Росія з середини літа активізувала удари по залізничній інфраструктурі України, атакуючи в середньому шістьма-сімома “Шахедами” майже щоночі. Про це повідомив голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський в інтерв’ю Reuters, передає Укрінформ.

“Їхня (росіян – ред.) перша мета – посіяти паніку серед пасажирів, їхня друга мета – завдати удару по економіці в цілому”, – розповів Перцовський. За його словами, атаки не мають конкретного фокуса на військових вантажах. “Це все, по суті, удари по цивільній інфраструктурі”, – додав він.

Які наслідки атак?

Перцовський повідомив, що атаки, які вразили десятки підстанцій, пов’язані з різким збільшенням кількості безпілотників дальньої дії, які виробляє російський військово-промисловий комплекс. “Раніше у них просто не було достатніх ресурсів для того, щоб один бойовий дрон, такий як “Шахед”, полював на локомотив. Тепер вони можуть дозволити собі використовувати “Шахеди” для ударів по окремих локомотивах, а не по стратегічних цілях”, – сказав він.

Як реагує українська залізниця?

“Вони діють систематично, виводячи з ладу одну підстанцію за іншою або ключові залізничні вузли, щоб зупинити пасажирські поїзди”, – зазначив Перцовський. Прикладами за останній час стали атаки на станції Лозова, Синельникове, Козятин. Однак попри систематичні атаки, українська залізниця поки витримує навантаження, а транзит військових вантажів не постраждав. “Вони б’ють нас, ми відновлюємося”, – описав він ситуацію.

За оцінками Світового банку, приблизно 30% української залізниці перебуває в стадії “пошкодження-відновлення”. Нагадаємо: Росія своїми масованими атаками залізничної інфраструктури намагається зруйнувати ключові вузлові станції “Укрзалізниці”.

У Київській області відновлено вже на 80% пошкоджених російськими ударами будинків. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій. Це понад 24 тисячі об’єктів із 30 тисячі пошкоджених або зруйнованих – житлові будинки, школи, лікарні та інфраструктура, зазначив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба під час робочої поїздки до міста Ірпінь на Київщині.

Які результати відновлення в Ірпіні?

“Ірпінь серед тих міст, де результат особливо відчутний. Із 3860 пошкоджених об’єктів відремонтовані 3111 – це 81%”, – зазначив він.

“Один із прикладів відновленого житла – житловий комплекс ‘Мюнхаузен’ на Київській, 53. До великої війни тут проживало 390 мешканців, серед них – 90 дітей. У лютому 2022 року будинок постраждав від прямого влучання російського танка: вигоріли десятки квартир, були зруйновані перекриття й покрівля”, – розповів міністр.

“Сьогодні будинок повністю відновлений. Укріплені конструкції, замінені плити, оновлений фасад, встановлені нові двері та вікна. Вартість робіт – понад 87 мільйонів гривень, профінансованих через UNITED24”, – повідомив Кулеба.

Які плани на майбутнє?

Триває відновлення й на інших багатоповерхівках. До кінця року більшість з них будуть завершені, пообіцяв міністр.

“Паралельно продовжує діяти програма єВідновлення. На Київщині майже 16,5 тисяч родин уже отримали компенсації на суму понад 2,2 млрд грн. Ще понад 4 тисячі сімей скористалися сертифікатами на нове житло або почали будівництво власних будинків — людям виплачено понад 8 млрд грн”, – зазначають у Мінрозвитку.

Нагадаємо: Раніше Міністерство розвитку громад та територій повідомило, що станом на 22 вересня за програмою єВідновлення компенсації отримали 134 771 українська родина на загальну суму 45,3 мільярда гривень.

Раніше повідомлялося, що Міністерство розвитку громад та територій працює над другим пакетом підтримки прифронтових громад, у основі якого — запити самих територій. На сьогодні до переліку прифронтових віднесено 242 громади у десяти областях і працює перший пакет програми підтримки.

Уряд виділив Мінрозвитку 1,6 млрд грн фінансування для державної програми “єВідновлення”. Київська область отримає 300 млн грн з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії для завершення розпочатих проєктів.

У той же час за два роки експериментального проєкту з комплексного відновлення населених пунктів відбудували лише 58 об’єктів — це лише 8% запланованих, повідомляє Transparency International Ukraine.

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко попередив надрокористувачів про відповідальність за порушення законодавства. Про це він заявив в Києві на першому міжнародному форумі Національної асоціації добувної промисловості України United by mining, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Я прийшов сюди не для галочки, а для того, щоб попередити. Я знаю проблеми добувної галузі і подекуди непрості відносини з органами прокуратури. Якщо колись із прокурорами можна було домовитися, то зараз ситуація змінилась, і жодних домовленостей бути не може”, – заявив Кравченко.

Які порушення розслідує прокуратура?

Серед основних порушень, які розслідує прокуратура, він назвав незаконний видобуток, фіктивні договори, маніпуляцію на аукціонах зі спецдозволами, заниження цін під час продажу ресурсів, завдання шкоди довкіллю.

“Майже щотижня прокуратура оголошує нові підозри та спрямовує справи до суду. Так, наприклад, з червня цього року прокурори повідомили понад 60 підозр за фактами незаконного видобутку. До суду вже спрямовано 47 обвинувальних актів. У судах оскаржується понад 110 незаконних отриманих дозволів, з яких вже 10 задоволено”, – наголосив генпрокурор.

Що ще було виявлено?

Він додав, що виявлено порушення під час продажу понад 20 спецдозволів та подано 12 позовів. Нагадаємо: Портал “СтопТиск”, який має “спростити життя бізнесу та унеможливити тиск”, розпочав роботу.

Американська компанія ExxonMobil призупинила інвестиції в порт Антверпена, посилаючись на недостатню конкурентоспроможність Європи для реалізації великих проектів. Про це повідомляє The Brussels Times.

За словами Джека Вільямса, старшого віце-президента ExxonMobil, масштабні інвестиції в Європі більше не життєздатні. Компанія планувала замінити частину сировини на основі викопних копалин на своєму нафтопереробному заводі в Техасі пластиковими відходами, щоб виготовляти продукцію з перероблених матеріалів.

“Такий самий проект з переробки хімічних відходів планувався в Антверпені, але наразі його реалізацію призупинено. Призупинено аналогічний проект і у Роттердамі. Ініціативи передбачали 100 мільйонів євро інвестиції”, – йдеться у повідомленні.

Чому призупинено інвестиції?

В Антверпені дозвіл на переробку 40 000 тонн пластикових відходів було отримано лише цього літа. Однак штаб-квартира ExxonMobil так і не дала зеленого світла для остаточних інвестицій. Вільямс розкритикував підхід Євросоюзу, стверджуючи, що він надає перевагу традиційній механічній переробці, а не хімічній переробці, яка може впоратися з більш складними потоками відходів.

Які наслідки для робочих місць?

Раніше Financial Times повідомила про можливий продаж або закриття заводів у Бельгії, де працює близько 2 000 працівників ExxonMobil. ExxonMobil володіє двома заводами з виробництва поліетилену в Бельгії та нафтопереробним і нафтохімічним заводом в порту Антверпена.

На сайті ExxonMobil говориться, що компанія готова розширити свої можливості з переробки хімічних відходів у Європі, спираючись на успішний досвід, набутий у США. Але для цього потрібні політичні рамки, які підтримують інновації та інвестиції.

“Ми вважаємо, що Європейська Комісія повинна підтримати гнучкий, орієнтований на результат підхід. Підхід, який дозволить виробникам використовувати наявну інфраструктуру, включно з нафтопереробними заводами, для вирішення проблеми пластикових відходів та отримання економічної вигоди”.

Сьогодні в ЄС переробляється лише 26,9% пластикових відходів. Тим часом спалювання зростає: з 2018 року воно збільшилося більш ніж на 15%, зазначає компанія.

“Але хімічна переробка може допомогти вирішити цю проблему. Ця технологія, що застосовується поряд з механічною переробкою, може допомогти розширити асортимент пластмас, які знаходять друге життя у вигляді нових продуктів”, – йдеться на сайті.

“Згідно із заявою кількох країн-членів ЄС, до 2035 року регіон може втратити понад 50 000 робочих місць у нафтохімічній галузі. Хімічна переробка може допомогти трансформувати ці об’єкти, зберегти робочі місця та переосмислити роль нафтопереробних заводів у циркулярній економіці”, – стверджує компанія.

Нагадаємо: Правитель РФ Владімір Путін у п’ятницю підписав указ, який може дозволити іноземним інвесторам, зокрема провідній американській нафтовій компанії Exxon повернути частки в нафтогазовому проекті “Сахалин-1”.

Раніше повідомлялося, що провідні нафтові компанії світу посилюють пошук нових нафтових та газових запасів, оскільки повільний перехід до чистої енергії створює умови для зростання попиту на викопне паливо на десятиліття вперед.

Керівники BP, Chevron, ExxonMobil, Shell та TotalEnergies на нещодавніх звітах підкреслили, що почали знову зосереджуватись на забезпеченні нових запасів після кількох років пріоритету відновлювальних джерел енергії.

У 2023 році повідомлялося, що компанія ExxonMobil планує почати виробництво літію в Арканзасі – вперше в новітній історії нафтовий гігант інвестував у великий проєкт з видобутку невикопного палива.