Агентству відновлення у проєкті державного бюджету на 2026 рік передбачено 12,8 млрд грн на утримання доріг, що критично недостатньо. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба під час години запитань до уряду, передає Укрінформ.

Чому сума фінансування є критично недостатньою?

“У бюджеті на 2026 рік Агенції відновлення передбачено 12,8 млрд грн на утримання автомобільних доріг загального користування. Хочу наголосити, що ця сума є критично недостатньою. Сьогодні для нормального функціонування дорожньої галузі нам потрібно у п’ять-шість разів більше коштів”, – сказав Кулеба.

Яке значення мають дороги для країни?

За його словами, сьогодні утримання автодоріг у належному стані є не лише питанням забезпечення логістичних потреб. Автошляхи активно використовуються для евакуації, для роботи екстрених служб, для довезення дітей до шкіл, а вразливих категорій населення – до лікарень. “Ми не можемо допустити, щоб дороги стали слабкою ланкою нашої оборони, нашої економіки. Тому нам потрібні спільні з Радою рішення, щоб закрити цю потребу”, – додав віцепрем’єр-міністр.

Читайте також: Бюджет-2026: рекордні витрати на війну і дефіцит 2,4 трильйона. Де Україна братиме гроші?

Національна поліція України викрила міжнародний шахрайський call-центр, який під виглядом “юридичної допомоги” привласнював кошти громадян Центральної Азії та Європи.

Зловмисники телефонували мешканцям Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та країн ЄС, представлялися “юристами” та пропонували послуги з “chargeback” (повернення інвестицій) після взаємодії із фейковими онлайн-брокерами. У рекламних оголошеннях вони використовували гасла на кшталт: “Брокер не виплатив зароблені кошти? – Наша юридична компанія допоможе!”. Такі повідомлення створювали у потерпілих ілюзію законного врегулювання проблем та надію на повернення грошей.

За попередніми даними, жертвами діяльності шахрайського call-центру стали понад 4,5 тисячі громадян, а сума завданих збитків сягає понад 186 мільйонів гривень. Операцію з викриття провели слідчі Головного слідчого управління спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції.

Які методи використовували шахраї?

Правоохоронці встановили структуру та механізм роботи злочинної організації, а також ідентифікували всіх її учасників — громадян України. Для реалізації шахрайської схеми зловмисники застосовували розвинені інструменти соціальної інженерії: надсилали підроблені листи й документи, телефонували від імені «податкових» чи “судових” органів, використовували технологію Deepfake під час відеозв’язку, аби приховати свої справжні обличчя.

Як шахраї маніпулювали жертвами?

Вони змушували жертв здійснювати повторні платежі під приводами нібито верифікації, сплати податків, судових зборів або комісій. Контакти потенційних клієнтів надходили через таргетовану рекламу, а всі взаємодії фіксувалися у CRM-системі. Шахраї підтримували зв’язок із потерпілими протягом місяців і навіть років, входили у довіру та переконували їх продавати майно, брати кредити чи звертатися по допомогу до родичів.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів підозрюваним і встановлення можливих нових фігурантів. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора. Заходи з викриття проводилися у співпраці з Департаментом протидії кіберзлочинності Республіки Казахстан.

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що київські детективи Бюро економічної безпеки викрили організовану групу осіб, які ошукували іноземців під виглядом інвестиційних компаній. Держспецзв’язку попередило про нову шахрайську схему під виглядом служби підтримки Facebook. Шахраї виманюють у користувачів дані та зламують акаунти. Також повідомлялося, що шахраї використовують імʼя Державної податкової служби та представників регіональних управлінь нібито для залучення коштів на потреби ЗСУ.

За вісім місяців 2025 року виробництво у Білорусі скоротилося на 0,8 %, а липень показав різке місячне падіння на 3,5 %. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

Найбільше постраждали регіони з нафтопереробними підприємствами: у Вітебській області промисловість скоротилася на 4,2 %, у Гомельській – на 2,7 %. Проблеми російських НПЗ не створили додаткових можливостей для білоруських заводів: вони скорочують виробництво через труднощі з продажем пального за рентабельною ціною.

Які проблеми виникають у білоруській промисловості?

Складнощі зі збутом поширюються і на інші сектори. Білоруський уряд визнав, що товари, які не знаходять попиту на російському ринку, важко перенаправити на інші напрями. За січень–липень експорт до країн “дальньої дуги” впав на 10 %, зокрема суттєво скоротилася торгівля з Китаєм.

Які наслідки закриття кордону з Польщею?

Додаткові ризики виникли після закриття Польщею кордону з РБ. Минулого року на ЄС припадала третина білоруського експорту, або $1,4 млрд, і 64 % цих поставок ішли саме через Польщу. Таким чином, білоруська промисловість стикається з одночасним скороченням попиту на російському ринку та обмеженнями доступу до ЄС, що посилює загальну економічну вразливість країни.

Нагадаємо: Тимчасовий запобіжний захід, вжитий під час недавніх спільних військових навчань Росії і Білорусі, призвів до припинення залізничних вантажних перевезень між Китаєм і ЄС, вартість яких становить 25 млрд євро на рік.

Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що лідер Білорусі Олександр Лукашенко впроваджує тотальний контроль за грошовими потоками у банківському секторі. У спробі стримати інфляцію білоруська влада вкотре вдається до адміністративного регулювання цін, водночас прискорюючи емісію готівкових коштів – один із ключових інфляційних чинників.

Міністерство антимонопольного регулювання і торгівлі Білорусі вперше застосувало антимонопольні норми при розгляді порушень торгового законодавства – щодо реалізації картоплі. “Виробники почали балуватися зі схемами, ставлячи на перше місце економічний інтерес при її реалізації”, – заявили у МАРТ.