результат продажу чотирьох об’єктів, уточнює пресслужба ФДМУ.

Які об’єкти були продані?

Першим реалізованим лотом в межах великої приватизації став готель “Україна” в Києві. За нього змагалося троє учасників, і за підсумками торгів вартість активу зросла з 1 млрд грн до понад 2,5 млрд грн, – зазначено у повідомленні.

На аукціон з продажу Об’єднаної гірничо-хімічної компанії зареєструвався лише один учасник. Кабмін та Антимонопольний комітет дозволили єдиному учаснику приватизувати актив за понад 3,9 млрд грн. Серед успішно реалізованих лотів великої приватизації ФДМУ також називає два санкційні активи.

Які результати аукціонів?

За газобетонний завод “Аерок” конкурували три учасники, що зумовило підняття ціни на торгах майже вдвічі — до майже 1,9 млрд грн. Також вдвічі зросла ціна за “Вінницяпобутхім”. За нього змагалися двоє учасників, і фінальна вартість склала понад 608,1 млн грн. Кошти з продажу санкційного майна надійшли до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, зазначає ФДМУ.

“Велика приватизація — це дієвий механізм перетворення державних активів на фінансові ресурси. Вона не лише забезпечує значні надходження до бюджету, але й сприяє розвитку підприємств, що працюватимуть на благо економіки”, — наголосила в. о. голови Фонду держмайна Іванна Смачило.

Станом на 18 вересня в системі оголошено два аукціони з великої приватизації загальною стартовою вартістю майже 4,8 млрд грн, додає ФДМУ. “Позмагатися за право придбати Одеський припортовий завод та санкційний актив Мотордеталь-Конотоп може кожен охочий, крім учасників, пов’язаних з країною-агресором”, – зазначено у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше Фонд державного майна України повідомив, що за результатами його діяльності до державного бюджету фактично перераховано понад 6 мільярдів гривень. Раніше Фонд державного майна України повідомив, що результат аукціонів з малої приватизації на Prozorro.Продажі за сім років — понад 21,8 млрд грн до бюджетів різних рівнів. За результатами першого півріччя 2025 року від приватизації до державного бюджету вже надійшло 820,5 млн гривень та 156,59 млн гривень ПДВ, тож сукупний економічний ефект склав понад 977 млн гривень. Раніше повідомлялося, що користувачі державних сільськогосподарських земель сплатили за півріччя 526,8 мільйонів гривень.

Офіційний курс євро до гривні у п’ятницю, 19 вересня, збільшиться на 1 копійку до 48,78 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України. Своєю чергою, курс долара збільшиться на 5 копійок до 41,24 грн.

Які офіційні курси валют на 19 вересня?

Офіційні курси на п’ятницю, 19 вересня, встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,24 грн (41,19 грн станом на 17 вересня);
• 1 євро – 48,78 грн (48,77 грн станом на 17 вересня).

Що відбувається з курсом євро?

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?