Українська компанія Deviro представила нову систему «Сніч», яка має на меті захистити розвідувальні безпілотники від атак ворожих дронів-перехоплювачів. Про це стало відомо на виставці Defense Tech Valley 2025, де представники компанії поділилися деталями проекту.

Як працює система «Сніч»?

Система «Сніч» функціонує за принципом, схожим на російське рішення «Уклонист». Вона здатна розпізнавати в повітрі ворожі дрони-перехоплювачі та автоматично активувати режим маневрування. Модуль включає додаткову камеру, яка виявляє російські БПЛА та надає команди на ухилення.

Які є недоліки та плани на майбутнє?

Розробники зазначають, що поточна конфігурація системи «Сніч» не є оптимальною, оскільки залишає сліпі зони. Водночас, БПЛА можуть залишатися в засідці протягом тижнів. Для ЗСУ також розроблена унікальна система Power Key.

Deviro паралельно працює над новою версією «Сніча», яка використовуватиме радіоелектронну розвідку (РЕР) для виявлення сигналів дронів-перехоплювачів та їх придушення за допомогою вбудованої системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), подібно до російського «Зеркальца».

Систему планується інтегрувати в розвідувальні дрони «Лелека-100», включаючи нову модель «Лелека-100M2R». У майбутньому перше покоління систем «Сніч» стане загальнодоступним, після чого виробник розпочне модернізацію вже наявних БПЛА.

Нагадаємо, що російські війська почали встановлювати на свої розвідувальні безпілотники СКАТ 350М заводські модулі для ухилення від українських зенітних FPV-дронів. Також повідомлялося, що російські спеціалісти в особливій економічній зоні «Алабуга» шукають рішення для захисту «Шахедів» від зенітних дронів.

Що таке SMS-бластери?

Інтернет-шахраї стають дедалі винахідливішими, і в цьому їм мимоволі допомагають сучасні технології. Фішингові повідомлення вже не актуальні — тепер злочинці навчилися використовувати цілі “SMS-бластери”. Зловмисники використовують переносні вишки стільникового зв’язку, пише Wired.

Це здається дуже безглуздим, але вони справді ходять або їздять з такими вишками і обманним шляхом підключають до них телефони користувачів. Причому “бластер” тут навіть не зворотний зв’язок: один такий пристрій за годину здатний відправити 100 000 текстових повідомлень. Уже є дані про те, що за короткий період він “завалив” людей майже мільйоном SMS.

Яка небезпека від SMS-бластерів?

Сама по собі технологія не нова, але тільки зараз вона набула таких страшних масштабів. Підступність “SMS-бластерів” полягає в тому, що вони можуть видавати себе за будь-якого відправника, і шахраям для атаки навіть не потрібен ваш номер. “Бластери”, по суті, являють собою імітатор стільникового зв’язку, здатний змусити під’єднатися до нього будь-який телефон, що знаходиться поблизу (на відстані від 400 до майже 2000 метрів).

Спочатку такий імітатор “заманює” мобільний телефон, використовуючи нібито легітимний сигнал 4G, а потім перемикає користувача на менш безпечне з’єднання 2G. Усе це відбувається за межами зони дії реальних мереж мобільного зв’язку, тому провайдери не можуть зупинити шахраїв.

Як захиститися від шахраїв?

Фахівці нагадують користувачам про одне базове правило, яке все-таки може допомогти: ніколи не переходьте за якими б то не було підозрілими посиланнями. Раніше повідомлялося, що SMS-повідомленнями вже краще не користуватися. Це застарілий спосіб комунікації, і він найбільш уразливий перед хакерськими загрозами.

Також стало відомо, як захиститися від стеження в месенджерах за допомогою секретного коду. Суть методу проста: у кожного чату з наскрізним шифруванням є унікальний код безпеки, і він має бути однаковим у вас і у вашого співрозмовника.

Які ризики пов’язані з використанням ШІ?

Багато людей у 2025 році покладаються на моделі штучного інтелекту, такі як ChatGPT, Gemini або Grok. За правильного використання вони можуть дати користувачам великі переваги в роботі та особистому житті, але помилки можуть призвести до втрати грошей, репутації і навіть життя.

Системи ШІ помиляються досить часто, і вже відомі випадки, коли це завдало реальної шкоди. Компанія Explodind Topics опитала понад 1000 користувачів мережі та з’ясувала, як вони ставляться до інструментів ШІ. Дослідження показало, що 42,1% стикалися з неточним або таким, що вводить в оману, контентом, 35,8% помітили відсутність важливого контексту, 31,5% стикалися з випередженими заявами, 16,78% отримували шкідливі поради. При цьому тільки 18,6% опитаних регулярно перевіряють інформацію від ШІ, переходячи за вказаними джерелами.

Які приклади помилок ШІ?

Співробітник X (колишній Twitter) Кріс Бакке розповів у соцмережах про те, як завдяки ШІ йому лише за 1 долар вдалося придбати нове авто Chevrolet Tahoe 2024 року, хоча в реальності машина коштує 76 825 доларів США. Айтішник переконав АІ-ботом дилерського центру в Каліфорнії погоджуватися з усім, що говорить клієнт, незалежно від того, наскільки недолугими є запити.

У липні 2025 року засновник стартапу SaaStr Джейсон Лемкін поскаржився, що віртуальний помічник із кодування Replit модифікував робочий код, незважаючи на інструкції не робити цього, і видалив робочу базу даних компанії під час заморозки коду.

У березні 2024 року видання The Markup повідомило, що чат-бот MyCity від Microsoft надавав підприємцям неправильну інформацію, що могло призвести до порушення закону. Чат-бот продовжує працювати, незважаючи на виявлені проблеми.

Які наслідки помилок ШІ?

Адвокат Стівен Шварц використовував чат-бот для пошуку прецедентів у позові проти колумбійської авіакомпанії Avianca. Як з’ясував окружний суддя, щонайменше шість представлених у них справ не існували в реальності. Суддя наклав штраф на Шварца і його партнера по адвокатській фірмі.

Ці історії показують, що генеративним моделям поки не варто повністю довіряти. Важливо бути обережними та перевіряти інформацію, отриману від штучного інтелекту.