Один з найбільших нафтопереробних заводів, Ільський НПЗ (ТОВ ‘КНГК-ІНПЗ’, Краснодарський край), який кілька разів у 2025 році потрапляв під удари українських дронів, змінив власника. Про це повідомляє The Moscow Times.

100% статутного капіталу заводу перейшли московському ТОВ ‘Оріон’. Власник НПЗ змінився 15 вересня 2025 року. Ільський НПЗ потужністю 6,6 млн тонн на рік здійснює діяльність з приймання, зберігання, переробки вуглеводневої сировини, а також відвантаження готової продукції авто- та залізничним транспортом.

До цього кінцевим бенефіціаром НПЗ був Юрій Шамара. У 2024 році на тлі ударів безпілотників ЗСУ підприємство скоротило обсяг переробки на 11% у порівнянні з показником 2023 року — до 4,7 млн тонн. Минулого року чистий збиток НПЗ зріс у 14,5 раза до рівня попереднього року — до 11,6 млрд рублів.

Хто новий власник Ільського НПЗ?

Сфера діяльності ‘Оріона’ – гуртова торгівля іншими машинами та обладнанням. Компанія працює за спрощеною системою оподаткування, а середньооблікова чисельність її працівників — 1 особа. Генеральний директор і власник ‘Оріона’ – Анастасія Пучкова. У 2024 році компанія заробила 239 тис. рублів при чистому збитку 269 тис. рублів. У картці компанії зазначається, що ‘Оріон’ не має власного капіталу.

Які наслідки атак на завод?

Нагадаємо, в ніч на 7 вересня Україна завдала дронового удару по Ільському НПЗ. В оперштабі регіону повідомляли, що внаслідок падіння уламків загорілася одна з технологічних установок. Атаку підтвердили в Генштабі ЗСУ, зазначивши, що завод ‘залучений в забезпеченні збройних сил Росії’. До цього Ільський НПЗ піддавався атакам у липні, березні та лютому.

Серед українців, які минулого року зіштовхнулися з корупцією, близько чверті погодилися на корупційну дію. Про це повідомляє Transparency International Ukraine. Такі результати соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення TI Ukraine.

При цьому 7% опитаних відмовилися і повідомили про корупційний випадок. За даними дослідників, 45% українців переконані, що хабарі ніколи не можна виправдати. Ще 23% готові виправдати корупцію завжди або в більшості випадків.

Які види корупції вважають прийнятними?

Серед тих, хто допускає

Кібератаки, які все частіше здійснюються іноземними розвідувальними службами, а не злочинцями, коштували німецькій економіці майже 300 млрд євро. Про це повідомляє Reuters. Опитування, проведене галузевою групою Bitkom, показало, що майже половина всіх компаній, які змогли ідентифікувати джерела атак, відстежили їх до Росії та Китаю, а близько чверті – до інших країн Європейського Союзу або США.

Які країни стоять за кібератаками?

“Сліди відносно чітко і однозначно ведуть на схід, де на першому плані стоять дві країни: Росія і Китай”, – заявив на прес-конференції Ральф Вінтергерст, глава Bitkom, представляючи результати опитування близько 1000 компаній.

Які наслідки кібератак для компаній?

Найпоширенішою причиною збитків стало програмне забезпечення-вимагач — шкідливе програмне забезпечення, яке блокує дані доти, доки жертва не заплатить за відновлення доступу. 34 % компаній зазнали таких атак, що на 12 % більше, ніж у 2022 році. Кожна сьома компанія заплатила викуп.

Великі компанії в основному були добре підготовлені до зростаючої ворожості кіберпростору, тоді як малі, середні та мікропідприємства, які є основою економіки Німеччини, часто мали робити більше. Найбільша частина з 289,2 млрд євро збитків, про які повідомили 1002 опитані компанії, була пов’язана з конкретними виробничими втратами або крадіжками, але юридичні витрати та витрати на відновлення також були значними.

“Межі між кіберзлочинністю та кібершпигунством у кібератаках стають дедалі більш розмитими”, – заявив на тій же прес-конференції заступник голови німецької служби внутрішньої безпеки BfV Сінан Селен, описуючи, як державні суб’єкти купують у злочинців у даркнеті дані для входу в системи.