Хмельницький міськрайонний суд виніс вирок мешканцю міста, засудивши його до 3 років позбавлення волі за поширення порнографічного контенту у Telegram. Судове рішення було ухвалене 22 вересня 2025 року.

Згідно з матеріалами справи, з грудня 2024 року чоловік, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, поширював відео та фото порнографічного змісту в особистих повідомленнях. Правоохоронці зафіксували, що з грудня 2024 року до кінця квітня 2025 року він надіслав порнографічний контент 26 особам.

Які наслідки для обвинуваченого?

Суд звинуватив чоловіка у порушенні частини 3 статті 301 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Однак, обвинувачений визнав свою провину та уклав угоду зі слідством, в результаті чого отримав 3 роки позбавлення волі з 2 роками випробувального терміну.

Крім того, суд заборонив чоловіку протягом двох років займатися діяльністю, пов’язаною з навчанням, вихованням та проведенням дозвілля дітей. Він також зобов’язаний компенсувати державі 5348,4 грн на проведення експертиз надісланих ним порнографічних файлів.

Що ще відбувається у цій сфері?

Нагадаємо, що нещодавно Мукачівські правоохоронці провели контрольну закупку порнографії у жінки, витративши на це 700 грн, після чого звинуватили її у поширенні порнографії. Також у Закарпатті суд визнав винним військовослужбовця у поширенні порнографії через Facebook.

У Сумській області жінка отримала штраф у 17 тис. грн та конфіскацію телефону за надсилання порнографічного фото через Telegram. Харківська поліція також провела контрольну закупівлю порнографічного контенту на стримінговій платформі.

Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) задовольнив заяву Олени Антонової, обвинуваченої у справі “Роттердам+”. Суд ухвалив рішення про звільнення її від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності. Антонову звинувачували у службовій недбалості, коли вона була членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

“24 вересня ВАКС задовольнив заяву обвинуваченої у справі «Роттердам+», колишньої членки НКРЕКП Олени Антонової, про звільнення її від кримінальної відповідальності у звʼязку із закінченням строків давності”, – йдеться у повідомленні суду.

Суд також зазначив, що провадження щодо Антонової закрили, а цивільний позов в частині вимог до неї залишили без розгляду. Раніше ВАКС аналогічно звільнив від відповідальності трьох інших фігурантів цієї справи — ексголову НКРЕКП Оксану Кривенко, а також колишніх членів НКРЕКП Олександра Формагея, Дмитра Коваленка, Бориса Циганенка та Юрія Голляка.

Чому суд закрив справу?

Більшу частину судового засідання було витрачено на розгляд відводу прокурору, який заявили захисники. Суд відмовив у задоволенні їх клопотань про відвід.

Нагадаємо, що раніше Вищий антикорупційний суд звільнив від кримінальної відповідальності ексголову НКРЕКП Оксану Кривенко, обвинувачену у справі “Роттердам+”, також у звʼязку із закінченням строків давності. Кривенко обвинувачували у службовій недбалості, повʼязаній із застосуванням формули “Роттердам+”. Від моменту вчинення правопорушення, яке їй інкримінували, минуло більше ніж 5 років.

Що відомо про справу ‘Роттердам+’?

Раніше повідомлялося, що ВАКС відхилив клопотання захисту про закриття кримінального провадження у справі “Роттердам+”, в якій фігурують посадовці НКРЕКП та представники приватних теплогенеруючих компаній. 22 вересня 2022 року НАБУ і САП завершили розслідування у цій справі та відкрили матеріали стороні захисту для ознайомлення.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко скасував постанову про закриття справи “Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану, змінивши групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду.

Нагадаємо, що у березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію, яка призвела до підвищення цін на електроенергію для споживачів.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) за чотири роки своєї діяльності замість того, щоб протидіяти ризикам, переважно займається розслідуванням вже скоєних злочинів. Причинами цього стали прогалини в законодавстві, брак фінансування та кадрів, а також відсутність належної координації з боку Кабінету Міністрів України. Про це повідомила пресслужба Рахункової палати.

«БЕБ так і не змогло почати виконувати превентивні функції. А низка інших чинників поглибили кризу в його діяльності», – йдеться в заяві Рахункової палати.

Чому БЕБ не виконує своїх завдань?

Зазначається, що нормативно-правова база, яка мала б забезпечити повноцінне функціонування БЕБ, залишається неповною та недосконалою. Це призвело до того, що Бюро фактично не змогло виконати частину своїх завдань. Наприклад, до функцій БЕБ належить надання рекомендацій органам влади у сфері економічної безпеки. Проте жоден нормативний акт не зобов’язував інші органи їх виконувати.

Які наслідки обмеженого фінансування?

У результаті на 1 778 рекомендацій БЕБ із сумарною оцінкою ризиків у 22,9 млрд грн не було жодної реакції від органів. Внаслідок обмеженого фінансування та нестачі кадрів станом на 2024 рік із 24 передбачених територіальних управлінь Бюро реально працювали лише 9. Як йдеться в повідомленні, в середньому задовольнялася лише 1/5 фінансових потреб БЕБ. Але й виділені кошти не використовувалися повністю. У 2021–2024 роках були освоєні 66,3% виділеного фінансування (2,2 млрд грн), тоді як майже 1,1 млрд грн повернули до бюджету.

Чи подолає оновлене БЕБ оргзлочинців – питання, яке залишається відкритим.